– Я не хочу, – злизуючи крем з тістечка, усміхається Техьон.
– Але чому? – не розуміючи, поправляє окуляри Намджун. – Я ж уже купив тобі тістечко. Ну Техьон!
– Не підвищуй голос! – Техьон підняв брови і співбесідник пом’якшує погляд, так як чудово знає, що від цього омеги грубістю нічого не доб’єшся. – Що мені з цього буде? – відкушує ще шматок.
– Що буде? – очі Намджуна розширюються. – Колективна увага і повага до такого розумного студента?
– Мене це не цікавить, – Техьон хмуриться і знову відкушує . – Можливо щось більш матеріальне? – піднімає зацікавлений погляд.
– М-матеріальне? – Намджун на певний час зависає, а потім різко прикриває груди руками. – Натурою віддавати не буду! – перелякано кліпає.
– Брр! – Техьон посміхається, опустивши повіки. – Ти взагалі не мій тип, шановний старосто потоку, заспокойся, – не витримавши, він починає гучно сміятися.
– Так чого ж ти хочеш? – Джун, почервонівши, загальмовано опускає руки.
– Ну… соджу, наприклад, – аж очі вбирає. – Чи побільше тістечок, – поглядає на солодощі в руці. – Півсотні, думаю, вистачить, – Те гладить підборіддя, думаючи, а Нам шоковано випльовує колу, яку встиг набрати в рот. – Ей, ти чого? – омега відсувається від забризканого столу і переводить здивовані очі на друга.
– Е-хей! – Джун викрикує чи то обурено, чи то від несподіванки. Потім, отямившись, вкрадливо запитує: – Можна на виплат? – стискує губи і вже подумки прощається зі стипендією.
– Який гормон називають гормоном стресу?
– Підвищена активність чого спостерігається при шизофренії?
– Скільки «ключів» при нормальній оклюзії?
– Яку отруту містить в собі вишнева кісточка?
Те опускає повіки і видихає. І заради цих елементарних питань він сюди прийшов?..
«Це ж змагання між факультетами для визнання найкращого! Хіба ти не хотів втерти ніс цим напиндюченим стоматологам?!»
З якоїсь причини, слова Намджуна крутяться в голові і Техьон може посперечатися: погодився він заради тістечок чи, в кінцевому рахунку, для того, щоб опустити з небес на землю стоматологів, ходячих, мов павичі.
Те поглядає на Джуна, який весь час викрикує відповіді на питання (бо той капітан команди як-не-як), і розсерджено опускає погляд, голосно позіхаючи. Він тут вже довше трьох годин. Як можна проводити такі довгі конкурси, тим більше інтелектуальні? Мало того, що учасники втомилися думати, але і винагорода до дупи. «Звання найкращого факультету в університеті!».
Жах, а не день.
Техьон озирається, щоб подивитися на інших з нудьги, яка є його товаришкою ще з перших хвилин в цій аудиторії. Три круглих столи, за якими сидять команди, у кожній по сім студентів. Крім майбутніх лікарів та стоматологів, прийшли ще й фармацевти, але тим взагалі по цимбалах що тут відбувається, лиш зрідка відвідають на питання з хімії. Те більш цікавлять стоматологи, чий капітан, швидше за все, також незацікавлений нагородою. Рахунок майже рівний – суперник попереду на два бали.
– Шановні колеги! – завкафедри з філософії занадто голосно і щасливо викрикує, як для того, хто третю годину поспіль знаходиться в задушливому приміщенні. – Зараз прозвучить останнє питання. Воно трішки важче попередніх – тому команда, яка дасть вірну відповість, отримає п’ять балів.
– Те, Те, – Намджун підсувається ближче і торкається за лікоть хлопця. – Це наш шанс. Добре слухай! – пускає руку, поки Техьон підступно всміхається, прикушуючи нижню губу.
– З тебе три ящики соджу, – промовляє, нахилившись. На обличчі Нама можна прочитати «Та най тебе качка копне! На це не тільки вся стипендія, а й зарплата піде!», тому Те уточнює: – Це замість тістечок, – знизує плечима. – Я все одно стільки не з’їм.
– Гаразд, – шипить крізь зуби Джун, сідаючи рівно. – Тільки спробуй неправильно відповісти, – піднімає злий погляд, – я з тебе шашлик зроблю! – погрозливо жмуриться, а Техьон щосили намагається не засміятися з чужого нахмуреного обличчя, та тільки посміхається, прикушуючи губу, щоб не порушувати правила змагання.
– Отож! – викладач знову звертає на себе увагу і читає з листка в руках. – Випадок: хлопець вирішив випити таблетку «Віагри», – чоловік робить паузу через смішки в аудиторії, – і запив її соком, а згодом опинився на лікарняному ліжку у відділені реанімації, – посміхається і піднімає погляд на студентів. – Яким соком хлопець запив препарат і чому це дало такий результат?
По аудиторії чути перешіптування.
– Сік… – Те сконцентровано закусив губу, спираючись на стіл та підпираючи рукою підборіддя, – і «Віагра». – думає, поки Намджун, не маючи ніяких варіантів, зацікавлено поглядає на друга й очікує відповідь.
– У соку закінчився термін придатності, ось і все! – Джун сіпається від гучної відповіді зі сторони стоматологів і піднімає очі на Техьона. – Чи міг з дозою наплутати, – блондин, сміючися, піднімає брови.
– Смішно, – виривається у Техьона.
Світловолосий хлопець, відповівши на питання, нахабно і зацікавлено подивився та всміхнувся. Білий светр, під колір волосся, виглядає гарно, однак як йому не спекотно у цю погоду – Техьон не уявляє. У вухах по декілька сережок, та їх неможливо порахувати через відросле та кучеряве волосся. Майже розлігся на стіл, весь такий типовий альфач, ще й закинув щиколотку на коліно і схрестив руки на грудях.
– Овва! Він цілком мені до вподоби, – Те посміхається, розмикаючи губи язиком та прикушуючи нижню. – І чому я не бачив його раніше?.. – дивиться не кліпаючи, намагаючись уявити який у нього запах.
– Техьон! Хватить пускати слину на альф! – Намджун голосно шепоче на вухо, рухаючи за плече. Те відволікається від яскравих вогнів на дні зіниць альфи і переводить погляд на викладача.
– Він запив усе грейпфрутовим соком! — викрикує Кім, знаючи наперед, що відповідь правильна. — Він пригнічує ферменти окиснення і це сприяє передозуванню, — киває на підтвердження своїм словам, дивлячись на розгублене обличчя чоловіка.
– І це правильна відповідь! — філософ ще раз звіряє відповідь студента з написаним на папірці і продовжує: — Медичний факультет плюс п’ять балів! Вітаємо нових переможців! – починає хлопати, дивлячись на Намджуна, який з радісно зістрибує зі свого місця і майже навалюється на Техьона, обіймаючи.
– Дякую! Я знав, що ти не підведеш! – Нам обіймає, чуючи сміх у відповідь. Кім широко посміхається, відчуваючи чийсь важкий погляд. Повернувшись у бік команди стоматологів, спотикається об чіпкий і пильний погляд того самого альфи. Посміхається у відповідь й одразу відводить грайливі очі, відліплюючи від себе Намджуна.
– Я піду вже, добре? — питає тільки щоб попередити, одразу ж хапаючи чорний рюкзак і повертаючи до виходу.
– Не будеш чекати церемонію нагородження? Нам кубок мають дати! – кричить Джун, але того й слід простиг, лиш встиг помахати на прощання. Капітан, вирішивши більше не наполягати, швидко переключає увагу на інших учасників команди, щиро вітаючих свого лідера.
– Нехай поцілує мене в сраку цей кубок, – говорить про себе Кім, вийшовши з аудиторії і пройшовши декілька метрів. Ззаду чується ще один хлопок дверей: мабуть, викладач вийшов.
– Гей! Як тебе там! – хтось підбігає ззаду, викрикуючи. Те розвертається і посміхається, коли бачить блондина з аудиторії.
– Як мене там? — Техьон зацікавлено підіймає брову, коли хлопець зупиняється біля нього. — Не впевнений, що саме так треба звертатися до омег, з якими хочеш познайомитись.
– Ой, та годі тобі, – альфа посміхається у відповідь, але Те розвертається, з бажанням швидше дістатися додому та увімкнути таку довгоочікувану серію улюбленого онгоїнга після важкого навчального тижня.
– Стій, кажу! — хлопець хапає Кіма за руку і тягне на себе. – У мене до тебе пропозиція, — притискає Техьона, який не втримав рівновагу, до холодної стіни своїм тілом, нависаючи. Омега іронічно підтискає губи: занадто банально, як для способу звернути увагу.
– Гей! Як тебе там! — Кім повторює чужу фразу. – Я цілий тиждень чекав на відпочинок – і не бажаю витрачати час на … стоматолога, – опускає погляд, оцінюючи тіло навпроти.
– Але ти мене навіть не вислухав, — шепоче на вухо хлопець, хапаючи Те за зап’ястя. — Мене звати Чон Чонгук і я хотів би дуже цікаво провести з тобою час.
– Як саме? – Техьон сміється, впираючись потилицею в стіну. – Грейпфрутовий сік питимемо? – розмикає губи язиком, прикушуючи нижню і в душі радіючи з того, як Чон уважно спостерігає за кожною його дією.
– Можна, – Чон хмикає, повертаючи погляд і гіпнотизуючи чужі карі райдужки. — Тільки я щось грейпфрутовий не люблю. — розчаровано зітхає, наближаючись. — Мені більше до душі персиковий, — шепоче прямо у вухо, ненароком проходячи губами по шиї. Кім прикриває очі, відчуваючи, як тіло реагує на альфу, і посміхається, тому що його природний запах — персик із цукровим сиропом.
– Ох, справді? — Техьон піднімає брову, коли мурашки, які з’явились від дотику, зникли. – «Віагру» ти також хочеш спробувати?
– Сумніваюся що вона мені знадобиться, – Чонгук нарешті робить декілька кроків назад, даючи Те більше свіжого повітря, не змішаного з терпким запахом кедра, і протягує руку, вихоплюючи чужий телефон. Швидко підносить екран до техьонового обличчя, щоб розблокувати, і заходить у телефонну книжку, кількома натисканнями додаючи свій номер до списку контактів. — Ось, — дає телефон. — Коли матимеш час — тоді й подзвони, — підморгує, повертаючись в аудиторію.
Техьон проводить світловолосого поглядом і, посміхаючись, прикушує губу: врешті-решт цей альфа цілком підходить під його ідеальний тип. Ще кілька секунд стоїть, обмірковуючи те, що сталося, а потім опускає очі на екран телефону, де висвічується чужий номер та підпис «Сексуальний стоматолог». Те ширше посміхається, прикриваючи очі долонею. Бажання познайомитися ближче із цим хлопцем все росте і росте.
Кім починає йти далі, але телефон дзвенить від нового сповіщення та хлопець заглядає на екран: «Знайди своє кохання! Найкращий час для побачень!»
– Це такий знак? — Техьон усміхається, дивлячись на сповіщення з «Тіндера» і, сховавши телефон у задню кишеню джинс, відчиняє двері, виходячи на вулицю.
— У тебе руки захолодні… — Техьон видихає гаряче повітря, що тисне на грудну клітку зсередини.
— Може руки і холодні, зате серце гаряче, — Чонгук усміхається, пальцями задираючи й так пом’яту футболку, щоб пройтись кінчиками фаланг по ребрах.
— Кровообіг у тебе під три чорти, а не серце гаряче, когут ти… общипаний… — Кім спирається потилицею об стіну, вигинаючись, і намагається стати якнайближче до тіла навпроти, поки Чон залишає вологі поцілунки на шиї.
Чи зміг би хтось подумати, що того вечора Те все ж напише Чонгуку, а той запросить на побачення? Техьон, чесно кажучи, навіть не підозрював цього. А біохімія, лежачи під ліжком у гуртожитку в запилених книгах — так тим більше.
Невірно буде сказати, що Кім забив на навчання – зовсім ні, Намджун продовжує називати його найрозумнішим студентом потоку, а викладачі вкотре намагаються змусити писати наукові або ще якісь інтелектуальні роботи. Він, як би то правильніше сказати, просто перестав приділяти йому весь свій час. Й онгоїнги, настільки очікувані до перегляду на вихідних, теж потрапили під роздачу. Техьон тепер час на них відводить для Чонгука, будь то побачення в парку чи проста розмова по телефону.
Хто б міг подумати, що непроглядні безодні, як Техьон любить їх називати, затягнуть гірше за сипучі піски, не залишаючи і шансу на порятунок?
А чи зміг би хтось подумати, що серед стоматологів нормальні альфи бувають?
— Ти просто нормальних не зустрічав – тому і зациклився на думці, що ми всі відбиті, — Чонгук про цю дурну мисль тоді лиш голосно засміявся.
Загалом, Техьон з тим ще «крижаним серцем», Намджун тому свідок. Скільком альфам відповідав відмовою. Скільки ж він розбив сердець, вигадуючи все нові і нові причини: якщо не медичний – то робота, як не робота – то часу бракує. А тут, як грім з ясного неба: Чонгук з’явився.
Цікавий, привітний, кумедний. Хлопець з чорнющими, як той обсидіан, очима, який не приймає відмов. Перший стоматолог з їхнього університету, який до вподоби Кіму не тільки вродою, а й, наскільки б це банально не звучало, — душею.
У будь-якому разі — серцем омега не розпоряджається — і це не виняток.
— Ходімо на ліжко.
Техьон ледве розплющує очі, крізь іскри збудження дивлячись на Чонгука, що відповідає кивком. Той якнайшвидше піднімає омегу на руки і, посміхнувшись розгубленості на чужому обличчі, повертає до спальні, добре вивчену Техьоном за останній рік. Рік, який Чон з впевненістю може назвати найкращим у своєму житті, а ще найсолодшим, як для закоханого альфи.
Персиковий аромат одурманив голову і перевернув все, що тільки можна було, догори дриґом, починаючи з принципів не спати з омегою двічі та закінчуючи улюбленими жанрами фільмів. Чи зміг би хтось допустити думку, що Чонгук, будучи в захваті лише на аніме, віддасть перевагу китайським дорамам, які так обожнює коханий? Той при перегляді вголос озвучує емоції: голосно сміється та не менш тихіше ридає.
Чонгук кладе Те на ліжко і поспішає зняти з того футболку, відкриваючи вид на медову шкіру, з якої ще не зійшли сліди їх попередніх ігор. Вони роблять це вже не вперше і, навіть, не вдесяте. Та щоразу наче заново. Ніби пускають по венах наркотик, що викликає звикання та змушує жадати насолодитися ним знову і знову. Оволодіти повністю, присвоїти собі.
Укладає на спину і зіштовхується з настільки бажаними губами, які за день можуть озвучити чимало мудрих думок. Техьон розриває поцілунок, згадуючи їхню першу зустріч, і нахабно посміхається.
— Може, грейпфрутового соку хочеш? — нахабно піднімає густі брови, рукою проводячи по шиї – до волосся, зариваючись у них.
— Так я з радістю, та, здається, можу померти – Гук вирівнюється, кидаючи заважаючу футболку. — Ти дієш сильніше «Віагри», боюся аби не трапилося передозування, — клацаючи зубами, знову нависає над губами коханого.
Техьон відкриває рота, аби щось відповісти, але альфа перекриває повітря, проникаючи язиком всередину, проводячи кінчиком по ребристому піднебінні. Тіло під ним майже пливе, розслабляючись, а пальці стискають світле волосся, відтягуючи біля коріння. Чон рукою ковзає по талії, лоскочучи диханням почервонілі щічки. Погладжує ребра, піднімається вище, до грудей. Ловить тихий стогін губами, стискаючи чутливу намистину пальцями. Те вигинається, проводячи пахом по чужому збудженню, і Чонгук нестримано ричить: з якихось невідомих причин, тримати себе в руках з кожним разом все складніше.
— Чекай, потрібно тебе підготувати, — Чонгук розриває поцілунок, торкаючись чужого лоба і важко дихає, прикривши очі. – Роздягайся, – піднімається на ноги, злізши з ліжка, і дзвенить пряжкою ременя.
Техьон слухняно киває і, важко дихаючи, позбавляється непотрібних джинсів разом із білизною. Переводить погляд на Чона, який також лишився повністю оголеним, й облизується, прикушуючи нижню губу. Альфа тягнеться до тумбочки, дістаючи презерватив, поки Кіму на думку приходить усвідомлення: якби тоді не прийшло те повідомлення з «Тіндера» – він би нізащо не написав і, тим більше, не пішов на побачення з зарозумілим стоматологом. Техьон не стримує смішок.
— Тобі смішно? — Чонгук безглуздо завмирає в повітрі, дивлячись на шатена, і зацікавлено вигинає брову.
— Ага, – Техьон валиться на лікті, проводячи стопою ноги по гомілці іншої. — Лежу ось і думаю — а «Тіндер» і справді може об’єднувати людей.
– Чонгук незрозуміло кліпає, хмурячи брови, і кидає все що взяв на ліжко.
– Я перед тобою повністю голий, а ти думаєш про інших? – нависає над усміхненим омегою, стискаючи тонкі зап’ястя до ліжка.
– Ну, звісно, – Техьон кусає язик передніми зубами – звички дуже швидко передаються. — Робити мені більше нічого — тільки про інших кумекати, — закочує очі. — Якби мені не прийшло тоді повідомлення з «Тіндера» – дідька лисого я б з тобою на побачення пішов, – заламує брови.
– А–а… то мені що — дарувати поцілунки не тобі, а твоєму телефону? – Чонгук збирається піднятися, але Техьон спритно обплітає його ногами, не даючи посунутися і на сантиметр з місця.
– Краще вже мені, – тепло посміхається, піддаючись губам навпроти і ніжно торкаючись, зариваючи руку у світле волосся.
Чонгук погладжує великим пальцем щоку, опускаючи руку, і проводить по талії до стегон. Відтягує сідницю, ловлячи видих губами, і подушечками пальців проводить по сфінктеру, збито видихаючи, коли Те неконтрольовано відтягує його волосся.
– Котику, якщо так робитимеш — мені не вистачить сил стриматися, — Чон, розірвавши поцілунок, погрозливо дивиться на заціловані губи.
Знову накриває їх своїми, в голові збираючи уламки здорового глузду до купи, щоб тверезо оцінювати ситуацію. Без особливих зусиль проникає всередину відразу двома пальцями, завдяки виділеній змазці, і повільно натискає на чутливий сфінктер. Розриває поцілунок, опираючись чолом на чуже, боячись не втриматись, коли розплющить очі. Техьон знизу важко дихає, тремтячи від дій внизу. Для нього це просто нестерпно.
– Вузько… — Чонгук видихає в чужі губи і трохи згинає пальці, що увійшли усіма фалангами.
Техьон від цих дії неконтрольовано стогне, але тут же прикриває рот рукою, відчуваючи, як альфа напружується. Чон починає рухатися, розтягуючи, і облизує, ставші сухими, немов від нестерпної спраги, губи. Додає ще один і нахмурюється, коли, від скорочення м’язів навколо пальців, починають йти мурашки на власному члені. Випадково зачіпляє нігтями стінки зсередини і шипить, відчуваючи, як Техьон в помсту дряпає загривок. Звісно ж, цей омега не дасть себе образити. В Чонгука виривається смішок.
– Ти?..
– Нічого, – Чонгук ухиляється від чужого питання, піднімаючись, і виймає пальці. — Подумав про те, наскільки прекрасного омегу я відхопив, — посміхається, закидаючи бедра свого хлопця догори, змушуючи колінами торкнутися грудей, і дивиться на сфінктер, що скорочується.
Поки Техьон, ніби сп’янівшим мозком, обдумує сенс фрази, Чон швидко одягає презерватив, згодом повертаючись. Проводить нігтями по стегнах, наближаючись до сідниць, і задоволено розтягує губи в усмішці, коли Те зі стоном відкидає голову. У нього було чимало можливостей, щоб вивчити, що його омега обожнює. Відтягує сідниці в сторони, великими пальцями давлячи на краї отвору, не даючи зімкнутися.
– Чи ти знаєш яким виглядаєш збоченцем?! — Техьон червоніє від розгубленості і не зазирає в очі, продовжуючи лежати потилицею на ліжку.
– Справді?! – альфа видає смішок. — Це не я відсмоктував тобі цілу годину зі словами “Чонгук, твій член такий чудовий”, – намагаючись відтворити голос хлопця, Чон змінює інтонацію. – Я тоді мало не відкинувся, — обурено скидає брови. – Як взагалі можна робити все настільки повільно, навіть заради власної насолоди?
– Але ж ти!..
Заперечення не встигає пролунати через протяжний стогін, тому що член плавно входить на всю довжину. Чон скалиться і може присягнутися, що з голови Техьона вилетіли абсолютно всі думки, не лише обурення. Починає рухатись повільно, опускаючи погляд і спостерігаючи, як брюнет приймає. Поглядає на член, щиро не розуміючи, чим він так сподобався Кіму. Ну, довгий, так, сантиметрів вісімнадцять. Не особливо товстий, покритий, випираючими під тонкою шкірою, венами, з акуратною головкою. Техьон віддається на повну і стогне, коли починається стимулювання простати, електричними розрядами підсилююче збудження. Чонгук обриває роздуми і кидає погляд на обличчя хлопця, облизуючись. Він входить у нього, але чому ж хочеться ще більше? Глибше, швидше, божевільніше…
Чон важко видихає, хапаючи Кіма за стегна і збільшуючи темп, закусуючи губи, аби не кінчити зарано. Омега тоне у своїх емоція, гублячись у власному світі, який знає від «а» до «я». Губиться і в Чонгуку, запах кедра якого оточив з усіх боків, віддаючи ледь помітними нотками меду, що чудово підходить до персика. Аромати змішуються, б’ють по свідомості, яка і так уже складається з уламків, відбиваючись полум’ям усередині, яке не вщухає.
Відчуває, як альфа сповільнюється і з легкістю вдихає, бо кисню катастрофічно не вистачає. Гук усміхається на чужі наївні думки і, залишивши член усередині на половину, ковзає великим пальцем до входу, вставляючи одну фалангу.
– Чонгук!
Техьон кричить від незнайомого відчуття, піднімаючи голову, ловить поглядом зосереджене обличчя блондина, відкриваючи рот від відновлення дихання. Чон рухається повільно, проштовхуючи палець глибше разом з членом, голосно видихаючи, коли входить на всю довжину, стегнами торкаючись сідниць. Дивиться на омегу, шия якого почервоніла від напруження, виступили вени. Кім вдихає, щоб щось сказати, але Чон щосили штовхає стегнами вперед, змушуючи Те трохи проїхатися по ковдрі, а ліжку вдаритися об стіну. Повітря, яке будо призначене для слів, дуже швидко перетікає у протяжний стогін, а голова без попередження відкидається на ліжко, доки її господар намагається знову вдихнути.
Стінки пульсують, альфа від цього ричить, з кожним коливанням нашіптуючи щось неприйнятне, але таке збуджуюче. Чонгук стогне при кожному поштовху, і Техьон готовий кінчити вже зараз. Альфа рідко дозволяє собі таке, а від усіх пропозицій Кіма відмовлявся, не бажаючи і слухати. А сьогодні дах зірвало, наче змушує збожеволіти.
– Не можу більше… — Чонгук кусає губи, виймаючи палець, і спирається по боках від тіла знизу, стискаючи від напруги простинь.
Знову змінює поштовхи на швидкі, що змушують Кіма піджати пальці на ногах. Кінчає Чон з риком, входячи глибоко, дозволяючи собі ще кілька плавних рухів, перш ніж вийти та зняти презерватив. Техьон відкидається на подушки, гублячись у цьому світі, гублячись у Чонгуку, гублячись у своїх емоціях… Прикриває очі, чуючи стукіт власного серця, і з криком піднімається на ліктях, коли Чонгук несподівано входить в нього середнім та вказівним пальцями.
– Хочеш, щось цікаве тобі покажу? — Гук підіймає брову, ніби знущаючись, і Техьон нервово ковтає слину.
Блондин тягнеться до телефону, що лежить на краю ліжка, і, користуючись мобільним керуванням, вмикає широку плазму, що висить на стіні навпроти ліжка. Батьки у Чона не бідні (родина стоматологів як-не-як), ось і купили синочку квартиру в центрі, та ще й із новітньою технікою. Альфа транслює екран гаджета на телевізор.
– Ти що робиш?! – Техьон скрикує, бачачи на екрані свої стегна, а також чонгукову руку всередині нього.
– Ти ж завжди хотів глянути, чи не так? — скидає брову, трохи прокручуючи пальці, розвертаючи до об’єктива долоню.
Кисть у Гука забита, так само, як і рукав, тату доходять до плеча, хитромудрими візерунками розповзаючись по шкірі. І Техьон просто не може скласти більше двох слів разом, спостерігаючи це зовсім з іншого ракурсу. Чон знову провертає кисть, долонею вгору, штовхаючи на повну довжину і масажуючи подушечками пальців простату. Омега голосно стогне, закочуючи очі і майже падаючи на спину, але знову повертається в минуле положення, жадібним поглядом облизуючи екран телевізора, де так добре видно татуювання на жилкуватих руках, від якого неможливо відвести погляд.
Чонгук не віддаляє руку з простати, пускаючи все нові й нові заряди по тілу, від чого Техьон не витримує і все-таки завалюється на спину, заводячи руки за голову і хапаючись за подушки. Забагато задоволення.
У Чонгука виривається іронічний смішок. Відкидаючи кудись телефон і нахиляючись, цілує шов під калиткою, поступово піднімаючись вище, язиком проводячи по члену до голівки, обхоплюючи губами. Техьон стогне від жаги, яка тільки збільшується в геометричній прогресії, стогне від пульсування знизу через стимуляцію простати, стогне від гарячого рота на збужденні. Чонгук відпускає член, дивлячись, як той стукається о низ живота, і слина забруднює смагляву шкіру. Нахиляється, граючись кінчиком язика з уретрою, прискорюючи рух всередині та не відриваючи погляду від чужого виразу обличчя.
Техьон ділить ім’я коханого навпіл з протяжним стогоном і кінчає собі на живіт, піднімаючи таз. Чонгук посміхається, цілує у виступаючі тазові кістки і виймає пальці, несильно похлопуючи по чутливо пульсуючому після оргазму сфінктеру, змушуючи Техьона затремтіти. Той хрипить, дихаючи ротом, і щось бурмоче, не в стані озвучити в голос. Чон посміхається, витираючи руку об постільну білизну, і лягає поруч, притискаючи омегу до себе і міцно обіймаючи.
Техьон втикається носом у груди, жадібно вдихаючи улюблений аромат, що змішався з його власним. Вони разом уже достатньо, щоб просякнути запахами один одного. Стискає пальці на чужому передпліччі, хоча б так показуючи своє обурення, так як не може і двох слів промовити. Чонгук лише сміється з цього.
– Більше не буду тебе так довго мучити.
– Не смій більше показувати таке на великому екрані, – Техьон хотів би закричати, але лише важко дихає в чужі груди, не розплющуючи очей. – Це занадто соромно, сто чортів тобі в печінку.
– А, ти про це? – Чон посміхається. – А я думав, тобі сподобалося, – прикушує нижню губу, пальцями зариваючись у темне волосся. – Ти таким хижим поглядом дивився на мої руки, що я на мить подумав, що вони подобаються тобі куди більше члена, посміхається, поки Техьон б’є його по плечу, зібравши всі сили.
– Мовчи, – ховає рум’яне обличчя, виводячи носом візерунки по грудині, ще більше змішуючись з ароматом альфи.
– І все ж таки, — Чон хитро облизується, — стоматологи кращі лікарів.
– Ах ти ж! Та як ти?.. – Техьон глибоко вдихає, щоб обуритися, і піднімається на ліктях, щоб зазирнути в нахабне обличчя. Але не встигає і слово вставити, як Чонгук без совісті його перебиває:
– О, то ти вже відновив сили? – зацікавлено піднімає брову, з насолодою ловлячи здивований вираз на чужому обличчі. — Ну, тоді давай по другому колу, — розтягує задоволену посмішку. – Твоє обличчя було надто сексуальним, аби я не захотів знову, – нависає над приголомшеним Техьоном, впираючись збудженим членом у досі пульсуючий отвір омеги.