Невід’ємна частина мого дня

FavoriteLoadingДодати до улюблених

 

-Стоп, стоп … Так ти заявляєш, що хочеш провести ніч феєрверків з якоюсь дівкою з інтернету, яку ти жодного разу вживу до цього не бачила …

Дівчина згідно кивнула з іскрами і надією на розуміння в очах.

-… замість того, щоб подивитися на феєрверки з нами? ..- через призму окулярів було видно образу в погляді темноволосого хлопця. -Своїми кращими друзями ??!

Зеленоволосий хлопець, який сидів збоку, теж дивився засмученим поглядом.

Чорт. Знала ж, що образяться. Ехх, туга … Та й ідея, чесно кажучи, така собі. Запросити людину, з якою до цього спілкувалися тільки в мережі, на особисту зустріч вельми нерозумно і ризиковано. Раптом вона відмовить … Така подія для нашої дівчини буде вкрай важкою.

-Оча! І як тобі не соромно, ні, ну ти глянь на неї! – хлопець в окулярах агресивно замахав рукою.

-Що ж нам без тебе робити, мила?! – другий хлопчина драматично закрив обличчя руками, впираючись в коліна.

-Хто ж буде на мене тсикать, мовляв, занадто голосно говорю?

-Хто ж буде красти мою їжу прямо з-під носа і ховатися за моєї ж спиною?

Темноволосий злякано підніс долоню до лиця: – Мідорія!

Другий йому так само злякано відповів: – Ііда?

-Що ж нам тепер, …

Вони обидва встали зі своїх місць і оточили Урараку:

-Що ж нам тепер самим розводити малих дітей на гроші, кидаючи на спір?

От же ш вилупки. А мама казала не довіряти хлопцям…

Не дивлячись на те, що Урарака залишилася такою ж сентиментальною, доброю і ввічливою в ставленні до друзів дівчинкою, все ж за 3 роки вона змінилася. І ось в свої сімнадцять вона може похвалитися відразу декількома новими уміннями: заговорювати зуби вчителям, вміло ганьбити старосту на очах у всього класу, непомітно красти їжу Деку прямо з-під його носа (в останній раз він її підловив, і ненавмисно використав один за всіх, через що Урараку мало не прибило до стіни разом з підносом. Компенсацією був один обід в їдальні. Іронічно.)

І ще, досить цікавим та корисним Очако знаходила різні маніпуляції дітлахами, такі як слабо/не слабо, гра в карти та інші способи забрати в них їхні мілкі гроші.

-Оь ви жорстокі. А я ще про ваші почуття турбувалася! – Урарака полегшено зітхнула. І все ж це краще ніж якби вони й справді образилися. Друзі знизали плечима. Від їх втомленого вигляду, ще не успівша зародитися злість, одразу ж охолола.

Хлопець в окулярах, якого звали Ііда, потягнувся в різні боки, розминаючи своє тіло після важкого шкільного дня. Очако заздрила його витримці. Після тренувань Айзави хотілося розтектися по підлозі, та й лише. Уроки вже закінчились, в класі крім цих трьох не було нікого. За вікном вже сідало сонце і його світло прокрадався крізь вікна, обливаючи теплом весь клас. Навколо тиша, незвична для шкільної обстановки.

Це місце тепер здається таким знайомим і таким іншим одночасно. Здавалося, ніби Очако потрапила в інший вимір. А ті двоє залишилися.

“А що, якщо привести ЇЇ сюди? Чи зможе вона потрапити в нього разом зі мною, відчути це? Та чи зрозумієш ти мій погляд на світ? Як завжди…”

– Ти залишилася такою ж сентиментальною, наша Урарака, -посміхнувся хлопець із зеленими пухнастими волоссям, якого звали Деку, – а на вигляд так і не скажеш.

Раптово Урарака згадала недавно адресовані їй слова в повідомленні:

Цікава ти. З одного боку глянь — стерво. З другого гляди — типова добродійка. Я таких люблю.

Такий опис себе їй подобалося. Він був таким приємним і запам’ятовувався. Та ще й почути його від такої, здавалося б, таємничої людини, було просто приємно. Це мило.

– Я тобі кажу, вона тупіє. Бачиш, як довго думає над суттю твого речення, дивлячись в нікуди.

Різко Урарака знову спустилася на землю.

– Злі ви! Піду я від вас!

З гордо піднятою головою і швидким кроком дівчина вийшла з класу. За нею, на ходу одягаючи речі, вийшли і хлопці.

– Гей-гей, так що за знайома? – запитав один з них.

Дівчинка склала долоні в звичний жест. Але використовувати причуду вона не збиралась. Звичайна звичка.Через секунду вона просто стиснула руки разом.

-Хмхмхмм .., – А хто вона їй взагалі?

Очако не знала, як точно відповісти на це питання. Для неї це завжди було важко – описувати людей, що в’їлись в душу без даної на то причини. Просто так. Але Очако точно знала, що після важкого дня в школі, після докорів вчителів, втомлених посмішок батьків і поношеного до дірок старого одягу – вона могла закритися в своїй кімнаті (ніби роблячи уроки) і почати листуватися або телефонувати своїй інтернет-знайомій, яка чомусь добре розуміла все, що відбувається в житті в Уравіті, ніби знала всіх її знайомих, де вона вчитися, розуміла проблеми і найдивовижніше – завдяки спілкуванню кожна з них дізнавалася про себе щось нове, а може і старе, щільно закрите ковдрою захисної психіки.

Урарака зупинилася і знову подивилася, як красиво падає сонячне світло на стіни школи.

– Мені подобається проводити час з нею, розмовляючи. Неважливо на які теми, просто розмовляючи. Радіти її новій появі в мережі. Годинами безперервно розповідати їй про щось. Вона вміє слухати. А ще дуже подобається, що у нас такі схожі погляди на деякі речі.

Очако захихотіла, часом вона в подушку верещала від того, наскільки було незвично і радісно спілкуватися з людиною, що бачить світ під таким же кутом, що і ти.

– Через якийсь недовгий час нашого спілкування … вона стала невід’ємною частиною мого дня. У певному сенсі, мені здається …- цей крок особливо важкий для Урараки, називати когось ТАК завжди дуже ризиковано і страшно, – ..що я можу ..

… назвати її …

… подругою.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Коментарі на “Невід’ємна частина мого дня

  1. Дуже цікаво що буде далі!Очако, Мідорія і Ііда такі друзі, боже ти ж мій, нібито на своїх дивлюся) Ціквао передані почуття Урараки, яка вочевидь відчуває щось більше ніж просто “дружбу” але цей момент незрозумілий трохи. Чого вона боїться назвати (як я зрозуміла) Тогу своєю подругою? Вона ж не знає що то вона. Чи то поясниться далі? Якщо так то не звертайте увагу хаха. Ну і все, просто дуже хотілося написати що мені сподобався ваш фанфік)