– Чорт-вирвалося у Елл
Останній день школи, видали табель, і оцінки в ньому були не втішними, з позитивних була лише 10 по ІЗО, але дівчина розуміла, що цього не достатньо щоб уникнути скандалу вдома, куди повертатися їй не хотілося через батьківські суперечки та проблеми з грошима.
То був черговий вечір, коли в хаті лунали крики. З-за погано закінченого року, батьки вирішила послати Елл в якийсь дивний табір, що знаходиться здається в Карпатах, де обіцяли чарівне навчання та фантастичні знання.
– Поїдеш у цей табір може хоч чогось навчишся – попередила дівчину мати
– Кажуть на острові магія мешкає, може мізків тобі додасть – жартував батько.
Такі скандали відбувалися в будинку досить часто і з будь-якого приводу, і цим приводом також часто бували і молодші сестри, що доставляли, так що до криків Ел давно звикла, але ось той факт, що її хочуть заслати на край країни і позбавити можливості повеселиться влітку, її явно не влаштовував.
Корпіти над підручниками бажання не було, але дівати не було куди. Друзів у дівчини не було, хобі, захоплень та планів на літо, як не іронічно, теж
Вже збираючи валізу дівчина для себе вирішила, що точно втече, куди б там не привезли.
У таборі ще й при оформленні документів призначили дресс-код, і джинси брати заборонили що приголомшило Елл, але незважаючи на це валізу в результаті було зібрано
Пару блузок, кілька вільних сорочок, зелені та коричневі штани, дві нові спідниці, корсет, вишиванка, черевики та ще якісь речі нагадували вінтаж.
Крім одягу Елл захопила гарну пачку накопичених грошей, скетчбук, олівці, ніж, запальничку, ліхтарик, зубну щітку та інші речі особистої гігієни.
І оскільки вона їде до табору серед усього цього напружено було купу солодощів.
Вранці 9 червня дівчину рано, ще до сходу сонця, розбудила мати, щоб відвезти до автобуса до табору.
Зібравшись Ел перевірила день, кинула в сумку телефон, навушники, шоколад, скетчбук для малюнків і щось з косметики, сподіваючись, що фарбуваться десь буде можна.
Під’їхавши до зупинки Дівчина в ранковій темряві роздивилася великий жовтий автобус, схожий на те, що в американських фільмах до школи дітей возять. Зайшовши в автобус Елл помітила, що більшість дітей вже розсілося розбившись на купки. Не звернувши на них особливої уваги, вона поспішила зайняти останнє вільне місце біля вікна, закинувши портфель на місце поруч – ні з ким ділити сидіння вона не хотіла заткнути вуха навушниками і почати малювати в блокноті.
Майже перед відправленням до автобуса поспіхом забігла рудоволоса дівчина. Оглянувши автобус вона переконала що вільних місць вже немає, і майже зневірившись вона помітила дівчину біля вікна, поряд з якою було вільне місце.
– Привіт – привіталися та – я Стейс, а ти?
Елл мовчки, не знімаючи навушників, окинула поглядом автобус і переконавшись, що вільних місць все ж таки немає, прибрала портфель із сусіднього крісла і продовжила малювати.
– Спасибі – рудоволоса бестія плюхнулася поруч, закидавши сумку на верх – бо тебе звати?
Автобус рушив з місця та поїхав.
Елл промовчала – це радісне диво навпроти, їй не особливо подобалося своєю настирливістю – ну невже не зрозуміло, що не хоче людина розмовляти.
– О ти теж малюєш, погляд сусідки був спрямований у замальовки на папері
У відповідь мовчання.
Гей, не дуже й ввічливо
Елл було глибоко в душі начхати на ввічливість, але вона вирішила все ж таки зняти навушники.
– Задоволена? – Досить грубо сказала вона
– Цілком – усміхнулася Стейс – бо тебе…
– Ел – перебила її дівчина
– Відмінно – анітрохи не зніяковіла та
– я Стейс, якщо ти чула, і я теж люблю малювати, а ти в художку ходиш? А чи можна подивитися твої малюнки? А помалювати можна, а то я свій скетчбук у валізі залишила?
Від кількості запитань, у недоспалі свій годинник, Елл кипіла голова.
– На бері – потягла цьому рудому диву свій скетчбук Елл – олівці в пеналі.
Стейс тут же почала розглядати картинки, і поки що не видавала нових питань, що звичайно тішило сонну дівчину навпроти.
Переконавшись, що атаки радісних вигуків не буде, і зрадівши, що нарешті зайняла чимось руду бестію, хоч і не надовго, Елл вирішила подивитись у вікно, на ранкове місто, яке покидала. Відсунувши фіранки на вікні одразу ж примружившись, в очі вдарило яскраве світло сонця, що сходить, автобус їхав тихими вуличками міста повз ще не згаслі ліхтарі і багатоповерхівки з вікнами, що поодиноко світяться, там зараз хтось тільки прокинувся і йде заварювати собі ранок так зараз не вистачало Елл, ось вже автобус виїжджає з міста, вона задумливо дивлячись у далечінь, зникла у своїх думках.
Адже вона хотіла провести це літо одна, але мабуть доля була до неї не прихильною, і з цією думкою дівчина непомітно для себе задрімала. Тут несподівано хтось торкнувся її руки. Від несподіванки Елл здригнулася і прокинулася
– Ти що спиш – Стейс запитливо дивилася на подругу
– Я спала всього 4 години сьогодні, маю я право поспати, все одно робити нічого-Елл спробувала сісти зручніше
– Дивись що намалювала – не звернула увагу Стейс на бухтіння другий
Вона простягла блокнот із намальованими пташками, здається, це були синиці.
– Вау – вирвалося у Елл – малюнок був і справді дуже хорошим
– Спасибі, до речі, якщо хочеш я можу дати плед, він у мене в рюкзаку
– Ні не варто – але дівчина вже діставала рюкзак
І через пару хвилин дівчат накрило великим картатим покривалом
– Ось, так начебто комфортні, ти звичайно можеш і далі спати, але вже скоро обід і через години дві у нас буде зупинка так що можемо поїсти шоколад або послухати музику – Елл все більше дивувала добродушність цієї дивної дівчини. Але вже поїдаючи плитку шоколаду з полуницею Елл все ж таки вирішила що Стейс не така вже й шкідлива, як вона вважала спочатку. І слухаючи музику в навушниках дівчата проспали ще півтори години, все-таки вставати до світанку явно не цукор.
Через якийсь час автобус зупинився
-Діти виходимо з автобуса. Крикнула жінка років 30 – на зупинці знаходимося 20 хвилин, візьміть гроші, якщо хочете купити щось.
Цей крик розбудив сонних дівчаток, але зрозумівши, що їм щойно сказали, радісно вибігли з автобуса.
Практично всі вийшли, дехто забажав залишитися в автобусі. В окрузі не було жодного населеного пункту, кілька дерев навколо обшарпаної будівлі.
Свіжий вітерець вдарив в обличчя, якщо озирнутися в далечині можна було побачити силует гір, що наближаються.
Вже в будівлі, яка, як виявилося, магазин, деякі порівняли його з американськими шосе. Стіни були обвішані різними постерами, номерами машин, розмальовані графіті, що дуже поєднувалося з темними меблями. Ця будівля всередині була схожа на кав’ярню з фастфудом. Але незважаючи на віддаленість цього місця від населених пунктів, асортимент їжі був досить великий, що дуже втішило Ел так як припасена кількість шоколаду в сумці явно зменшився.
До Елл підійшла Стейс, яка до цього уважно розглядала будівлю.
– А непогано вони тут влаштувалися
– Так, дизайн і справді досить цікавий, для такого місця – залишила і свій коментар Ел.
– як у американському кіно – Стейс буквально світилася від захоплення.
– А ти любиш фільм – запитально поглянула вона на подругу, що стояла весь цей час біля стенду з дивними брелками.
– Так, люблю детективи та фантастику
– Ой які класні штучки – Стейс теж зацікавили брелоки, і швидко зробивши свій вибір, вона стягнула один з купи і пішла досліджувати кафе далі.
Так швидко визначилася – подумала про себе Елл, їй навіть на вибір брелка потрібно було як мінімум 5 хвилин.
– Ого тут є піца – пролунав радісний крик рудого дива – так охрестила її Елл
– Слухай давай купимо піцу, і різні батончики і всю дорогу об’їдатися і слухати музику – запропонувала Стейс
– Ну чого ти там пораєшся з цими брелками – та вже, терпінням дівчина не відрізнялася.
Подумавши що це Зак Елл стягнула брелок зі шматком піци і поспішила до подруги.
Незважаючи на те, що під час школи Елл сиділа на суворій дієті, якої насправді не потребувала, адже від природи була досить худорлявою, вона вирішила що влітку можна і побалуватися шкідливою їжею.
І через 10 хвилин дівчата вже завантажували свої рюкзаки солодощами, чіпсами та соком. Але не дивлячись на це Елл все ж таки за звичкою захопила пару дієтичних батончиків і йогурт, на що отримала Стейс.
Дівчатка забігли до автобуса одними з останніх і автобус рушив.
Після того як половину запасів було з’їдено. Елл включила якийсь фільм, а Стейс продовжила щось малювати.
Через якийсь час вона знову штовхнула Елл
– Дивись, що я намалювала
Глянувши на малюнок Елл зависла на якийсь час. На аркуші паперу було намальовано його портрет. Точна її копія ті ж сіро-зелені очі, ламке шоколадне волосся з легкими кучерями, мила посмішка рожевих губ, тонкі пальці телефону – все це Стейс вміло передала кольоровими олівцями.
– Вау …. Нарешті видала Елл- Спасибі, це … Це чудово
– Ура ти нарешті посміхнулася мені – щасливо скрикнула Стейс.
Пізніше Елл вирішила що в таборі вона обов’язково намалює Стейс, зазвичай Ел малювала людей зовнішність яких їй подобалася і Стейс ідеально для цього підходила Руде волосся з легкими кучерями добре гармонувало з сіро-блакитним кольором очей і легкими ластовинням, мила усмішка трохи пухка обличчя чудово виражала позитив її характеру і фігура була красивою, Стейс виглядала так як багато дівчат у її віці і мріяли, і була вона щасливою, принаймні на перший погляд.
Час йшов до ночі, автобус повільно їхав уздовж дороги.
За словами тієї жінки їм їхати ще годин 10-11. Так що діти сівши на свої місця та розслабившись стали займатися своїми справами. хтось слухав музику, десь чулися розмови про моду та припущення про табір, адже що такого може бути там чарівного?
Стейс вирішила все ж таки знову спробував поговорити зі своєю новою подругою – соціопатом.
– Як думаєш, що нас чекає у таборі
– Не знаю але сподіваюся розваги там будуть, інакше я помру від нудьги та побажання про втрачене літо – вирішила підтримати розмову дівчина – До речі як довго нам там перебувати?
– Майже все літо, що залишилося, – з нотками радості в голосі сказала Стейс.
– О ні – видихнув а Елл – тоді я точно звалю від туди – останні слова були сказані собі під носа
Стейс все чула але вирішила що поки що краще не піднімати цю тему.
Не помітивши як пролетів час минуло 2 години. Сонце вже зайшло за горизонт і небо, що віддавало яскравими квітами, почало темніти. Новий місяць ще не з’явився на чорному полотні успипаним зірками, затишна атмосфера в автобусі навіювала сон, інші слухали музику в навушниках, а дехто вже спав. Елл вже майже стягнула плед з фільмом Стейс.
– Ти спатимеш – запитала та
– Думаю так, я завжди хочу спати – сонним голосом відповіла Елл
– Гаразд спи
– Спасибі що дозволила – із сарказмом відповіла їй подруга
Незабаром дівчата мирно спали, влаштувавшись на плечах у один одного.
Бджілка, як деякі встигли прозвати ту жінку через химерні окуляри, розбудивши і сказавши всім, що через 15 хвилин ми зупинимося на заправці, там будемо хвилин 40 .
Стейс вирішила глянути на наручний годинник, вони показували без п’ятнадцяти п’ять, розбудивши подругу яка знову заснула, взявши гроші і одягнувши кофти вони чекали зупинки. Мало хто почав виходити з автобуса і акуратно йти всередину заправки де знаходилася маленька кафешка. Останніми вийшли дівчата, які одразу вкрилися мурашками від ранкової прохолоди. Зітхнувши повітря раннього ранку, який так любила Стейс, і звернувши увагу на темне небо, через яке вже почали пробиватися промінчики літнього світанку, в сонному стані і піднесеним настроєм рушили за іншими учнями.
Усередині будівлі було приглушене світло. Був прилавок за яким стояла сонна працівниця, яка вже приймала замовлення дітей.
Елл, що вирішила взяти на себе роль залицяльника, підійшла до прилавка і запитливо глянула на Стейс.
– Що тобі взяти, чай, каву, сік? Що ти взагалі любиш?
– Ой а є чай з бергамотом, я його просто люблю.
– Та я візьму, щось ще? Ні, їсти поки що не хочеться, хоча… Стейс глянула на холодильник з кульковим морозивом. Ел розуміючи посміхнулася.
– Іди вибирай, я все заплачу.
І обернулася до жінки за прилавком.
– Доброго дня, чай з бергамотом і капучино будь ласка. А ще морозиво, хвилинку… – обернулася та до рудого Чуда
– так яке морозиво – Я хочу пломбір та лісові ягоди.
– дві кульки: Пломбір та лісові ягоди, а друге шоколад та фісташка мило попросила Елл.
Оплативши і забравши замовлення, Елл повернулася до Стейс, яка розглядала нічне небо, де вже починали зникати зірки.
Дівчата сіли за далекий столик на двох, навпроти панорамного вікна, в яке саме потрапляли промені сонця, яке повільно вставало.
– Я завжди мріяла ось так рано вранці попити кави на зупинці – як би ненароком сказала Елл.
Стейс поїдаючи морозиво лише кивнула головою. Прожувавши видала:
– До речі, я запитала хотіла, а Елл – це твоє повне ім’я?
– Еліонора – Елл проковтнула грудку в горлі – моє повне ім’я Еліонора. Я його не дуже люблю, так мене називають тільки батьки, а коли вони мене звуть, значить назріває новий скандал.
– Оу, у тебе строгі батьки, і як часто вони на тебе кричать?
– Ну раз 5 на день і стільки ж на сестер, і руку іноді піднімають, але ми звикли. А що щодо твоїх предків?
– У мене обоє батьків досить спокійні, і мама і батько, ну сестра молодша правда ще той демон. Але так ми дуже дружна сім’я, і часто у вихідні на природу їздимо. Мій тато музикант, сестра пішла його стопами, а я творча в маму.
– Музикант, оу я раніше теж грала, на фортепіано до речі.
– А, та я запитати хотіла, раз у тебе такі добрі батьки чому ж заслали сюди, ну навіщо тобі їхати в цей навчальний табір?
– В сенсі? – Нетямущість Стейс починала підбурювати Ел, і хоч вони і підвели вона сподівалася що в таборі Стейс знайде собі когось іншого для такої дружби.
– Мене сюди відправили через погані оцінки, і сварок з батьками. А я так хотіла поїхати до Бабусі – вона і дідусь єдині близькі мені люди, кого я люблю.
– Ні, ти що я сама захотіла сюди поїхати, кажуть що цей магічний табір, от я і вирішила поїхати щоб самій все дізнатися. – Вигукнула Стейс – до речі я у твоєму місті у бабусі гостювала, недалеко в селищі, ось і на автобус тоді мало не запізнилася – Стейс викинула коробку від морозива. – А оцінки у мене завжди хороші, у мене синдром відмінника і це іноді навіть дратує.
Елеонора допила кави, Бджілка вже скликав дітей до автобуса.
Ну ось ще кілька довгих годин і ми будемо в таборі – промайнуло в голові у дівчаток.
Вони увійшли в автобус і накрилися пледом.
– Гаразд, давай ще щось фільм подивимося, я особисто спати вже не хочу.
Ел лише ствердно кивнула.
Незабаром дівчатка все одно заснули.
Яскравий автобус сильно вибивався з оточення зелені. Великі ліси Карпат потопали у променях раннього сонця, яке вже встигло високо піднятися. В автобусі майже всі спали, але були індивіди, або, як сказала раніше Елл, вампіри які не сплять. Поглянувши у вікно, можна побачити ранковий туман, який ще не встиг розсіятися в гірській місцевості. Стейс яка прокинулася хвилинами раніше, вже встигла намилуватися пейзажем, вирішивши не будити нову подругу одягнула навушники і почала малювати, хоча зробити це було складно з огляду на те, що Елл спала на плечі
Через якийсь час жінка водій оголосила про те, що через пару годин ми нарешті під’їдемо до табору, і щоб діти починали потроху збиратися.
Стейс на свій страх і ризик розбудила мирно сплячу Елл, і поки та не встигла роздратувати схопилася їй батончики і сік.
А сама почала збирати плед та олівці.
Елл вирішила не скандалити з приводу малої кількості сну і мовчки, поїдаючи батончики, дивилася у вікно намагаючись крізь туман розглянути місцевість, куди їх везли.
Більшість дітей уже зібралися і стежили за лісовою дорогою.
І ось нарешті автобус загальмував, і Бджілка – Водій оголосила що ми прибули до пункту призначення.