Море тихо несло звістку
Від слів злих її хова.
Море хвилями накрило
Вбиті у бою тіла.
Море шепотом молило,
Дивлячись у небеса,
Щоб юнцям дали могили
І їх не їла звірота.
Море тихо несло розпач,
А разом з ним ішов палач.
Матері іще не знають
Та уже заводять плач.
Море різко стало мертвим
(Дивовижа ось така)
І несло на спогад смертним
Чим насправді є війна.