Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

М’ясо

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

-М’ясо…

Саме ці слова сказала перед смертю молода елдійка.Навіть перед смертю Саша думала про їду.Ще 10 хвилин тому,вони з Конні та Жаном говорили про те,як вони зразу після того як приїдуть на острів підуть до ресторану Ніколо.Хлопці піддартовували над Сашою і говорили що йти в ресторан не будуть,щоб не мішати закоханим.А зараз,вона лежить вся в крові та не дихає.Невже все так могло закінчитись?Її друзі та близькі оплакували її,тепер,очі Конні завжди будуть пустими,тепер Жан не зможе спокійно їсти,тепер Мікаса не зможе спати спокійно.

 

***

 

Вони долетіли до острова.Операція успішна.Всього 8 людей померли!Але серед них була і Сашка.

А Ніколо чекав.він обіцяв Саші,що проведе її та її друзів до ресторану.Також,він хотів зробити те,що би кардинально змінило їхнє життя.В кишені у нього була маленька коробочка з перстнем.Він хотів,щоб вона стала його дружиною.Він хотів спокійного життя.Життя разом з коханою дівчиною.Але погане передчуття закралося до серця молодого хлопця.Кололо в грудній клітці,може це просто хвилювання?І ось вони виходять з того дирижабля.Він шукає очима знайомий силует.Але бачить тільки Жана й Конні,які щось несять на переносці.”А де Саша?”.Він вирішив підбігли до друзів дівчини.Він побачив,що у Конні погляд був пустим і дивився в даль,а Жан,намагався не дивитися в очі Ніколо.

-Ніколо,ми маємо тобі сказа ти,е-почав пояснювати Жан-ну

-Саша,померла…-сказав Конні.

Таке відчуття,що у Ніколо,щось обірвалось.

-Що?-перепитав Ніколо,хоча чув слова Конні

-Саша померла,вибач -сказав Жан.Тепер,він дивився на марлійця з біллю

-Не жартуйте,де вона?-сказав зі злістю Ніколо.-Ви ж жартуєте?Це ж просто жарт,а Саша зараз вибіжить?

Хлопці зняли білу накидку з переноски.Справді Саша.Але бліда,без звичайного рум’янцю,без усмішки до вух.Вона мертва.Ніколо,коли побачив свою кохану,почав плакати,почав цілувати її пальці,благав проснутись.Її немає.Немає смислу.Немає нічого.Чому?Чому саме Саша?За що?

 

 

***

 

 

І ось,він стоїть на її могилі.Нажаль,він не зміг прийти на похорони,його би не пустили.Він марлієць.Людига його війська вбила цю дівчину.Його любов.І не вірилось,що вона померла не від тупого титана,не від сильного бійця,а від пулі маленької дівчинки.Він сів на коліна і почав плакати.Зараз,якби Саша була живою,вона би підійшла до нього,обняла та поцілувала в щоку,та мовчала,мовчала і заспокоювала його.Це був її талант.Вона заспокоювала без слів.Тепер,його ніхто не заспокоїть,не приголубить.Тепер,ніхто не похвалить його за смачну їжу.Він згадав,як вона вночі,допомагаючи йому роздумувала про спокійне життя.Вона,хотіла одружитися на Ньому,завести велику-велику собаку,яка була у неї в дитинстві та дитину.Він би все віддав за те,щоб побачити її,щоб вона жила.Він почув кроки і крики.

-Що робить марлієць на могилі елдійки!-крикнув злий голос.Він почав копати бідного блондина,але йому було однаково.Він відчував біль,але моральну.Навіть був би не проти померти(якби Саша таке почула,вона би його легенько вдарила кулаком об голову і читала би моралі).

-Стійте стійте-кричав голос Жана

-Далі ми самі-доповнив Конні

Згодом,чоловік,який копав Ніколо пішов,натомість до нього підбігли двоє юних солдат.

-Ти як?-запитав Конні

-Живий?

-Нажаль…

-Ніколо,не говори так,Саша би не хотіла твоєї смерті-говорив хлопець з короткою стрижкою

-А як ти сам,Конні?

-Ми з Сашою були,як справжні близнюки-сказав Конні-тепер,половини мене не стало.

-Мені жаль…-мовив Ніколо крутячи перстень навколо пальця.Вночі,він вирішив надіти його,а менший перстень який мала носити Саша повисив на шию.Жан бачачи це,запитав:

-Ніколо,невже ти одружуєшся,так зразу після смерті Саші?!

-Ти про це?Ні,ні,ти що-криво усміхнувся і показав хлопцям перстень Саші.-Вона завжди зі мною.Ніколи ніхто не замінить мені її.

-Стоп,ти хотів женитись на ній?-спитав Конні.Він не думав що Ніколо настільки сильно любив її.

Жан лише похлопав по плечі:

-Мені жаль…

 

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь