Ми

Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Все, що не вбиває.

Ми – зламане покоління.

Стискаємо зуби, йдемо вперед, долаємо перешкоди – які, в свою чергу, долають нас.

Згадайте своє дитинство. Тоді вам здавалось, що все гаразд, що ви щасливі, що сонце яскраве, трава – зелена, а небо безхмарне. Тоді ви були наївні й чудові, ви були зручні, розумні й ручні.

Батьки не хвалили, сприймаючи успіхи ваші як належне, тому що ви так і повинні були – бути найкращими, краще сина й дочки батьківських друзів, бути успішними, вміти все те, що батьки не змогли осягнути.

Вчителі не дарма називались другими батьками – відносились вони до вас так само, вимагаючи неможливе, але й ніколи не будучи задоволеними, коли ви, скрізь недоспані кілька ночей і кілька нервових зривів, цього неможливого досягали – можливо, вперше в житті нашої з вами планети.

Несправедливість?

Звичайно, а як же інакше.

Ми – зруйноване покоління.

Кожен з нас потребує лікування. Терапії, якщо хочете; правильного спеціаліста, який всі шестерінки, всі детальки механізму здатен завести, змусити знову запрацювати в гармонії.

Скажете, що у вас все гаразд – і будете брехуном. По-перше, самому собі, тому що ви знаєте – ні, я не правий. Я – зламаний, згублений, бідний і недолюблений; і я з тих, хто не хоче цей світ загубить.

Дефектне покоління здатне принести тільки нещастя – звичайна логіка, тому що мінус на плюс дає негатив…

але ж все, що не вбиває, насправді робить нас сильнішими, тому ми обов’язково постараємось за допомогою див.