Мавка

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кривава мавка. Частина 1

Мене звати Кароліна і я вбивця. Ще 5 років тому, я жила в лісі, але він згорів через недбалість людей. Мені, як мавці, довелося шукати іншого притулку, тому я попрямувала в місто. Мені трапився притулок для сиріт. Я лишалася там декілька місяців, аби винаймати квартиру мені потрібні були гроші, я чула, що люди зваблюють інших людей і так отримують нагороду, тому я теж вирішила спробувати. Уперше в житті мені, як мавці, було гидко зваблювати чоловіків. У цьому місці вони були наче дикі свині, вони не прагнули моєї краси, їм лише потрібна була хвилинна насолода..

Я нарешті винайняла квартиру, тут смерділо минулими людьми та я обставила домівку рослинами, аби ті нагадували ліс. Їла я людей, але лише тих, які мали смачний запах. За півтора місяця вбила трьох чоловіків. Вбивати ще не було сенсу – дуже підозріло. Прийшла зима, було дуже холодно й люди почали походити на цибулин з нашаруванням одягу. Я ледве прожила ще один місяць.

Вночі я прокинулася від шаленого голоду й пішла в місто. У лісі було багато їжі, яку я любила, але от місто… Я натрапила на молоду жінку біля магазину, вона наче чекала, щоб хтось з нього вийшов, але я швидко затягла її в провулок. Я кігтями подерла жінці горло й та перестала штурхатися. Її кров була приємною, наче сік ягід, які я їла в лісі. Я їла її й навіть не боялася, що мене хтось знайде, дурна. Згодом, я почула, що якийсь хлопчик гукав свою маму – мене кинуло в жар. Я залишила ту жінку й помчалася додому.

Минув тиждень. Почала їсти молочні продукти (молоко – фільтрована кров тварин). Я хвилювалася за того хлопчика. Можливо, він став сиротою, бо я забрала його найцінніше, так само як люди забрали у мене ліс. Я хочу знайти його й прихистити…

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.