Напередодні найромантичнішого свята, Рон повідомив Герміону, що завтра в нього чергування у Відділі мракоборців. Ще рік тому вона б засмутилася й образилася на хлопця, але зараз багато чого змінилося.
***
Минулого Валентинового дня Грейнджер дуже чекала на пропозицію руки та серця від коханого, але він обійшовся банальним браслетом і букетом троянд (хіба так складно запам’ятати, що вона любить тюльпани?!). Перший тиждень Герміона була в пригніченому стані. Вони зустрічалися вже п’ять років, були закохані та молоді. Всі друзі навколо вже були одруженими та народили дітей. Кожні посиденьки з близькими перетворювалися на інтерв’ю з одним і тим же набором запитань: «Коли весілля?», «Скільки будете чекати?».
Герміоні якось і самій захотілося сімейного тепла, затишку та маленьких карапузів у сусідній спальні. Вона прямо з Роном не говорила про весілля, але часто завуальовано порушувала питання про дітей.
Після провального святкування найромантичнішого дня її заспокоювала Джині:
– Рон дуже нерішучий.
Вона і сама себе неодноразово заспокоювала думкою «Навіть найміцніші стосунки переживають кризи».
Ось уже пів року вони з Роном перестали бути напарниками по роботі. Дівчині запропонували очолити Відділ розслідувань прокльонів і вона із задоволенням погодилася. Їй більше подобається шукати причини та наслідки магічного втручання, ніж ганятися Лондоном (і не тільки) за невловними злочинцями світу чарівників. Напарником Візлі, точніше напарницею, стала Анжела Уілкінс – випускниця Шармбатона. Та ще вертихвістка.
Спочатку Герміона ревнувала хлопця, але згодом це почуття зійшло нанівець. Грейнджер утомилася постійно боротися за їхнє щастя. А останнім часом це було зовсім односторонньою ініціативою. Може це і не кохання зовсім?
Відносини неможливі без взаємних очікувань. Вступаючи в стосунки, завжди чогось чекаєш: щастя, взаємного успіху, достатку, комфорту, зрештою. Але Герміона вже давно не відчуває нічого схожого в їхніх стосунках.
Раніше вона була сильнішою, щасливішою і відчувала себе більш бажаною та спокусливою. Але все змінилося пів року тому. Їй набридло бути нещасною та пригнобленою. Це просто неприродно для кращої чарівниці століття!
Вже місяць Герміона ходила зі страхом, що Рон таки зважиться на освідчення. А їй так не хотілося. Дівчина зрозуміла, що вони надто різні та дякувала всім богам, що Рон надто нерішучий.
Потрібно було щось робити із ситуацією, що склалася.
Вранці 14 лютого дівчина прокинулась у ліжку одна. Хлопець рано пішов на чергування. Після душу на балконі Герміона помітила двох поштових сов.
Перша була знайома, сипуха Рона — Лиска. До її дзьоба була прикріплена маленька листівка із фабричним текстом.
“Від себе нічого додати?!”
Навіть без підпису.
Друга – маленька сіра сова, незнайома їй раніше. У лапах вона тримала об’ємний конверт. Відкривши його, очі Герміони збільшилися, і вона остаточно прокинулася. Кинувши на стіл конверт, вона вирушила до шафи за вином. Наливши келих, Герміона відчинила балконні двері, пускаючи лютневий холод у приміщення. Порив вітру підняв знімки зі столу та розкидав їх по підлозі вітальні. Дівчина беземоційним поглядом знову пройшлася по колдо. На них її хлопець, майже наречений, припадає до губ своєї напарниці. Була парочка і більш пікантна, з явним доказом зради.
Що має відчувати дівчина після такого сюрпризу?
Образу?
Пригнічення?
Впадати в істерику?
Але Герміону це не зачепило.
Вона відчула полегшення.
***
Увечері Грейнджер вирушила до маґлівського бару. У магічних закладах з’являтись сьогодні бажання не було.
Одягла смарагдову сукню на тонких бретельках, яка так не подобалася Рону. Розпустила акуратні кучері волосся, прихопивши їх по боках. Образ завершила ботильйонами на шпильці та кашеміровим пальто. Від точки апарації до бару потрібно добиратися пішки, а маґли не зрозуміють дівчину в короткій сукні на вулиці взимку.
Народу було небагато, за столиками сиділи парочки, тому Герміона віддала перевагу барній стійкі.
– Віскі з льодом, – кинула бармену, здригаючись від холоду, що пройняв її дорогою.
— Найкращий засіб від холоду — подвійна порція віскі, — підморгнув бармен.
– Умовив, Вільям, – з фліртом промовила Герміона, читаючи ім’я на бейджику.
Сьогодні у неї, на диво, грайливий настрій. Дівчина поставила собі завдання – зробити цей вечір незабутнім; танцювати, випивати та фліртувати. Все тільки для себе коханої. Не переживати за свого супутника, і не стежити за своєю поведінкою. Герміону так дістали вічні причіпки Рона: це не одягай, з тим не розмовляй, туди не ходи. Спочатку він був милим і стриманим, але після двох років стосунків, мов з ланцюга зірвався. Ревнощі накрили його повністю. Спочатку Герміона намагалася з ним сперечатися, але зрештою зрозуміла, що це безглуздо. І Візлі трохи заспокоївся – любовні справи налагодилися, але заборони щодо гардероба залишилися. Вона і не противилася, адже діловий стиль її улюблений, а всі міні, подаровані або нав’язані Джині, висіли експонатами в шафі. Але сьогодні Герміона вирішила піти на кардинальні зміни.
— Хороший віскі вилікує будь–який біль, — продовжував діалог хлопець.
Справжній бармен — це насамперед психолог, здатний знайти контакт навіть із найвибагливішим і найнестандартнішим відвідувачем. Часто він грає і роль психотерапевта, вислуховуючи за вечір не одну бентежну історію, яку не можна осягнути. Саме цю грань свого професіоналізму наразі відточено демонстрував хлопець.
– А якщо болю немає? – піднявши брову, сказала Герміона.
— Сьогодні День Святого Валентина і Ви одна, — протираючи стіл, промовив бармен, чим викликав у дівчини погляд, що спопеляє.
— Я сама, бо сама так вирішила. І для гарного настрою мені потрібно тільки, щоб Ви повторили, – гримнула Герміона своїм командирським голосом.
***
Зайшовши в бар, Драко помітив прекрасну дівчину за барною стійкою – те, що йому потрібно на цей вечір, а саме відірватися з маґлою. У чарівному світі його знала кожна собака, а використовувати оборотне та ковтати його через кожну годину незручно. Йому набридли постійні статті у «Віщуні» про його розгульне життя. А також постійні нотації Нарциси про майбутню дружину та невідповідність поведінки аристократичному походженню.
Малфой працював у своїй фірмі, яку відкрив після закінчення Вищої Магічної школи Франції. Він займався імпортом та експортом зілля та артефактів у Англії. За три роки його дітище стало хорошим фінансовим осередком Лондона. Прізвище Малфой знову почало звучати гордо. Його стали запрошувати на звані вечері та банкети, де він міг приємно провести час. Але на ранок все було в газетах, причому дуже прикрашене фейковими домислами. Це надто набридло хлопцю, тому Драко все рідше з’являвся на таких заходах. Найчастіше проводив час у маґловських барах, ресторанах та нічних клубах. Цей вечір не став винятком.
Присівши через стілець від незнайомки, він периферичним зором пройшовся ще раз тілом дівчини. Її світло–русяве волосся обрамляло обличчя і тонкими кучерями спадало їй на плечі. Ноги у неї були довгі та стрункі. Драко проковтнув слину, коли уявив, як вона ними може обвити його талію.
— Для гарного настрою мені потрібно, щоб Ви повторили, — почувся закид у бік бармена.
На секунду йому голос дівчини здався знайомим, але він прогнав цю думку. Хлопець вирішив діяти.
— Лід приглушує і краде смак віскі, — промовив Драко незнайомці.
— Бажаєте пригостити дівчину віскі? — обернулась Герміона.
І тут вони зустрілися очима: його холодні сірі та її теплі карі.
– Малфой?! — трохи голосно скрикнула дівчина, чим змусила обернутися близьких парочок. – Цього не може бути. Що аристократ твого рангу робить у такому маґл… — вчасно зупинилася Грейнджер і продовжила, — звичайному закладі?
— Поки ти не обернулася, сподівався на приємну ніч із симпатичною дівчиною, — промовив Драко, окидаючи її поглядом.
Малфой осушив склянку зі спиртним повністю і жестом попросив бармена повторити. Вони не бачилися п’ять років із дня його суду. Далі їхні дороги не перетиналися. Драко хитав головою, не вірячи своїм очам. Як із миршавої шкільної заучки могла вирости ця сексапільна дівчина, яку він явно хотів? Навіть після того, як дізнався, ким вона є.
– Що змінилося? — вона глянула на нього підступним поглядом. — Тепер, коли побачив не лише мою постать, а й особистість, усі плани перекреслив твій менталітет?
– Грейнджер, Салазар з тобою! Я давно закинув ці переконання про чисту кров у в’язницю, а ключ від неї викинув, — після секундного мовчання видавив із себе блондин. — Просто переживаю за твою тендітну психіку.
— За свою хвилюйся, а не роби висновки за мене. Ти ж не знаєш, на що сподівалася я, — вона з викликом підняла підборіддя, а її брова потяглася вгору.
Колишня однокурсниця щойно натякала на спільний вечір? Чи це йому здалося під впливом алкоголю?
– І ти ніби хотів пригостити мене віскі, – Герміона показала йому свою порожню склянку.
– Я думав, дамам до душі шампанське, – він вигнув брову і жестом закликав бармена.
– Наше життя змінюється. Я завжди слідувала правилу, що все має бути добре. Я жила під постійним наглядом товариства, думала це те, що мені потрібно. Але помилялася. І тепер мені стало ясно. Я маю право отримувати життєвий досвід, і якщо хочу піти в бар і напитися до чортиків, то це мій вибір! – закінчивши свій монолог, вона піднесла келих до своїх губ.
— Ми маємо рухатися далі. Але ми також маємо брати з собою ті речі з минулого, які справді працюють. Я відмовився від усіх забобонів своїх предків, але не повністю від роду. Я це я, і іншим мене не зробить ніхто. Якщо когось це не влаштовує – нам не по дорозі, — виступив зі своєю філософією хлопець. – Віскі – найкраща сироватка правди, – посміхнувшись, продовжив Малфой і простяг до неї свій келих.
– І найкращий генератор ідей, а також мотиватор, – Герміона прийняла цей жест і цокнулася з ним своїм келихом.
“Чим чорт не жартує” – подумала дівчина.
Вона дивилася на Малфоя, нахабно проводячи поглядом по тілу хлопця. Її очі зупинилися на руці, що так міцно стискала склянку.
«Як би хотілося відчути цю хватку на своїх стегнах».
«Вгамуйся, жінко! Це говорять три келихи віскі у тобі!.. Чи ні?”
Ще зі шкільних часів у них на факультеті ходили чутки про сексуальні пригоди слизеринця. Багато дівчат хотіли опинитися в його ліжку хоча б раз. Навіть якщо він їх просто використає. Герміоні дуже хотілося перевірити, чи була в тих чутках частка правди.
Дівчина ще раз подивилася на руки хлопця та прикрила очі, утримуючи в собі подих збудження. Осушивши напій до дна, Герміона вирішила діяти.
Вона грайливо, ніби випадково, опустила бретельку з плеча і швидко підняла її. Але Драко зміг мигцем подивитись на її чорний мереживний бюстгальтер на світло–карамельній шкірі. Його очі були саме на цьому місці, пропалювали його поглядом.
Він вдав, що не дивиться, але він точно встиг оцінити її перформанс. Герміона відчувала шкірою, як його погляд ковзнув униз, закінчуючи шлях на її ніжках.
– Мені треба припудрити носик, – промовила Герміона, і її пухкі губки зігнулися в підступній усмішці.
Було видно, що дівчина збуджена, і вона дуже виразно давала зрозуміти це хлопцю. А хто він такий, щоб опиратися цікавому проведенню часу? Першою думкою було затягнути її в кабінку туалету для гарного сексу, але тут Малфой резонно подумав, що це було б дуже очевидно і приведе, як то кажуть, до провалу. Але все ж таки він пішов за нею до вбиральні.
Дочекавшись, коли Герміона вийде, він притис її до стіни. Руки хлопця м’яко пройшлися з обох боків дівчини та він міцно стиснув її талію, втискаючись у неї своєю жагою. Відчувши твердість його збудження, шатенка видала тихий стогін і відчула, як її трусики остаточно промокли.
– Можна я тебе поцілую? — ніби якийсь сором’язливий хлопець промовив Малфой.
«Мерліна ради, яке поцілую, коли можеш робити все, що хочеш!» – подумала Герміона.
Секундне замішання і втрачений погляд Малфоя видали в голові дівчини дві думки: вона сказала це вголос чи він читає думки?
Грейнджер нічого йому не відповіла, схопила за комір сорочки, смикнула на себе та почала цілувати. Він теж пожвавився, спокушаючи її своїми рішучими діями, зариваючись руками в її волосся, прикушуючи губи. Малфой сильніше притулився до неї, відчуваючи опуклість її збуджених грудей.
— Ходімо звідси, будь ласка, Драко! – прошепотіла вона на вухо хлопцю. – Мені все одно до кого. Все це мене так запалило! Мені справді потрібно якнайшвидше відчути тебе!
— Не дуже тонкий натяк, — промовив хлопець з удаваним обуренням.
Малфой не очікував почути це від колишньої правильної міс Грифіндор. Ось вона хоробрість лева! У ньому розпалювалося шалене бажання отримати нарешті те, чого він так хотів весь вечір і навіщо все ж таки прийшов у цей бар. Драко схопив її за руку і затяг до туалету, звідки трансгресував у свою квартиру.
– Ти дуже красива! Хочу тебе! — прохрипів він, уриваючись до її рота з вимогливими поцілунками, стискаючи руками тендітні плечі. Напевно, на них залишаться синці. – Драккл, я тебе хочу до нестями!
Хіть накрила обох. Розум затуманювався дедалі більше від звуків, які вони видавали і їм відчайдушно не вистачало повітря.
Герміона вже любила його поцілунки. Їхні язики перепліталися в дикому танці. Грейнджер запустила свої руки в його м’яке волосся, повністю руйнуючи ідеальну зачіску. Малфой провів своїм вологим язиком вздовж її вилиці, зупиняючись під вухом, від чого дівчина дужче вхопилася за його плечі. З її губ зірвався крик насолоди. Він знайшов її найерогенніше місце. Герміона відкинула голову, підставляючи шию під поцілунки.
Їхній поцілунок тривав досить довго, але здавався однією миттю. Вони поспішно скинули своє взуття та повернулися до жарких обіймів. Драко підняв дівчину за талію, змушуючи обхопити свої стегна. І вона не чинила опір.
– Я не дотерплю до спальні, – збудженим голосом промимрив хлопець прямо в рот дівчині.
— На перший раз, думаю, мене влаштує і диван, — розплющуючи затуманені бажанням очі, пробурмотіла дівчина.
Це було те, що треба від неї почути. Хлопець різко опустив дівчину на диван.
Дихання почастішало, пульс зашкалював. Її соски, напружені від збудження, стали схожі на маленькі перлини, які виднілися крізь сукню і так хотіли вибратися на волю. Він зняв із себе футболку та кинув її ганчіркою на підлогу. Далі почав підійматися руками по зовнішній стороні її стегон, підхоплюючи сукню та скидаючи її через голову. Погляду відкрилося чорне, майже прозоре мереживо, яке вже тішило його сьогодні раніше. Драко через тканину прикусив сосок, викликаючи тремтіння в тілі дівчини.
Герміона опустила руку і, намацавши твердість, стала м’яти член через штани. Він здригнувся, озиваючись на дотик. Вона розстебнула ремінь і дотяглася до блискавки штанів. Хлопцеві подобалися її дотики, але він не хотів відходити від свого плану, тому плавно прибрав її руки за голову.
Малфой опустив мереживо і вп’явся губами в соски. Потім став спускатися нижче, пестячи язиком кожен сантиметр тіла. Коли він дістався набряклого лона, вона заволала.
– Ммм, моя дівчинка тече … – пробурмотів Драко, все ще перебуваючи між її ніг.
– Так! – простогнала Герміона.
– Ти ж моя дівчинка? — хрипко промовив він.
– Так!
— Я робитиму з тобою все, що хочу, — пробурмотів він кудись їй у груди.
— Так… — стогнала дівчина.
– Знаєш, мені подобається, коли ти не суперечиш … – він хитро облизнувся і почав спускатися вниз.
– Малфой, заткнися і дій!
У голові Герміони тільки й звучало.
«Так! Так! Трахни ж мене швидше!
Змащення вже стікало по її стегнах. Драко занурив язик у піхву, а вона почала ніжно стогнати, після чого він посилив тиск і трохи прискорився. Смак був просто незрівнянний, навіть порівняти ні з чим не можна. Малфой весь горів, адже вона сама водила його голову і показувала, де саме потрібен його язик.
Дівчина почала звиватися тільки від його ласки та дотику, їй ще тільки належало пізніше насолоджуватися найсильнішими оргазмами.
Почувши її стогін, Малфой став діяти рішучіше. Він спустив свої штани, закинув її ноги собі на плечі та різко увійшов у вологу промежину. Грейнджер аж волала, а Малфой продовжив входити різкими поштовхами, ще й ще. Драко накрив губи дівчини у пристрасному поцілунку, вбираючи чуттєві звуки.
Фантазія збувається. Його член був чудовий, не дарма про нього мріяли всі студентки Хоґвартсу. Такий великий і твердий, як вона собі уявляла.
Драко повернув Герміону, ставлячи на коліна, і зайшов ззаду. Дівчина скрикнула і затремтіла. Відчуваючи скорочення її м’язів, він почав рухатися повільніше. Малфой не збирався зупинятись, входив повільно, насолоджуючись цим моментом; завмирав на кілька секунд і починав рухатися, додаючи темп, нарощував швидкість. Він рукою схопив Герміону за шию, грубо та ніжно одночасно. Рухи його стегон стали різкими, грубими та глибокими. Драко весь віддавався інстинкту і жорстко трахав її; витягав член майже до кінця і заганяв його назад. Це змушувало Герміону здригатися і кричати.
Усередині дівчини розлилося щось неймовірно приємне. Гостра насолода пронизала її тіло, змушуючи млосно закусити тонку губу. Через кілька хвилин до неї підступив оргазм, Герміона затремтіла; тремтіння пройшло по всьому тілу і вона обм’якла. Слідом хвиля накриває його. Драко не стримався і простогнав, виливаючись у неї.
— Найкраще закінчення цього вечора, — прошепотів він їй у вухо, обдавши і без того розпалену шкіру гарячим диханням.
– Хто сказав, що це кінець? — із найсерйознішим (наскільки це зараз можливо) виразом обличчя вимовила вона, повертаючись до нього.
– Ти змія–спокусниця. Скористалася моєю слабкістю до симпатичних дівчат.
— І ще скористаюся, — усміхнулася вона хлопцеві, заплющивши очі.
– Хто ти? І що зробила зі старою Грейнджер? — млосно прохрипів Малфой, сильніше притискаючи до себе дівчину.
Герміона придушила свою відповідь в усмішці, охоплюючи його руки своїми.
***
Весь час до ранку зайняв чуттєвий секс. У вітальні, у спальні, у душі. Довго, пристрасно, приречено.
Лежачи на ліжку, він перебирав її трохи мокрі кучері, зариваючись повністю.
— У мене є одне прохання, — не розплющуючи очей, пробурмотіла сонна, виснажена дівчина.
— Для тебе тепер усе, що завгодно, — з усмішкою відповів Драко, цілуючи її у скроню.
Герміона невербально закликала колдокамеру зі своєї сумочки та заклинанням зробила знімок.
— Будеш мене шантажувати? — піднявши брову, з докором спитав Малфой.
– Це не для тебе, – підступно посміхнулася шатенка і піднялася з ліжка, не соромлячись своєї оголеності.
– Збоченка! — пирхнув хлопець, на що отримав гострий погляд дівчини.
– Ха-ха. Святий обізвався!
Вона дістала паличку та щось написала на знімку. І це не давало спокою Малфою. Потім дістала з сумки ще колдо й обидва знімки поклала в конверт.
— Я хочу знати, кому адресовано листа?
– Не думаю. Не сьогодні так точно. Я скористаюся твоїм пугачем, — промовила Герміона і, не чекаючи на відповідь, передала конверт птахові.
Дівчина повернулася до ліжка. Малфой просто піддався пориву і, загрібаючи її в оберемок, пристрасно поцілував. Його вмілі поцілунки доводили її до знемоги.
“Це не на одну ніч” – подумав він і заправив кілька локонів їй за вухо.
“Це ідеальний день Святого Валентина” – думала вона, насолоджуючись дотиками хлопця.
Далі вони заснули в обіймах один одного в полум’ї сонця, що сходить.
Це був один із тих випадків, коли дві людини самі по собі ніколи б не зустрілися. Такі різні були їхні світи. Усе це справа випадку чи витівки долі, але обоє точно відчували, що тепер буде все інакше.
Ця ніч дає поштовх новим і міцним відносинам, наповненим не тільки повагою та любов’ю, а й палкою пристрастю.
***
У номер готелю постукав гарний чорний пугач. Такого Рон раніше не бачив. Хто може турбувати в неділю вранці ще й після свята?
«Напевно, щось важливе» — подумав Візлі, приймаючи з лап птаха конверт.
Ще й яке важливе, точно не дасть йому спокою ще довго.
У конверті було дві колдокартки:
На одній Рон з Анжелою пристрасно цілувалися. А на другій – голова Герміони лежала на широких грудях якогось чоловіка. І якщо добре придивитися, то можна помітити, що її волосся ніжно перебирали тонкі витончені пальці, на одному з яких виразно виднілося сімейне кільце.
Візлі не міг зрозуміти, хто міг так пожартувати. Перевернувши колдо, він побачив хитромудрий почерк Герміони:
«1:1
P.S. Забери свої речі завтра».
Додати до улюблених