Ехо хвиль

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ядуче відлуння, ехо зеленавого світла ширилось тунелем, яким плив наш човник. Очі ковзали по гладким стінам, хвилькам, але варто було подивитись на стерно – намертво примагнітились до кистей Кріса. Такі худі, зовсім не геройські, але манірні, кожен рух – ніби зарання сплановано, нічого зайвого, лише поскрип рукавиць. Може, навіть більше в ньому було від принца, ніж в мені… 

-…Кріс?…

Навіть інстинктивний рух на оклик – і той чіткий, виважений, як і очікувано.

-Чи…чи буде дивним, якщо я скажу…що мені подобається проводити час з тобою отак, удвох?…

Голос не слухається, слова – наче чорна, вязка і густа маса. Як не стараюсь – вичавити не вийде більше ніж вже є. Гул серця чутно аж в голові. Чому?…

“Мені також.”

Знову. Знову ніби хтось дивиться на мене, але не його очима. Звідкись, звідки я не побачу. Але галоп у грудях пробирає на мурашки по хребту, я не можу стримати своєї дивної посмішки; солодким і вязким, неприємним, важким, але бажаним теплом наливається тіло. 

-М-мені приємно це чути, Кріс…

Інстинкт підказує лише сховатись в шерсть шарфика. Я слухаюсь.

-Коли ми вперше зустрілись…Я так нервувався… навіть сховав своє лице..щ-щоб ви не побачили…

Кріс досі сидить, розвернутий до стерна. Я лиш обіймаю свої коліна, влаштовуючись на м’якій поверхні. Вдихаю. І говорю. Говорю багато. Ллю йому свою терпку, солодко-локричну субстанцію своєї донедавна порожньої душі. Дещо приховую, як зазвичай. Кріс не має знати. Сьюзі не має знати. Чомусь би і я не мав би це знати, але доля розпорядилась інакше. Замість актора, який вправно виправляє помилки інших учасників п’єси, я став повноцінним її членом, піддавшись почуттям. Чому? Чому ж так сталось? Я не повинен був відчувати чогось до них. Смарагдові промені пронизують моє тіло, відбиваються у моєму єстві, граючи зайчиками на стінах. Мене зсередини з’їдає почуття. Таке, яке слова в книжках бібліотеки, чи в Його розповідях, не зможуть описати.

-Тож чи не добре що вона просто така яка є?…Ось про що я почав думати сьогодні…І, звісно…добре що ти також…просто такий який ти є, Кріс. 

Чи є різниця між Крісом і його душею?//Чи відчуває він те саме?//Чи ненавидить він мене так само як і я себе?

“Добре що і ти просто такий, як ти є, Ралзі”

Гострим кінцем, почуття б’є мені у груди, розливаючи мою темну кров, яку виштовхує моє маленьке сердечко. Мікстура страху і збудження.//Рідка латунь межує з вельветом. 

Я ховаю мордочку в шарф ще більше. Він не бреше./Він бреше?…

-Я….М-мені ще ніхто такого не казав раніш….Ну, тобто, ха-ха, багато чого для мене відбувається вперше, але…

Я хочу щоб його руки гладили мій хребет, занурювались в мою шерсть, формували мене під його бажання.//Механічні звуки, кров на швах, очі за його спиною, руки що скеровують його, мій тваринний інстинктивний жах.

-…М-мені приємно чути це від тебе, Кріс…

-Е-е-е, не звертай уваги, давай просто насолодимось поїздкою, поки є час, хе-хе…

Усмішка тремтить на моїх вустах. 

-Інколи навіть цікаво, що значить бути мною…

____________________________________

Пальці у холодних рукавицях стискають мої ребра. Моє сердце розбиває себе до крові об ґрати своєї в’язниці.

-К-Кріс?!

Спалах. Кріс не відпускає мене. А я не вириваюсь. Холодний кислотний відблиск вод на його латах зігріває рефлекс мого плащика. 

Мої лапки обморожує, і проколює полум’яними голками. Але я не випущу Кріса. 

Очі сліпі до його почуттів і дрібних деталей. 

Він заривається в пух моєї шиї, і вдихає. Ні, він дихає мною. Бо я пахну потом, дешевим милом, маминим пирогом, старим светром та лавандовим ополіскувачем для одягу. Так само як і Він.//Чому ти дивишся крізь мене, Кріс?!//Я – не Він, Кріс!//Я не заслуговую замінити Його?…

А він пахне темним склом, тривогою, відчаєм. І яблучним шампунем.

Ти мене ненавидиш, так, Кріс?

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Коментарі на “Ехо хвиль

  1. ВЖЕ КАЗАЛА ЯК ЦЕ ПРЕКРАСНО АЛЕ ЦЕ НЕЙМОВІРНО І ОСОБЛИВО ПРО ЛАТУНЬ І ВЕЛЬВЕТ І ПРО ВІДБЛИСК НА ЛАТАХ ЦЕ ТАК ВІДЧУТНО НАЧЕ ТОРКАЄШСЯ НАПИСАНОГО ТИИИИ ШИКАРНО ПРОСТО ПИШЕШ

     

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: