FavoriteLoadingДодати до улюблених

День за днем. Захід за сходом. Співи пташок, течії річок, галас людей на дворі. Нічого незмінного. Це компоненти, що доповнюють нашу буденність. Для Габріелли, наприклад, буденною справою було спостерігати на території двору за нічним небом. Один яскравий білий місяць і мільярди загадкових жовтих ліхтариків. Саме сузір’я і зірки її вабили найбільше.

.

Зазвичай, Бубнова Валет була сама, але не цього разу. З цікавості Фелікса вирішила скласти їй компанію. Четверта підійшла до першої і присіла поруч на теплий асфальт. Було літо, тому боятися нічого.

Ф: Привітик!^^ На що дивишся? — запитала оптимістка.

Г: На жовті ліхтарики…їх так багато — не відводячи погляд від краси неба, сказала ельфійка.

Ф: Ааа….Так ти про зірки?

Г: Так, саме про них. — Відповіла Габріелла, пильно вдивляючись в якусь конкретну точку.

Ф: На що так пильно дивишся? — Помічаючи серйозність Бубнової, запитала блондинка.

Г: Нічого особливого….просто…– вагалася шатенка.

Ф: Що? Щось не так? — продовжувала свій допит “біполярочка”.

Г: Ти зірка? — Прямо запитала співрозмовниця і подивилася в жовті оченята.

Ф: А…еее…Що?…– рохвилювалася Фелікса. Дівчина навіть і не знала, що сказати..– З чого ти так подумала?

Г: Вчора я бачила велику жовту зірку, ось тут, — Перша виставила один із тонких пальців і показала на потрібне місце — а зараз тут ніби дірка, і ти також вийшла до мене. До речі, ти така ж жовта і яскрава. — Констатувала Габріелла і по-дитячому посміхнулася. Червова лише трохи почервоніла і тихо засміялася.  Феля вирішила підіграти ельфійці.

Ф: А ти дуже розумна!) — Оскільки Габріелла сиділа поруч, то Четверта просто посміхалася і погладила по голівці запитаннячко. — Що ж, казати щось в своє виправдання безглуздо, тому я зізналася, що ти мене розкусила. — В Бубнової з’явилися іскорки в очах від цікавості. Погодьтеся, що не кожного дня дізнаєшся про те, що одна із знайомих це сама зірка, яка забезпечує світло вночі.

Г: А це важко….ну, жити подвійним життям?..А ти як стаєш такою круглою? Як дістаєшся до неба? Інші зірки також люди? Серед них у тебе є друзі? — запитувала без зупинок Перша.

Ф: Жити так важкувато, особливо, коли потрібно выйти з дому непоміченою, коли багато хто може не спати по ночам. Я перетворюючи перетворюючи кулю і сама дістався до неба. Так, у мене там багато друзів, до речі. — Радісно відповідала сонечко.

Г: А чому ти зараз не у небі? Чому не світиш?

Ф: Не хочу, у мене відпустка…

Г: Відпустка? А що таке відпустка?

Ф: Це певний відпочинок на роботі.

Г: Ааа зрозуміло….

Ф: Знаєш, навіщо світить мільярдам людей на Землі, якщо можна тільки тобі — Дивлячись на подругу, казала Фелікса.

Г: Ого….Це так круто! Тобто у мене буде своя власна зірка?

Ф: Так, тільки якщо не розповіси мою таємницю.

Г: Ні, нікому. Обіцяю — Говорила, захоплена від щастя Габріела. Вона обіцяла щиро і це відображалось доброю посмішкою на обличчі Жовтої.

 

Аж до самого сходу сонця дві дівчини розмовляли про життя класичних зірок, і як важко їх виконувати.

 

Тихий шелест листя, відкриття нічних квіток, цвіркуни….Пейзажи вночі особливі і прекрасні, як дві головні героїні цієї милої історії. Давайте, не розповідати Габріеллі про те, що зірка була Червоним гігантом і просто вибухнула, лишивши на своєму місці лише чергову Чорну діру?)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 
.
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: