Важко дишаючи,зі збитим ритмом серця,я притулився спиною до шорсткої кори старого дуба, міцніше стискаючи рукоять клинка.Шкіряні рукавиці неприєно заскріпіли-оглушливо в цій моторошній тиші, що давить.Було жарко,футболка під шкіряною курткою неприємно прилипала до тіла, а відросле волосся вологим від поту кільцями лоскотало шию,і тільки прохолодне осіннє повітря трохи остужав мій розсудок і тіло.
Над головою тихо шелестіли залишки листя,свіже повітря приємно лоскотало носа, а по спині бігали мурашки.Я напряжно вдивлявся в пітьму зарослого лісопарка, але не міг нічого роздивитись.Темновати місяць вже давно оповило хмарами , від чого приходилось покладатися на інші ограни чуття і свою скромну інтуіцію.
“Ну, Андрій, удружив, так удружив!” Таким хитровиєбаним способом рішив позбутися мене, так?! Вже пронюхав, що я під тебе копав?
Я привідкрив очі , намагаючись хоть якось заспокоїтися,але як це зробити, якщо твоє життя висить на волоску? А все так добре починалось… Нова будівля, яка могла б стати останьою в моїй чорній кар’єрі.Соколова пов’язали б на черговій передачі зброї за два тижня. Пілся ФСБ-шники видали б мені нові документи за те, що півроку працював на них і жив на одних заспокоїливих, зливаючи інформацію про всі справи свого боса. А за підсумком отримав безпросвітну дупу!
Коли Соколов визвав до себе в бомбезний кабінет , заставлений рослинами і бронзовими статуетками грецьких німф, мене сухо поставили перед фактом, що появилась ще чергова місія. Потрібно було найти інформацію про саму лабораторію і про те, що там хімічут і над чим так працюють в поті лиця.
Товстим пальцем начальник тикав в новеньку мапу сусіднього району, відзначиючи область, де могла знаходитися сама лабораторія. Назвав ім’я головного лікаря- якогось Сірова Віктора ,в кабінеті якого, скоріш за все, і будуть данні ,які потрібні Соколову. А може, і не в нього, тут як мапа ляже.
Але була одна дрібниця, яка здалась мені странною під час бесіди з Андрієм.Уточнення в датах. Мене проінформували , коли саме варто розпочати операцію з видубутку відомостей про досліди у лабораторії.Запевнили,що це необхідно на випадок, якщо усе піде дуже погано.Дали спеціальний телефон-соску –надіслати сигнал SOS. Проблемка. До хлопчика на побігеньках така туброта з боку страшних дядьків?Моя чуйка ненав’язливо виявляла неспокійність. За завадння я взався раніше призначеного терміну.
Лабораторія була неподалік занедбаної сільгоспзони, у мене якраз на руках була викрадена друганом тачка, чому не піти на справу?На територію самої лабораторії я проник без проблем, хоча довелося повозитися з кусачками, роблячи в паркані з колючого дроту лаз.Коли пробрався в нутро невеликого одноповерхового цегляного будиночка, то не виявив нікого живого.Подумав, так навіть простіше, певне, весь народ був унизу.Люк у підземне царство божевільних учених знайшовся на кухні.Замок розкрив універсальним карт-ключом.А ось далі була справжня хрінь.Скільки б я не обійшов коридорів, жодної людини в білому халатику не зустрів.Я плутався, вирулював на глухий кут з запаяними важкими дверима, і жодної душі.Тільки під кінець, коли я став реально нервувати, наткнувся на двері із золотистою табличкою: «Головний Лікар Сиров В. К.»
Провівши світлом від ліхтарика в кабінеті, я майже відразу вичепив поглядом червону папку на масивному столі. "Забули прибрати?" - думав, заходячи. Я зазирнув усередину, приступаючи до цікавого чтива товстих томів.закінчився увінчався успіхом.Його назвали Хормом. Точніше я так спочатку прочитав, а насправді: ікс-нуль-ер-ем.Дивне ім'я… Далі йшло багато замудрого і нудного тексту: таблиці, формули, звіти та суцільно незрозумілі терміни.Були й позначки, написані від руки, щось на кшталт щоденникових записів: «Він не спить тиждень… Віддає перевагу сирому м'ясу… Йому потрібна людська кров… На різкі звуки…». Ця частина була цікавою і моторошною, але заляпані сторінки ніяк не хотіли відкрити завісу таємниць.Ще парочка листів нісенітниці, і ось я побачив фото, прикріплене заржавілою скріпкою.З фотографії на мене дивився зовсім юний хлопчик, з яскраво-червоним їжачком волоссям, на тлі якого пробивалися два чорні ріжки. Очі злі, примружені.Сам весь напружений, наче пружина, а поза якась зламана, згорбилена – його тримали пов'язаним і в кайданах, тому судити «чи не зламали йому кінцівки» було важко. І ще маленький Хорм скалився, мов дикий пес, демонструючи гострі ікла фотографу. Я настільки захопився розгляданням фотографій, що дозволив собі припустити одну з основних помилок крадія- затриматися на завданні і витратити час даремно.Раптовий шорох, а за ним противний,скрипучий звук пазурів чи то по стіні, чи то по склу, привели мене до тями.Біле світло танцювало, вишукуючи джерело шуму, поки мене скував липкий страх.У голові промайнула слабка надія "може, здалося?" Але ні, не здалося.Звук кроків лунав гулкою луною і був зовсім поруч. Рівномірний і неминучий, як у якомусь фільмі жахів. Скрип наждачкою проходив по моїми натягнутими нервами. Чортнувшись, я з гуркотливим серцем почав запихати записи в свій рюкзак і змотуватися подалі від цього містичного місця.Листки виминалися, м'ялися, розліталися по курному паркету. Я бісився і нервувався, руки тремтіли, а папка ніяк не хотіла лізти за паперами.Кроки невідомого були зовсім поряд, коли я закинув рюкзак за плечі.Піднявшись, я розвернувся до виходу з кабінету головного лікаря і побачив НЕЩО в дверях.Чорне, з фосфорними очима, що світяться, і, чорт подери, рогами! Як я тільки ноги тоді забрав? Я оглянув себе. Серйозних ушкоджень не було. Кров з неглибоких порізів уже зупинилася, а ранки стали покриватися запеклою кров'ю. Десь ліворуч пролунав тріск сухих гілок і листя. Я напружився. У голові думки плуталися і розбігалися безладно. Конкретних ідей, як вибратися із цієї заварухи, не було. Машина стояла на відстані, щоб не залучати свідків та можливої охорони.Напружуючи свій слух, я повільно стягнув з спітнілих рук рукавички і запхав їх у кишені шкірянки, вжигаючи блискавкою. Напружуючи свій слух, я повільно стягнув з спітнілих рук рукавички і запхнув їх у кишені шкірянки, вжигаючи блискавкою. «Та де ти, чудовисько?!» Кинжал надавав впевненості, але боєць з мене був не дуже. Роблячи обережний крок через стовбур могутнього дерева, я уважно вдивлявся і вслухався - навколо було тихо.Занадто тихо. Над головою піднявся ворон, мало не налякавши мене до смерті. Я зробив крок уперед, потім ще один; знову щось зашаріло, і я, відчувши щось недобре, розвернувся на сто вісімдесят градусів.Нікого, хоч спробуй розгледіти хоч щось цієї чорніючої ночі. Проковтнув в'язкий ком, позадкував назад, туди, де було трохи світліше.Дихав повільно та тихо. Якщо так відходити, то може пощастить, і я зможу вибратися на невелику автостоянку?А звідти швидко сиганути у рів, пробігти до околиці лісу, до машини. Думка мене надихнула, але радість тривала недовго. Коли над вухом пролунав тихий утробний рик, я готовий був присягнутися, що душа моя покинула свою тлінну оболонку і помчала в інший світ.Я рвано зітхнув, відчуваючи, як від страху оніміло тіло. Міцніше обхопив рукоятку єдиної зброї тремтячою рукою.Відчуваючи, як чудовисько схилилося за спиною до моєї шиї, я з жахом заплющив очі, починаючи подумки підносити молитву.І пофіг, що атеїст!Смикнувся, коли сильні руки схопили передпліччя, але ще один утробний рик охолодив мій запал і бажання дати стрекача. Як тільки зрозумів, що цей лабораторний монстр став банально обнюхувати мою тушку, серце пішло в п'яти, і я затремтів, як осиновий лист. "Ну все, мені пиздець!" Потвора підійшла зовсім впритул, і жар його тіла я відчув навіть крізь шкірянку. Істота палала, наче пічка.Хватка чужих рук раптом стала міцнішою, і якщо я доживу до завтра, то побачу синці в цих місцях. Носом господар тутешніх руїн закопався в мою маківку, викликаючи ще порцію страху, разом із лоскотом.Мене пересмикнуло, і, чекаючи подальших дій, я остаточно попрощався з цим відстійним, але все-таки життям. Ніж випав із ослаблої руки. «А я міг би бути вільний…» В області шиї кольнуло, і на мене навалилася дивна слабкість: ноги підкосилися, закрутилася голова, у вухах задзвеніло.Я повільно осів, провалюючись у напівзабуття: на межі свідомості відчув, як сильні руки не дали мені впасти, підхопивши, як маленького, і притиснувши до могутнього тіла. Я чув спокійне чуже дихання над головою, а потім провалився у пітьму. Скільки провалявся непритомний - убийте, не скажу. Можливо, година, можливо, лише кілька хвилин.Отямився все в тій же лабораторії. Деякий час, не розплющуючи очей і не ворушившись, прислухався до навколишнього світу і до свого тіла.Вердикт перший: я живий та здоровий! Вердикт другий: я лежу на чомусь м'якому (можливо, ліжко?). Вердикт третій: ...а де це створіння? Розплющив одне око і з завмиранням серця вирішив розвідати обстановку, наскільки я міг.Ще один кабінет, але не той, де я виявив нещасну папку. Стіни з потрісканої кахлі. Багато простору.Крізь велике вікно просочувалося світло каламутного місяця, даючи убоге освітлення. У приміщенні виднілися обриси шафок, раковини з краном, що капає, і пара зламаних стільців. Зовсім поруч почулася метушня. Я різко перейшов у режим «абонент не абонент», але, відчувши на своїй шиї тепле дихання, мимоволі сіпнувся, чим видав себе з тельбухами. - Ти вже прийшов до тями, - чудовисько вимовило цю фразу глибоким, бархатистим голосом, повільно, розтягуючи кожне слово. "Може, варто вдати, що не чую і в нього глюки?" - Не вийде. "Так, я ж сам спалився..." - Як дитина. "Точно!" Він рикнув, а я різко сів, витріщивши на червоноволого очманілі очі. Перечекав, поки пройдуть чорні мушки, що скачуть, схопився за важку голову - що мені там вкололи?Я глянув на Хорма. Адже це був він, тільки набагато доросліший того хлопчика з фото. «Він що, думки вміє читати?! Але такого…» - У записах не було, - молодий хлопець, років вісімнадцяти-двадцяти сидів за кілька кроків від мене, схрестивши руки на грудях.Його нудно-вивчаючий погляд був чіпким і колючим.І навіть злим? – Якби ці лікарі дізналися про таке, препарували б мене ще добру сотню років, а потім законсервували у спиртові банки. По частинах. «Жах! Але ... Йосип голий ... У нього реально є роги! » -Є -Перестань. “Вот ушльопок..” - Сам ушльопок, - Хорм повільно встав, наближаючись до мене, - і читати думки припиняти не буду, а ось зжерти ... - Ублюдок облизнувся, ніби перед ним була найсоковитіша відбивна у світі. Він схопив мене за підборіддя, боляче впиваючись пальцями, а я заворожено дивився, як у його моторошних очах звужувалась зіниця до тонюсенької смужки, ніби Хорм обдовбаний у край! – А ти нічого. Я проковтнув. У мізерному освітленні я помічав, як же сильно змінився Хорм – ця надлюдина, створена шаленими вченими, була явно вище за мене, навіть якщо не враховувати лякаючі, загнуті в бублик роги.Волосся з нерівного їжачка відросло до попереку або нижче і було заплетене в тугу косу, обличчя стало жорсткішим, але скульптурно виліпленим, над бровою з'явився шрам. У плечах він теж був ширший за щуплого мене. Чорний кіготь неприємно дряпнув щоку, повертаючи назад у дійсність. - Надивився? – питання було поставлене без сарказму чи гніву. Звичайно, як запитують, наприклад, про погоду. Він залишив моє підборіддя у спокої, випростався. Від його присутності було ніяково. “Що йому від мене потрібно? Що далі? Зжере?” - Перестань псіхувати. Не стану я тебе їсти, – полегшений видих, – але ти мене зацікавив. Ти симпатичніший, ніж ті виродки, що сюди зазирали раніше. Страхітливий усміх спотворив його бліді вуста, вкидаючи мене в ще більшу паніку. “Зацікавив? Симпатичний?!” – Саме. Все тіло стало скутим і натягнутим, як струна, адже я правильно зрозумів його? Посмішка Хорма стала ширшою і ще шаленішою. Чорт-чорт-чорт! - А ти впевнений? Я ж звичайний. Зовнішність така собі. Тихонечко відсунувся на край вузького ліжка. Вихід. Де цей чортовий вихід? Крадійно зазирнув за спину демона. Темно. І мотлоху багато. Поки дістанешся, шию точно звернеш! - Ти гей, так? Хлопці подобаються? Так у нас у місті є гарний гей-клуб, гей-бар, красунчиків хоч греблю гати! Здається. В очах демона відбилося пекельне полум'я. Я облизнув пересохлі губи, усвідомлюючи неминучість того, що зараз станеться, і що мої жалюгідні спроби заговорити йому зуби ні до чого не приведуть. - Тобі які подобаються? Блондини, брюнети? Може, руді... - Мені подобаєшся ти. – Вирок. Я заплющив очі. Бажана думка виявитися якнайдалі звідси билася всередині голови, спонукаючи діяти. Серце гуркотіло в грудях, вухах і навіть ковтку.Я рвонув у бік відкритого отвору, але не встиг зробити двох кроків. Вміла підсічка з боку Хорма, і наступної миті мене перекинули назад на ліжко.Він навалився зверху, всією своєю вагою втискаючи в матрац скрипучого лікарняного ліжка, осідлав мої стегна і боляче скував руки своїми долонями з моторошними чорними кігтями, позбавляючи можливості відбиватися.Але хіба це проблема? Я брикнув, вкусив його за зап'ястя, але демон навіть не здригнувся. Вже ж звивався, намагаючись скинути з себе чуже тіло, гарчав, зло дивлячись в очі монстра, але все було дарма. Коли горло накрили гарячі пальці, стискаючи в попередженні, я стримав запал. Мені не перекрили кисень, але дали зрозуміти хто тут головний.Я сопів у сказі, подумки крив цього рогатого, як тільки міг. Спробував відчепити його руку від своєї шиї, але зазнав фіаско. Тільки ще більше розвеселив ублюдка! Він нахилився дуже близько, так, що наші носи майже стикнулися. - Смикатимешся, закінчиш погано. Я зціпив зуби. “Погано? А зараз мені добре?” Але цей виродок не звернув уваги ні на мої тріпотіння, ні на “крики” в голові. “Ти ж, козлино, думки читаєш! Відпусти! Куди руки тягнеш?!” - Добре пахнеш, - він уткнувся мені кудись за вухо і жадібно задихав. Потім лизнув шию, підборіддя і присмоктався до мочки, наче немовля до титьки. Вільною рукою ковзнув під футболку, згладжуючи боки, прес, ребра. Стало трохи лоскітно, якщо чесно, але мені було не до сміху. – Не… Руки забери! Ай! Хор подряпнув мені лівий сосок зубами і стиснув руку на горлі, загрозливо жмуривши очі. -Все-таки хочеш по-поганому? Так і бути. “Що,блять?” Я не встиг пискнути, як мене, немов пушинку, блискавичним рухом перевернули на живіт, поставили на карачки, розрізали ремінь і різко стягнули порвані джинси разом з білизною. А ось це вже в жодні ворота не лізло. Чорт! – Гей! Гей! Стій. Та стій же ти, - я спробував викрутитись, відбрикнутись. Марно. - Стій, не хочу я погано.Гарячі долоні завмерли на оголених сідницях. Секунди здавались для мене вічністю.Порвана дупа ну ніяк не входила в мої плани. Секс із хлопцем, нехай і рогатим, у мене взагалі не входив у плани, але з двох лих, як кажуть… - Давай ... - я прокашлявся, щоб прибрати довбаний сип, і затремтів від страху. - Давай по-доброму. Щоки горіли від сорому та абсурдності ситуації. Хорм мовчав, повільно огладжуючи мою дупу, що більше нервувало, ніж заспокоювало, якщо, звичайно, він хотів мене заспокоїти. Чи це був мимовільний жест? Злегка дряпав шкіру пазуром. - Добре, - вухо обпалило чужим подихом, - але тоді ти мене слухаєш у всьому, сонечко. Праву сідницю обпалило ляпасом, я ойкнув, швидко обернувшись на Хорма, а потім так само швидко назад. “Ну все. Піздець кошеняті.” Він відсторонився, а я впав нічком, на що ліжко озвалося жалібним скрипом. Задниця мерзла від протягів, адже на вулиці був не травень місяць.Я підтягнув назад свій одяг, голосячи: «у що вплутався?..» Хорм повернувся швидко і підійшов зовсім нечутно, як справжній шпигун. Погладив по голові, злякавши мене, зануреного в самобичування, всоте до гикавки.Я відкинув його руку, дивлячись спідлоба, різко здувши чубок з очей. Хорм тримав якісь пляшечки і, боже, блискучі квадратики презервативів. – Е… – Бе! Перевертайся. – А ми що тут? Він вигнув одну брову. А, ну так, звичайно, де ще. "Так швидко? Але я ще не підготувався...» Хлопець перекинув косу за спину, пошкреб свій загнутий чорний ріг довгим кігтем, примружуючись. Відставив принесене на підлогу біля ліжка. А він реально схожий на демона! - Я сам тебе підготую. - Він стягнув із себе мішкувату, запрану сорочку в жахливу клітку, являючи світлу дуже непогану підтягнуту фігуру. "І морально?" – Це, сонечко, ти вже якось сам, – і знову ця лякаюча посмішка. Я облизнув пересохлі губи. Підкоряючись безмовному наказу, я перекинувся на спину. Хорм навис наді мною, осідлавши, як і минулого разу, стегна, міцно фіксуючи їх своїми сильними ногами. Гарячі руки поліз під футболку, стягуючи елемент одягу. - У тебе гарне тіло, мені подобається. - У тебе теж нічого так, - з горла вирвався нервовий смішок. Далі з мене зняли черевики, шкарпетки, знову натягнуті джинси з трусами - загалом, розділи до нитки. Волосся встало від холоду. – Скоро зігрієшся, сонечко. Хорм поклав долоню на мій млявий член, від чого я смикнувся, бажаючи піти від надто обпалюючого і інтимного дотику, чим запалив рогатого хлопця.Він посміхнувся, демонструючи гострі ікла. В його очах хлюпалося бажання. Кожен рух хлопця обпалював і тремтів від дивного розмаїття: холоду приміщення і спека чужого тіла.Його рука повільно сковзала по торсу, окреслюючи запалий живіт, плоскі груди та опуклі кісточки ключиць. Він нахилився до мене, і порикуючи, уткнувся в область шиї. Прикусив ніжну шкіру, від чого я зашипів як кіт. Боляче. – Гарна кров. - Бліді губи забарвилися червоними мазками. – Смачна. «ВІН. ПСИХ!» - О, повір, сонечко, ти ще не зустрічав психів. - І знову взявся вилизувати мою нещасну тушку: шию, приділяючи особливу увагу укусу, плечі, соски, прикушуючи затверділі горошинки. Соромно визнати, але ніколи б не подумав, що ця марна деталь у чоловіків може бути такою чутливою. Приємно, твою дівізію. Теплі губи спустилися по блядьскій доріжці до мого члена, облизали, обслюнили його, наче льодяник на паличці, і почали жадібно посмоктувати, допомагаючи рукою. "Ох, ось це ..." Тіло прошибла тремтіння лавини задоволення, що зароджується. Дихання збилося в мить, бо так мине мені ще не робили. Стало жарко і страшенно приємно.З губ мимоволі зірвався стогін, який я заглушив ребром долоні, боляче впиваючись зубами у свою шкіру. Коли Хорм загарчав з моїм членом у роті, створюючи дихальну вібрацію, я думав, склею ласти від кайфу. "Так добре…" Він заковтував мою гідність повністю, до горлянки, присмоктуючи як п'явка, потім випускав, вилизуючи і дражнячи, і знову вбираючи вщент.Припадав у швидкому поцілунку до бордової голівки, що витікає в'язким лубрикантом, і дражнив, вилизуючи мої соки. Перехоплював біля підніжжя, коли я ось-ось готовий був вибухнути.Відтягував крайнє тіло до болю, позбавляючи мене розуму, а потім приступав знову люто надрочувати і смоктати. Я благав, хрипко просячи дати мені нарешті закінчити, але мене не слухали, продовжуючи це солодке катування. Він м'яв мої яйця, засмоктував кожне так, що мене вигинало дугою.Повільно зцілював витікаючий лубрикант, язиком викреслюючи кожну здуту венку. Мене штормило не по-дитячому. Тіло горіло не гірше, ніж у Хорма, волосся прилипло до змоклих скронь. – Бля-ать, та дай мені… Ах!.. Не можу більше! Хорм трохи відтяг мошонку, великим пальцем огладжуючи ніжну шкіру. Випустивши мій член із жаркого полону свого рота і розмашисто вилизав здиблений стовбур, почав залишати засоси по всій довжині. «Бля-а-ать! Я зараз вибухну як граната!» Мої пальці заплуталися в довгих пасмах демона, і коли цей садист дав мені бажане, я накрутив його волосся на кулак, стискаючи міцно-міцно. Оргазм був настільки сильним, що перед очима затанцювали червоні мушки, серце бухало, трясучи всю грудну клітку, і дихав я, наче загнаний кінь. "Тепер ліпіть з мене, що хочете ..." Хорм витер великим пальцем білу ниточку з губ, посміхнувся, і я заплющив очі, бо вони стали дуже важкими. Його хрипкий сміх приємно пестив слух, але ось що робив він далі – я не знав. - Ти смачний, сонечко. -Ага. Мені було так фіолетово на все і всіх, плаваючи в післяоргазмової млості, я ні на що не звертав уваги.Навіть коли щось холодне і слизьке торкнулося мого заднього проходу, лише пересмикнув плечима. -Ти такий слухняний, сонце. Наче кошеня. -М-м..Взагаліто,в мене є ім'я.-Я розплющив одне око. Одна фаланга повільно увійшла, викликавши легкий дискомфорт і природне бажання виштовхнути чужорідний предмет. З характерним чпоком демон витягнув палець, повільно обвів зморщені м'язи дірочки.Кинув на мене швидкий погляд і схилився до підлоги, дістаючи принесений флакон. Вільною рукою відкрив фіолетову пузату баночку, виливаючи в'язкий гель на мій член і сідниці, і знову проникаючи і розкриваючи анальний вхід. -І як тебе звати,сонце? Він повільно рухався всередині мене, розтягуючи м'язи.З кожною плавною фрикцією ставало все більш-менш непогано, хоча в цілому все одно не дуже приємно. І ці хлюпаючі звуки… -Ян.Мене звати Ян. -О!Чудове ім'я.-Виродок навалився на мене , максимально проникаючи,а я запізно подумав:”Чи не порве він мене? У нього ж пазурі!! -Не порву,сонце, не порву. Щоку обпалило вологе дихання.Рот накрили чужі ,гарячі і владні губи з присмаком мого власного насіння.Хорм не став поглублювати поцілунок,лише прикусив нижню губу,ніби оібцяючи,що це ще не все. Поцілунок трохи відволік увагу від проникнення другого слизького пальця.Лубрикант стікав по внутрішній стороні стегна, в улоговинку між сідниць і накопичувалася під копчиком.Мені здавалось, що в цій в'язкій субстанції забруднена вся моя дупа.Не саме приємне почуття-ніби обісявся.Я скривився, намагаючись максимально відмовитися від того,що відбувається,поки мене розтягували.Твою ж....Тільки від однієї думки корчить.Коли це закінчиться,Андрія особистро закопаю! Проникнення ще одного пальця було неприємним,розпираючою несподіванкою.Куди стільки? -Чого притих,сонечко? Я перевів свій погляд з стелі на посміхаючу пику демона і цикнув,коли відчув, як вже три пальця орудують в моїй сраці, натискаючи на тугі м'язи і максмально розкриваючи.Від пережитого задоволення не залишилося й сліду. -Мені заколядувати? По кімнаті рознісня характерий звук шльопання, праве стегно обпалило болем. -Ай! -Не хами або.. -Зрозумів я,зрозумів..-Я відвернувся. “Або буде по-поганому” -Мені не приємно,що ти...що ти там...пальцями.- Щоки,лице,шия, мені здавалось, я весь згораю від сорому. “Тільки б це по швидше закінчилося..” -Нерпиємно?-Демон припідняв брови.Обвів поглядом усю картину- о,так, уявляю,як я зараз виглядаю-і посмухнувся в усі тридцять два зуби.-Зараз виправимо. Його не було пару хвилин,може і більше. Я навіть встиг проаналізувати свої шанси на повторну втечу, та навряд чи вона прокатила.Від цієї думки і від всієї ситуації я стиснув кулаки.Тихі кроки Хорма на цей раз я почув,але сам його вигляд все одно навіював страх і жах.В руках демаон ніс невеличку коробочку. -Чого пика така кисла,а,сонце? Невже ти по мні скучив?-бліді губи Хома розтянулися в посмішці божевільного. “Якого дідька..” Хлопець присів на край ліжка ,де я лежав з зігнутими в колінах ногами.Провів своєю гарячою долонею по моїй волохатій нозі до стегна.Зазирнув у вічі, читаючи там колишній страх.Цикнув,ніби,не порядок,і витягнув з коробки якусь фіолетову хрінь. -Сонечко,ти знаєш,що це таке?Це те,що зараз буде в тобі. В його руках була висюлька з круглих кульок різного діаметру повільно розгойдувалося,полонивши погляд. “Це?!В мені!?! -Іменно,сонце.-Він глумливо потряс анальними кульками у мене перед очима і наказним тоном наказав мені перевернутись. Тупий демоноподібний навалився на мене ззаду, і я, присягаюсь, відчув його величезний кам'яний стояк. Чужа гаряча рука пройшлася від попереку до лопаток, а низький шепіт обласкав слух: - Не трясись ти. Повір, наприкінці ти попросиш більшого. Кусь і моя мочка знову в полоні його губ. У нього на це фетиш? “Попрошу? Та ніколи!” На мої думки Хорм розсміявся, відсторонився і ось перша прохолодна кулька торкнулася моєї зморщеної дірки. Хотілося заволати, а сторонній предмет висрати назад.Господи, як соромно! А це сатаністське поріддя прикусило мені холку, вставляючи наступну кульку,вставляючи наступну кульку.Поставив засос, потім знову укус, поки мої м'язи боролися із стороннім предметом. Потім він, ніби знущаючись у край, натиснув на заповнений анальний отвір, огладив його, як найдорожчий шовк, і просунув свій палець. Правда, тут же його витягнув, але різко увігнав наступну кульку. Я закусив губу, щоб не завивати по-справжньому. - М-м, а ти вже не такий тугий... Потім прилаштувалася ще одна кулька до заповненої дірки, діаметром явно більша за інші. Я затремтів, бо куди вже пхати? Хорм вилизував мені спину, м'яв яйця та напіверегований член. – Не треба… – з горла вирвалося мерзенне каркання. Я струснув головою і обернувся, подивившись на демона через плече. - Воно ж не влізе! - Влізе, сонечко, влізе! І, сука, реально влізло! Усередині все розпирало, тиснуло і створювалося відчуття, що мене заповнили вщерть, що ось-ось я просто лусну.Але Хорму, цьому дияволу , було глибоко наплювати, що дупа не гумова! Сильними, владними рухами він знову надрочував мені член, м'яв яйця, просовуючи ще одну силіконову кульку.На протести кусав шию, хапаючи мене за волосся і змушуючи відкрити беззахисну ділянку шкіри.Тиснув на поперек, змушуючи прогнутися і мало не втискаючи обличчя в подушку.Від такої відвертої пози анальні кульки проникали глибше, розпираючи тугі м'язи заднього проходу. І я ж підкорявся. Приймав, прогинався, віддавався і стогнав...Шия, плечі – все горіло від засосів та укусів. Сідниці – від жорсткої хватки чужих рук..Остання кулька входила повільніше, бо хлопець її вкручував, посилюючи тиск або просто знущаючись з мене.Коли тіло прошибла приємна хвиля, від якої коліна роз'їхалися в різні боки, я скрикнув, широко розплющуючи очі. - Знайшлася-таки, рідна, - тихо видихнув у потилицю рогатий, розвертаючи мою голову обличчям до себе, починаючи гвалтувати рота. Він зминав мої губи, кусав нижню, втягував, смоктаючи, і відсторонювався, щоб знову впитися колючим поцілунком, проникаючи своїм гарячим язиком.Він панував, він брав, а я задихався - від дахознозного засосу, від давить і повільно викручує задоволення.Язики спліталися, виборювали лідерство. Чужа рука жорстко тримала мою голову за волосся. Від нестачі кисню боліли легені.Член стояв колом і давно спливав лубрикантом, і знову цей виродок правив балом, не даючи мені кінчити, в останній момент перетискаючи основу. Грався зі мною, як із якоюсь дівкою! Розлютившись, я вкусив Хорма, на що отримав черговий болісний ляпас і недобрий погляд. Він відсторонився все з тією ж лякаючою усмішкою і продемонстрував мені маленький пульт, натискаючи на кнопку і злизуючи краплинку крові, що виступила з губ. “Сука-а-а!” Вібрація всередині пульсуючим струмом поширювалася по всьому тілу. Зачіпала чутливу точку і зводила з розуму, викликаючи приємну насолоду, але при цьому не даючи наблизитися до піку.На додачу Хорм садистськи повільно водив рукою по моїй плоті, дражнячи і розпалюючи мене ще сильніше. Насіння в'язкими краплями стікало з червоної головки, забруднюючи простирадла. Я опустив голову на складені руки, важко дихаючи. Вібрація в задньому проході не припинялася, струмом проходячи по нервами, і солодке задоволення щупальцями розповзалося всередині мого тіла, затоплюючи.Голова була ватною, як після гарного віскі. Серце гуркотіло набатом у вухах. “Він із мене всю душу витрясе!” - Сонечко, ти сам цього захотів, - і з почуттям рогатий прикусив мою ліву сідницю. - Сам сказав, що тобі не до вподоби мої пальці. Ще укус,і вібрація посилилася. Я скрикнув, зло дивлячись перед собою. Дихав ротом, облизуючи пересохлі губи та концентруючись на відчуттях.Як м'язи анала ритмічно скорочувалися, як від іграшки плавилося все тіло. Було добре, було до біса добре, але МАЛО! Ще один укус на ніжній шкірі, садистські повільні рухи на моїй плоті. – Годі! Припини! Не хочу так! Забери цю хрінь! ВИТЯГНИ! - Витягти? - зловісно прошипів Хорм, стискаючи праве передпліччя так, що чорні нігті вп'ялися в шкіру. – Ну, як скажеш… Сонечко. Я мертвою хваткою вчепився в лозини лікарняного ліжка, бо слова хлопця та інтонація, з якою вони були сказані, не віщували нічого доброго.Різкий ривок і кульки один за одним, не припиняючи вібрувати, покинули моє тіло, викликаючи змішані почуття: полегшення, що стороннього предмета немає, і досаду від зникнення наповненості.Я відчував, як голодно скорочувався мій сфінктер, як усередині розтягнутих м'язів було порожньо, а через змащення по внутрішній стороні стегон було холодно, і закінчити не дали.Я був ніби наелектризований від страху, злості та незадоволеності, і ось-ось би заіскрив, якби це було можливо. Хорм натиснув на припухлі м'язи аналу, просовуючи всередину відразу два, а потім третій палець. Я закусив губу, заплющуючи очі. - Непогано, - простяг садист, розсовуючи мої сідниці. Мовчки перечекав, коли Хорму набридне вирячитися на мою дупу, і він нарешті візьметься за справу. Той провів рукою з боків, прилаштовуючись ззаду.Від звуку блискавки, що вжикала, по хребту прокотився хвилюючий холодок, а коли голівка пройшлася по слизькій щілині між половинками, і зовсім захотілося закричати, щоб не зволікав! Що, власне, я зробив. - Чуєш, рогатий, ти там заснув? Довго… У мене затято увігнали товстий гарячий член, хапаючи плечі і боляче впиваючись кігтями в тіло, і відразу взяли швидкий, розгонистий темп.Ліжко скрипіло, я стогнав. По підборідді стікала слина, я зривав на криках голос. Побілілими пальцями стискав простирадла, з останніх сил упираючись у матрац, щоб не хитнутися головою об спинку ліжка. До хрускоту в хребцях прогинався, сідаючи сильніше. Підмахував, виляв, отримуючи у відповідь рик і ляскання по дупі. Тупий рогатий демон різко схопив мене за волосся, засаджуючи свій болт, здається, ще глибше, і змушуючи випростатися на колінах і притулитися спиною до його розпечених, як пічка, грудей. Жваві руки м'яли соски, Хорм вилизував шию і знову кусав її, не залишаючи на ній живого місця.Я чув стукіт його серця, я ловив його стогін, хапаючись за сильні стегна цього демона, відкидаючи голову назад. Він пестив мене так само скажено, як і трахав. Пара швидких і сильних рухів рукою, і я скінчив, заливаючи власною спермою ліжко.Всередині мене продовжував орудувати чужий орган, таранячи анальну дірку, від чого я, здається, заводився знову. Дихав хрипко, ротом хапаючи повітря. Як раптом мене назад жбурнули на ліжко, виймаючи член. Поставили раком, піднявши вище стегна, знову засадили, не змінюючи темпу, зате змінюючи кут проникнення і потрапляючи по тій самій точці, від якої тремтіли коліна. Рогатий навалився на мене. Прикусив мочку вуха, тихо вилаявся, що я славна сучка і кінчив сам. Мене ж затрясло, несучи в далекі дали. Крапелька лубриканту виступила на напівв'ялому члені, і я впав без сил. “От і витрусили з мене душу! Але як же, блять, добре…”