Дамоклів меч

На вулиці ще тільки світає, яскравого сонця взагалі не видно, але мені вже час працювати. В мене плани завше: сходити на роботу, а по обіді зазирнути в улюблений ресторан щоб послухати нову історію людей про Володаря Каменю, та знову повернутися до праці. Проте, я навіть не здогадувався, що цей день так швидко настане. Честно сказати взагалі забув про це, останнім часом працюю не покладаючи рук, та так, що не звертаю увагу на все інше. І як завжди, не дочекавшись промінчиків сонця, прямую в похоронне бюро, щоб перебрати документи до приходу власниці. Йду собі маленькими вуличками, людей взгалі ще не видно, хтось тільки прокидається, а хтось може вже снідає. Домівка за домівкою, та ненароком помічаю хлопчину з гаряче рудим волоссям та червоною маскою на голові – повернувся. Це змушує мене зупинитись, звернути на нього увагу, а він в свою чергу просто сидить на лаві та дивиться на небо, спостерігає за світанком. Його золоті пасма чарівно переливаються на світлі, а дрібне сонячне ластовиння прикрашає білосніжне личко. А чого тільки коштує, побачити ці волошкові очі, які полонять будь-кого. І здається мене теж…

– Довго ще будеш пасти очима? – не обертаючись, говорить до мене.

– Давно приїхав? – вже не ховаючись, підходжу ближче та сідаю поруч з ним.

– Щойно, обіймати не збираєшся? – підсувається ближче так, що наші долоні доторкаються, і від несподіванки наші голови різко повертаються, щоб глянути, але стукаємось чолами. Це настільки по-дитячому мило, що пару тисячоліть тому я б зніяковів, проте я вже не той юнак, котрим був колись.

– Я скучив, – лиш два слова, які викликають в ньому бурю емоцій.

“Схоже, я вперше запізнюсь, Ху Тао.”

Хвилина, дві, три. Спалах. Вузенькі вулички, швидкі кроки, різкий охват зап’ястя. Сходи, коридор, квартира. Рудий вже давно стримується, то ж чекати не буде, а просто веде мене до спальні. Як тільки за нами зачиняються двері, він одразу ж притискає мене до них, хапає за підборіддя та люто упивається в мої губи. Поцілунок моментально стає палким та вологим. Маленький струмінь слини стікає по вустах, але цього ще мало. Руки Аякса блукають по моєму тілу, а я легенько відтягую його волосся. Поступово пальці залазять мені під сорочку, я теж не відстаю та починаю розстібати піджак. Він то відривається від мене то знову проникає язиком в мій обрис. Та довго піддаватися не можу, мій терпець увірвався, тепер беру ініціативу на себе. Зненацька присідаю та поки він в легкому потрясінні, охоплюю його стегна, перекидаю собі на плече й прямую до ліжка. Трішки сильно кидаю його на матрац, проте Чайлду здається подобається. Я повністю нависаю над ним та притискаю вже його до постілі, як він мене до стіни.

– Ти мене не зупиниш, Моракс, – бере мою краватку та тягне її на себе, так що наші лиця опиняються в сантиметрі один від одного.

– І не збирався, – видихаю йому прямо в губи, та зухвало посміхаюсь. Наші вуста знову з’єднуються, а руки тягнуться роздягати. Язики сплітаються в бурхливому танці, продовжуючи гаряче вилизувати один одного. Воджу пальцями по його голих грудях, натикаючись на соски, легенько стискаю їх, граюсь ними. Як тільки губи розкріпляються, з його рота виривається довгий, тихий стогін. Опускаюсь нижче, цілую шию, проходжусь язиком по персам, торсу і доходжу до самого цікавого. Відчуваю його значний пагорок, який ховається за непотрібною тканиною. Нервово розстібаю ширинку штанів, щоб дістатися до його фалеса. Проте він підривається та зупиняє мої дії.

– Сьогодні я хотів тобі це зробити, – сумними очима дивиться на мене, немов просячи.

– Ха, а у тебе вийде? – підіймаюся з ліжка, розщеплюю ремінь та скидаю з себе гачі. Постаю перед ним у всій красі, я знаю наскільки він обожнює розглядати моє тіло. – Мені довго чекати, мій юний друже?

Аякс довго не думає та відразу ж кидається до моїх ніг. Збуджено охоплює мій член руками та починає масажувати його. Спочатку повільно, а потім все швидше та швидше. Моє дихання збивається від цієї неймовірної насолоди. Помітивши мою реакцію, він починає цілувати та слинити голівку, проводить язиком вверх-вниз по стовбуру, а незабаром зовсім заковтує його. З мене виривається гучний рик, поки він поступово нарощує темп. Хапаю його за голову та грубо трахаю в рот. Декілька секунд і я вже кінчаю на його лице. Він зараз виглядає надто вульгарно, але це ще більше мене заводить. Я беру і розмазую ріження на його обличчі, а він ніби в трансі, лише розпусно усміхається.

– Після такого тобі пизда, мені знову голову мити, – все ще з посмішкою на вустах, мовляє він.

– Тоді приймемо ванну разом, – нахиляюсь до нього, беру за руку й ми разом підіймаємось на ноги. – Тримайся міцніше.

– Хм?

Різко підхоплюю його, а він скрикує від несподіванки. Відчуваю, як його руки обвиваються навколо шиї, поки мої долоні спокійно тримають його сідниці.

– Стій, я ще не розтягнутий! – повертається до мене та схвильовано шепоче.

– Не переживай, знаю, – забираю праву й демонструю йому, що можу втримати його однією лівою.

Звичайно, раніше він би здивувався, але зараз Тарталья знає на що здатен Володар Каменю. Без зайвих слів, я дістаю мастило і наношу тонким шаром на вказівний палець, а він підготувавшись, заплющив очі й обіймає мене за шию. Коли я знайшов це місце пальцями, він тихенько застогнав і обм’як, все ще притискаючись до мене. Ніжно погладжую анальний отвір, тим самим змащуючи його. Повільно та обережно засовую палець, починаючи потроху рухати ним. Аякс мило мурчить на моєму плечі, а я тим часом додаю ще й середній, щоб сильніше розтягнути, від чого він здригається та голосно охкає. Чую, як його орган від нетерпіння треться об мене.

– Не смій кінчати, – наказним тоном говорю йому, різко притискаючи його тіло до себе, і повільно, але дуже глибоко сую свої два пальці. Від такого грубого пориву, він починає кусати моє плече, щоб стримати свій голос. Його зубки врізалися мені в шкіру, наче намагався прокусити до крові, але цей біль лише розбурхував мене. Коли вже помічаю, що його отвір досить розтягнутий, починаю діставати руку, а його ноги від такого руху трохи тремтять.

– Довго ще мучитимеш мене? – ледве мовить, важко дихаючи мені в шию. – Вставляй вже.

Не в силах більше чекати, він жалібно простогнав. Мене не треба просити двічі. Завдяки своїй силі, притягую до себе презерватив, який знаходився на тумбі, та одягаю його на член. Я з невластивою для себе повільністю, занурюю усередину голівку, щоб подивитися на його реакцію. Потім був різкий, грубий поштовх. Від несподіванки він, вигнувшись, вигукує моє ім’я, чи то з претензією, чи то з насолодою. Руки Чайлда тягнуть мене за волосся, а я бачачи його сексуальний вигляд, не утримуюсь від поцілунку. Знаходжу його губи і різко проникаю у вуста, досліджуючи язиком усі закутки. Він як котик мурчить мені в ротик, а мої поштовхи все такі ж несамовиті. Проводжу пальцями по ребрах, а потім з силою стискаю стегна, продовжуючи грубо трахати його. Мої різкі, рвані рухи буквально вибивають з нього стогони та вигуки. Відчуваючи його пульсуючий член, який ось-ось збирається кінчити, роблю темп швидше, від чого сам перебуваю на піку задоволення. Кілька секунд і вже бачу як по моєму животі стікає його ріження, а моє все ще в ньому. Я повільно виходжу з нього, щоб не зробити йому гірше. Його тіло від втоми повисає на мені, так що доводиться відносити на ліжко та лягати поруч із ним. Декілька хвилин ми важко дихаємо, а після я вже притискаю його до себе та гладжу по голові.

– Ти для мене, як дамоклів меч, – ніжно шепочу йому на вухо, з посмішкою на вустах.

– М? – з подивом в очах, шукає в мене відповіді.

– Такий ж небезпечний, – тихо сміючись, легенько губами торкаюсь його щічки.

– Ах ти ж старий, ахах. Знову літератури начитався, – радісно підколює мене, але я не ображаюся, люблю це.

– Давай зараз відпочинемо, – трохи хилить у сон, що я починаю позіхати.

– Ага, ввечері підемо прогуляємось, я привіз вино з Мондштадту, – сонячно посміхається, дивлячись на мою реакцію.

– Обов’язково підемо, – погоджуюсь з його думками та цілую вуста. Через кілька секунд він вже солодко сопить в мене на руці. Я милуюсь цією картиною та теж скоро засинаю. Цей день чудовий, адже мій руденький юнак з сонячним ластовинням, повернувся до мене. Весь цей час без нього, я тільки і знав що таке робота, забувши взагалі про відпочинок. Він моя бурхлива річка, яка змушує мене почуватися живим.