Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Дамоклів меч

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

На вулиці ще тільки світає, яскравого сонця взагалі не видно, але мені вже час працювати. В мене плани завше: сходити на роботу, а по обіді зазирнути в улюблений ресторан щоб послухати нову історію людей про Володаря Каменю, та знову повернутися до праці. Проте, я навіть не здогадувався, що цей день так швидко настане. Честно сказати взагалі забув про це, останнім часом працюю не покладаючи рук, та так, що не звертаю увагу на все інше. І як завжди, не дочекавшись промінчиків сонця, прямую в похоронне бюро, щоб перебрати документи до приходу власниці. Йду собі маленькими вуличками, людей взгалі ще не видно, хтось тільки прокидається, а хтось може вже снідає. Домівка за домівкою, та ненароком помічаю хлопчину з гаряче рудим волоссям та червоною маскою на голові – повернувся. Це змушує мене зупинитись, звернути на нього увагу, а він в свою чергу просто сидить на лаві та дивиться на небо, спостерігає за світанком. Його золоті пасма чарівно переливаються на світлі, а дрібне сонячне ластовиння прикрашає білосніжне личко. А чого тільки коштує, побачити ці волошкові очі, які полонять будь-кого. І здається мене теж…

– Довго ще будеш пасти очима? – не обертаючись, говорить до мене.

– Давно приїхав? – вже не ховаючись, підходжу ближче та сідаю поруч з ним.

– Щойно, обіймати не збираєшся? – підсувається ближче так, що наші долоні доторкаються, і від несподіванки наші голови різко повертаються, щоб глянути, але стукаємось чолами. Це настільки по-дитячому мило, що пару тисячоліть тому я б зніяковів, проте я вже не той юнак, котрим був колись.

– Я скучив, – лиш два слова, які викликають в ньому бурю емоцій.

“Схоже, я вперше запізнюсь, Ху Тао.”

Хвилина, дві, три. Спалах. Вузенькі вулички, швидкі кроки, різкий охват зап’ястя. Сходи, коридор, квартира. Рудий вже давно стримується, то ж чекати не буде, а просто веде мене до спальні. Як тільки за нами зачиняються двері, він одразу ж притискає мене до них, хапає за підборіддя та люто упивається в мої губи. Поцілунок моментально стає палким та вологим. Маленький струмінь слини стікає по вустах, але цього ще мало. Руки Аякса блукають по моєму тілу, а я легенько відтягую його волосся. Поступово пальці залазять мені під сорочку, я теж не відстаю та починаю розстібати піджак. Він то відривається від мене то знову проникає язиком в мій обрис. Та довго піддаватися не можу, мій терпець увірвався, тепер беру ініціативу на себе. Зненацька присідаю та поки він в легкому потрясінні, охоплюю його стегна, перекидаю собі на плече й прямую до ліжка. Трішки сильно кидаю його на матрац, проте Чайлду здається подобається. Я повністю нависаю над ним та притискаю вже його до постілі, як він мене до стіни.

– Ти мене не зупиниш, Моракс, – бере мою краватку та тягне її на себе, так що наші лиця опиняються в сантиметрі один від одного.

– І не збирався, – видихаю йому прямо в губи, та зухвало посміхаюсь. Наші вуста знову з’єднуються, а руки тягнуться роздягати. Язики сплітаються в бурхливому танці, продовжуючи гаряче вилизувати один одного. Воджу пальцями по його голих грудях, натикаючись на соски, легенько стискаю їх, граюсь ними. Як тільки губи розкріпляються, з його рота виривається довгий, тихий стогін. Опускаюсь нижче, цілую шию, проходжусь язиком по персам, торсу і доходжу до самого цікавого. Відчуваю його значний пагорок, який ховається за непотрібною тканиною. Нервово розстібаю ширинку штанів, щоб дістатися до його фалеса. Проте він підривається та зупиняє мої дії.

– Сьогодні я хотів тобі це зробити, – сумними очима дивиться на мене, немов просячи.

– Ха, а у тебе вийде? – підіймаюся з ліжка, розщеплюю ремінь та скидаю з себе гачі. Постаю перед ним у всій красі, я знаю наскільки він обожнює розглядати моє тіло. – Мені довго чекати, мій юний друже?

Аякс довго не думає та відразу ж кидається до моїх ніг. Збуджено охоплює мій член руками та починає масажувати його. Спочатку повільно, а потім все швидше та швидше. Моє дихання збивається від цієї неймовірної насолоди. Помітивши мою реакцію, він починає цілувати та слинити голівку, проводить язиком вверх-вниз по стовбуру, а незабаром зовсім заковтує його. З мене виривається гучний рик, поки він поступово нарощує темп. Хапаю його за голову та грубо трахаю в рот. Декілька секунд і я вже кінчаю на його лице. Він зараз виглядає надто вульгарно, але це ще більше мене заводить. Я беру і розмазую ріження на його обличчі, а він ніби в трансі, лише розпусно усміхається.

– Після такого тобі пизда, мені знову голову мити, – все ще з посмішкою на вустах, мовляє він.

– Тоді приймемо ванну разом, – нахиляюсь до нього, беру за руку й ми разом підіймаємось на ноги. – Тримайся міцніше.

– Хм?

Різко підхоплюю його, а він скрикує від несподіванки. Відчуваю, як його руки обвиваються навколо шиї, поки мої долоні спокійно тримають його сідниці.

– Стій, я ще не розтягнутий! – повертається до мене та схвильовано шепоче.

– Не переживай, знаю, – забираю праву й демонструю йому, що можу втримати його однією лівою.

Звичайно, раніше він би здивувався, але зараз Тарталья знає на що здатен Володар Каменю. Без зайвих слів, я дістаю мастило і наношу тонким шаром на вказівний палець, а він підготувавшись, заплющив очі й обіймає мене за шию. Коли я знайшов це місце пальцями, він тихенько застогнав і обм’як, все ще притискаючись до мене. Ніжно погладжую анальний отвір, тим самим змащуючи його. Повільно та обережно засовую палець, починаючи потроху рухати ним. Аякс мило мурчить на моєму плечі, а я тим часом додаю ще й середній, щоб сильніше розтягнути, від чого він здригається та голосно охкає. Чую, як його орган від нетерпіння треться об мене.

– Не смій кінчати, – наказним тоном говорю йому, різко притискаючи його тіло до себе, і повільно, але дуже глибоко сую свої два пальці. Від такого грубого пориву, він починає кусати моє плече, щоб стримати свій голос. Його зубки врізалися мені в шкіру, наче намагався прокусити до крові, але цей біль лише розбурхував мене. Коли вже помічаю, що його отвір досить розтягнутий, починаю діставати руку, а його ноги від такого руху трохи тремтять.

– Довго ще мучитимеш мене? – ледве мовить, важко дихаючи мені в шию. – Вставляй вже.

Не в силах більше чекати, він жалібно простогнав. Мене не треба просити двічі. Завдяки своїй силі, притягую до себе презерватив, який знаходився на тумбі, та одягаю його на член. Я з невластивою для себе повільністю, занурюю усередину голівку, щоб подивитися на його реакцію. Потім був різкий, грубий поштовх. Від несподіванки він, вигнувшись, вигукує моє ім’я, чи то з претензією, чи то з насолодою. Руки Чайлда тягнуть мене за волосся, а я бачачи його сексуальний вигляд, не утримуюсь від поцілунку. Знаходжу його губи і різко проникаю у вуста, досліджуючи язиком усі закутки. Він як котик мурчить мені в ротик, а мої поштовхи все такі ж несамовиті. Проводжу пальцями по ребрах, а потім з силою стискаю стегна, продовжуючи грубо трахати його. Мої різкі, рвані рухи буквально вибивають з нього стогони та вигуки. Відчуваючи його пульсуючий член, який ось-ось збирається кінчити, роблю темп швидше, від чого сам перебуваю на піку задоволення. Кілька секунд і вже бачу як по моєму животі стікає його ріження, а моє все ще в ньому. Я повільно виходжу з нього, щоб не зробити йому гірше. Його тіло від втоми повисає на мені, так що доводиться відносити на ліжко та лягати поруч із ним. Декілька хвилин ми важко дихаємо, а після я вже притискаю його до себе та гладжу по голові.

– Ти для мене, як дамоклів меч, – ніжно шепочу йому на вухо, з посмішкою на вустах.

– М? – з подивом в очах, шукає в мене відповіді.

– Такий ж небезпечний, – тихо сміючись, легенько губами торкаюсь його щічки.

– Ах ти ж старий, ахах. Знову літератури начитався, – радісно підколює мене, але я не ображаюся, люблю це.

– Давай зараз відпочинемо, – трохи хилить у сон, що я починаю позіхати.

– Ага, ввечері підемо прогуляємось, я привіз вино з Мондштадту, – сонячно посміхається, дивлячись на мою реакцію.

– Обов’язково підемо, – погоджуюсь з його думками та цілую вуста. Через кілька секунд він вже солодко сопить в мене на руці. Я милуюсь цією картиною та теж скоро засинаю. Цей день чудовий, адже мій руденький юнак з сонячним ластовинням, повернувся до мене. Весь цей час без нього, я тільки і знав що таке робота, забувши взагалі про відпочинок. Він моя бурхлива річка, яка змушує мене почуватися живим.

 

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

6 Коментарі на “Дамоклів меч



  1. Дякую за прекрасний фанфік з Чжунчаями! Дуже канонічні характери. А ще це один з небагатьох фанфіків з ними в укрфандомі взагалі.Проте, якщо дозволите, я трішки подушню. Було кілька помилок + правильно Тарталья, оскільки апостроф позначає твердість і роздільність вимови, а також у самій комедії Дель Арте українською саме Тарталья.

     
    1. Дякую за ваш коментар. Мені дуже лестять ваші слова, проте дещо побудило цікавість. Де ви побачили, що Тарталья пишеться саме так? Хотілось би побачити посилання на сайт, тому що на просторах інтернету я нічого такого не знайшла. А помилок справді багато, я це визнаю. Ще раз дякую за вашу критику.

       
      1. Цитата: “Персонажі комедії масок («слуги»-маски: Бригелла, Арлекін, Пульчинелла, Серветта, Коломбіна; сатиричні маски: старий купець Панталоне; фанфарон і боягуз Капітан, базіка Доктор, педантичний Тарталья, а також ліричні герої без масок) були втіленням комічного гротеску, буфонади, яскравого видовища карнавального типу” Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Комедія_дель_арте

         
  2. Прекрасна робота. Ніколи не могла зрозуміти чи зможуть Торт і Чжун органічно виглядати в парі, особливо чи “влиється” хтось з них в приймаючу роль (написно не дуже коректно але надіюсь ви мене зрозуміли). Проте і Торт і Чжун і вас дуже канонічні та чудові. Дякую вам за прекрасні емоції

     
    1. Дякую за такий чудовий коментар. Це моя перша робота саме українською мовою, то ж мені дуже приємно таке чути. Я намагалась передати якнайкраще характер Моракса та Аякса. Рада, що вам сподобались мої старання.