Стіву Роджерсу щастило, принаймні йому так здавалося, він став героєм і у нього були вірні друзі. Однак у світі де на твоїй шкірі є слова, котрі скаже твоя половина, або при першій зустрічі, або на смертельному одрі, він здавалося облажався як ніколи.
У нього на сідницях, а на саме на правій їх половині красувався напис – гарні сідниці, кеп… Ця фраза відбилася на його повіках…. Цю саму фразу написав на його щиті люмінесцентною фарбою найкращий друг, той у якого він був закоханий, таємно і безповоротно…
Того ранку, він так і не зумів поговорити з Бакі…. Це було останнє що Бакі залишив кепу, перед тим як загинув.
Коли Стів зрозумів що єдиний спосіб врятувати усіх втопити літак він не вагався, йому нічого було втрачати… Принаймні він так думав.
Коли темрява поглинула його, він відчув полегшення… Але це був ще не кінець.
Відкривши очі після розморозки, він бачив купу людей які метушилися, проте перше що він почув було:
– Гарні сідниці, кеп, – його серце пропустило удар, коли він побачив чоловіка у металевих червоно-золотих обладунках.
– Ніколи не думав, що почую щось подібне від консервної бляшанки, – буркнув він перше що прийшло йому в голову.
– Бурулька, ці обладунки коштують значно більше ніж якась бляшанка, – посміхаючись сказав чоловік і зняв лицьову пластину.
Роджерс не міг, не звернути увагу на такого красеня, його борідка була просто відпадною, а тоді все ж таки роздивившись обличчя співрозмовника детальніше, Стів зрозумів, що цей молодик, йому нагадує його знайомого….
– Ти Старк, – стверджуючи промовив герой.
– Важко знайти людину яка б не знала цього, але так, мене звуть Тоні Старк, сніжинко. Вітаю у майбутньому, – Старк все ще посміхався, а Стів хотів би, та не зміг, збрехати, що ця посмішка не найкраща у світі.
На них дивилася купа людей, тож Тоні нарешті припинив витріщатися на живу легенду.
– П’ятниця, ти закінчила сканування? – запитав той.
– Ніяких відхилень не знайдено, кістки цілі, нейроні зв’язки у нормальному стані, можливі деякі проблеми з координацією, але це не суттєво, загалом стан задовільний, – пролунав механічний жіночий голос, і Старк задоволений відповіддю доручив решту роботи ЩИТу…
Так почалося нове життя…