“№1”
Вітер качає трави зелені,
я пропадаю средь біла дня,
сховай мене сонце, в листві весенній,
храню тебе довго, надія моя,
неважливо те, що ходжу по дорозі,
яку мені видали в осінній тривозі,
якщо хочу почути—буду віщати,
прости мені батько, прости мене мати,
нам все одно доведеться колись вибирати