він любив вино і брехати

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Написано для “Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021”

ключ: какао і шкарпетки

 

 

Різдвяний вечір. Чудесна тепла атмосфера, нехай за вікном люті морози, піднесений настрій і милий подарунок у руках. Пік усміхнено глянула на невеличкий пакунок на столі, який вона підготувала для коханого Жана. Їй здавалось, вона знає його краще за всіх. Жан хороший, турботливий, він обожнює смішні фільми, тиху музику, зимові вечори і точно любить какао і теплі шкарпетки. Саме так вони уявляли свій вечір у цей день, коли сидячи восени на лавці, дивлячись на листя, що кружляло у багровому танку, ділились своїми мріями, планами та ідеями. Цікаво, а він пам’ятає ці розмови?

 

Пік підійшла до дзеркала і пильно подивилась на свою одежу. Чорний в’язаний светр і спортивні штани. Ствердно кивнула своєму відображенню, натякаючи, що все чудово, вона поспіхом надягала куртку та рукавички. Цупка тканина швидко заховала тонкі худорляві пальці. А в думках було, як би то  щонайшвидше прийти і привітати Жана. Низеньке дівча, ледь не забувши подарунок, вийшло із будинку. Мороз одразу защипав її щічки, од чого вони одразу почервоніли. Це мало такий милий вигляд з її чорним волоссям і блідою шкірою. Наче зимова принцеса, що поспішає на святковий бал. Навколо пролітав сніг, він блищав у світлі вуличних ліхтарів. Це була справжня казка, якою Пік настільки захоплено милувалась, що і не помітила, як уже стояла перед такими знайомими дверима. Відразу линули спогади. Вона згадала всі ніжні доторки до свого обличчя, веселі прогулянки, сюрпризи, які вони робили одне одному та багато іншого. Тихенько відчинила двері, так само безшумно зайшла у дім, бажаючи здивувати Жана.

 

Одначе, тільки варто було зробити декілька кроків ледь не навшпиньки, як з вітальні Пік почула два голоси, один з яких був жіночим. Серце зробило болючий удар. Мама? Ні, вона ж в іншій країні і не могла прилетіти, бо захворіла. Сестра? Та яка в біса сестра, якщо він єдина дитина? Кузина? Та немає у нього кузин.

 

«Я просто перебільшую. Я просто надто ревную. Він ніколи б такого не зробив.»

Як би не старалась себе переконати, але легше від цього зовсім не ставало, ба навіть навпаки – все більше і більше хвилювалась. Взявши себе в руки, вирішила, що спершу гляне через щілину у дверях, а вже потім робитиме висновки. Повільно підійшла, могла не переживати, що її почують, вже занадто гучно вони сміялись. Привідкрила двері, й побачила, що із Жаном сидить дівчина з коротким чорним волоссям, одягнена у красиву червону сукню. Він сидів біля неї на дивані, попиваючи солодке червоне вино. А як він на неї дивився! Прямо так, як і на Пік раніше. А його руки – вони з ніжністю стискали долоні гарної незнайомки і гладили її щоки.

 

Миттю хлинули сльози. Пік не могла більше дивитись на цю картину, але і відірвати очей не могла, сподівалась, що це все просто злий жарт над нею, що зараз він обернеться до своєї любої Пік і скаже, що це просто розіграш. Коробка випала з її рук. . Їй здавалось, вона знає його краще за всіх. Але насправді Жан любив вино, спокусливу музику, красивих дівчат у шикарних сукнях і брехати. Пік вибігла з дому, вже не боячись привернути увагу. На підлозі так і залишився пакунок із какао і теплими шкарпетками.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: