Я готова закластись, ти їси людей.
Ти викрадаєш незайманих дівчат.
Ти зваблюєш їх красою блакитних очей
І маниш на свій диявóльський вівтар.
Спочатку ти ними граєшся, у любов.
А потім тобі набридне, ти зголоднієш.
Ти переріжеш їм горло та пустиш кров.
Ти спочатку цього навіть не зрозумієш.
Ти насолоджуєшся їхніми воплями,
Ти зливаєш їх кров у банки й пляшки‘.
Ти ріжеш їх безжалісно, зі збоченнями.
Ти ніжно фасуєш їхні тельбухи й кишки.
Ти їстимеш їх тендітні тіла з насолодою,
Запиватимеш їхнею ж кров‘ю.
А їх очі з банки дивитимуться на тебе.
А вони називатимуть це любв‘ю.