За ангелами ховаються люди
Визираючи у них з-за плечей.
А недолі багато усюди,
Вона доростає у душах дітей.
Вона вчиться брехати у небог на стежках.
У них ненAвисть у серці і розпач в думках.
А недоля потроху шкандибає до вас
І все вірить, що досвід їй “урятує” і нас.
А за нею похмурі тіні забутих ідуть,
Що не боролися з нею і тепер не живуть.
Кожен день тих забутих прибуває на фронт,
Але Ангели наші боронять горизонт.
Помолися за тих, що фронти нам тримають,
Що війну на землі України удаль не пускають.
І подякуй героям що на небі тепер…
Але зарано ридати залишилось ще багато химер!
Ангели в небі тепер за спинОю у нас,
І можливо ми не готові, можливо не час…
Але якщо хочеш жити, то замало надії
Битись до кінця — лише то є способом на здійснення мрії!