Амбіції

Шукає натхнення десь у дірі,

Давно потушений вогник.

Тепла вже нема і світло теж зникло,

Лишилася лиш душа,

І та неприкаяна світом бродить, у пошуках тепла.

Кожен прохожий вважає потрібним спитати “що сталося?” в нього,

А вогник мовчить, бо й сам не знає чого він загас так раптово.

Бува загориться і знову погасне, по собі лишаючи дим,

І знову душа залишається гола “а в принципі, бог з ним!”.

Прямує знов далі, у іншу діру, шукати нове натхнення,

Знайде, і по новій, бродить по світу,

Шукаючи откровення.

Чого ж не щастить йому бути вогнем,

Палати неначе сонце.

Чого ж загасає він знов і знов,

Де ж його віконце.

Віконце у світ, віконце за стіну,

За стіну його амбіцій.

Амбіцій не здоланих вчора,

Сьогодні перешкодою зрісших.