Але ж ти хочеш його!

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Інтегра сиділа за столом, спираючи голову на тендітні руки, які нервово тряслися. Пристрасні бажання повністю заполонили її розум та тіло.

«НІ-НІ-НІ! Це неправильно! Я не повинна думати про таке!», – проносилось в голові крижаним уколом…

І все ж, вона думала, знову і знову, сама лякаючись своїх думок. Звідки в неї, завжди такої правильної залізної леді, взялися ці бажання?

«Але ж ти хочеш його», – говорила її свідомість.

«ЦЕ БЕЗУМСТВО! – відповідала сама собі Інтегра. – Стільки невинної крові, смерті, і все заради задоволення власних варварських інстинктів! Це огидно!..»

«І все ж, ти хочеш його!» – вогняним батогом відповідала свідомість.

Інтегра пристрасно кусала губи, аби придушити повний відчаю крик. Її бажання були настільки дикими і нестримними, що вона відмовлялася не тільки повірити в них, але й визнати.

«Навіщо ти мучиш саму себе? Заперечуєш очевидне?» – прозвучав голос у її голові, змусивши в соромі прикрити обличчя долонями. ВІН ДІЗНАВСЯ, ДІЗНАВСЯ!

«НІ! Геть з моєї голови, слуга! Як ти смієш!..»

«Припини клеїти дурня, – розсміявся голос вампіра, змушуючи серце істерично калатати. – Ти не робот, не шматок криги. Ти людина, у якої нормальні людські бажання».

«Ні, це НЕ НОРМАЛЬНО – бажати такого!»

«Годі, господарко! Всі бажають цього, і ти не повинна відмовляти собі»

«НІЗАЩО! – подумки прокричала Інтегра. – Я голова Хеллсінгу, я повинна…»

«Ти повинна жити, не відмовляючи собі в насолодах!»

Інтегра стискала кулаки так, що короткі нігті продавлювали шкіру навіть крізь рукавиці. Алукард мав рацію, вона хоче цього, але зізнатися у своїх власних нестримних пристрастях… НІ, НІКОЛИ!..

«Але ж ти хочеш його» – з іще більшою силою і впевненістю говорила свідомість.

«Припини, – вбито, без сил думала вона. – Припини спокушати мене, я не можу, не маю права піддатися цій слабкості… ТА Й НЕМАЄ У МЕНЕ НІЯКОЇ СЛАБКОСТІ!»

У відповідь в її думках знову прозвучав цей сміх: трохи іронічний, злісний, крижаний… але він, все ж, змушував серце битися скоріше.

– Інтегро, годі, ти не дитина і повинна усвідомлювати це не гірше за мене, – вийшовши з тіні, проговорив вампір голосом того, хто впевнений не лише в своїй силі, але й у слабкості, піддатливості супротивника. – Ти можеш скільки завгодно стверджувати, що вегетаріанка, але тобі нізащо не приховати того, що ти хочеш м’яса!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

4 Коментарі на “Але ж ти хочеш його!

  1. Боги, це чудово, обожнюю Інтегру. Інтрига аж до кінця тримається, пхпхп, чомусь думала, що вона хоче чогось спиртного випити)

     

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: