Адора не розуміє.

Робота написана до Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021. За ключом “Все, що не вбиває”, номер роботи 2.

“Все що не вбиває, робить нас сильнішими” – цю фразу Адора чула з дитинства, забагато раз щоб вона могла не втратити хоч якогось свого сенсу. Ну, або його не було з самого початку – Адора пам’ятала, хоч не дуже чітко, як колись, коли їм було років може по шість, Катра намагалася пояснити їй, що ці слова значать, і чому їх так часто повторюють в Орді – і в неї, вочевидь, вийшло не дуже добре.

Катра ще казала тоді.. ні, про Катру варто забути. Катра залишилася там, в Орді, і вони по різних сторонах війни тепер, і зовсім неважливо що сама Адора відчуває з цього приводу – їй потрібно думати про боротьбу, про захист королівств, може трошки про те хто вона сама є – але точно не про її найкращу подругу. Тобто, минулу подругу, саме так.

Одного разу Адора, скоріше на автоматі ніж свідомо, повторила цю фразу перед Ґліммер, і тоді ще принцесса подивилася на неї з таким подивом, ніби Адора зараз запропонувала з’їсти свого власного меча.

“Адоро, не знаю чого тебе там в Орді вчили, але сильнішими нас роблять.. тренування, стратегія, союзники. Не щось що намагається тебе вбити, це дурня якась” – і Адора була з нею згодна, хоч щось всередині не давало спокою.

“Що не вбиває, зробить мене сильнішою” – прошипіла їй в обличча посеред сутички Катра, і Адора тоді глянула на неї мовби вперше. Катра ж завжди розуміла що ці слова насправді значать, і краще за інших.. може, в цьому і була різниця між ними? Може, саме тому вона не могла порозумітися зі старою подругою? Вона ж Ші-Ра, найвеличніша з героїнь, не може бути чогось чого вона не розуміє, це похибка, яка може все зіпсувати, тому.. треба таки з’ясувати, віднайти сенс цієї фрази.. Адора навіть знала, хто може їй допомогти.

“А й справді ж – хмикає Адора – те що не вбило, зробило нас сильнішими” – мурмотить вона в чужі губи, ледве торкаючись. В результаті, правими виявилися як Катра з цим дурнуватим виразом, що дівчина так любила повторювати, так і Ґліммер.

Катра була її головною слабкістю, і тепер, коли вони разом, стала новою силою, по-перше повстання, а подруге – самої Адори. Виявилося, битися без постійних думок про те, що за маячнею вона займається з тою, кого все життя кохала – не звинувачуйте Адору за зайву романтичність, це в неї вперше – виходить набагато вправніше, а коли ця ж дівчина завжди прикриває твою спину, готова встромити довгих кігтів у будь-кого, хто спробує наблизитись, то й взагалі.

“Що за дурню ти вер-” – слова обірвалися муркотінням майже одразу, як Адора почухала кохану за вушком. Ще декілька хвилин Катра збирала себе і думки до купки, перед тим як (майже) внятно промовити “І взагалі, я ніколи не планувала вбивати тебе насправді, не видумуй.”