Грай, музико, грай

Серед розрухи й диктатури Союзу Киплячих Островів знайшлись люди, котрим вистачило хоробрості не лише присвятити свої пісні боротьбі за свободу, а й бути готовими віддати за це життя         Коли Луз відправили в ледь не дводенну поїздку автобусом до табору, де їй доведеться пробути до кінця літа, дівчинка була м’яко кажучи не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вибач, Ідо, це кінець

Ідалін неохоче йшла на поляну, на яку ще якийсь час тому бігла з неймовірною швидкістю, бажаючи якнайшвидше побачити їх. Рейн запросили їх зустрітись, і вона вже розуміла навіщо. Вона нервово схрестила руки й намагалась вирівняти дихання. Їй не хотілось туди йти. Вона все розуміла. Розуміла, що іншого виходу нема, але все одно хотіла якось уникнути […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Як же ти мала рацію

Рейн, як і зазвичай, грали на скрипці на їх улюбленій полянці недалеко від Хексайту. Єдина різниця була в тому, що зазвичай вони йде десь після обіду, відпочиваючи там буквально кілька годин після школи, а сьогодні вже сутеніло, а вони все ще продовжували там сидіти Вони вже збирались йти, коли до них нарешті доєдналась Ідалін, кинувши […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Прощання

Еміті йшла дорогою посеред тихого лісу, і тільки зрідка під ногами було чути хрускіт сухих гілок. Вона була одягнена у своє звичне вбрання, але вже шкодувала, що не взяла з собою якусь накидку: під кінець літа на Киплячих островах вже було досить прохолодно, особливо рано вранці Не дивлячись на холод, дівчина була у гарному настрої. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Портал спалено

Це був звичайний день в Хексайті. Еміті вже повернулась до школи. Все-таки допомога ковену лікарів була не зайва, інакше вона б ще довго не могла самотужки вийти з дому, і ще довго не могла б побачити її… Так, здається вже вся школа знала, що Луз — людина, запала в серце самій Еміті Блайт. Приховати це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я зайду за тобою завтра о 8

Іда бігла з усіх ніг, іноді спотикалась і падала, але в ту ж секунду вставала та продовжувала бігти. Вона сповільнилась тільки коли почула мелодію скрипки десь зі сторони поляни, на яку вона і прямувала. Не було жодного сумніву, це були Рейн. Ніхто не грав на цьому інструменті так, як це робили вони. Коли до поляни […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

— Як думаєш, якщо я все одно потраплю до директора, може мені заодно попросити його перевести мене до музичного класу? Завжди хотіла вивчати магію бардів. — Ні з того ні з сього почала розмову Іда. Рейн лише спантеличено подивилися на неї. — По твоєму, директор Фауст дозволить? Не схоже, щоб він пробачив тобі всі витівки. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених