Number One

– Зайка! Зай, дивись! – Прокричала мені подруга на половину кафе, змушуючи мене вибачатися перед іншими відвідувачами, заглядаючи в телефон своєї подруги, – Техьон черговий раз номер один по красі. Щастить же деяким, – підморгнула вона мені.

Моя найкраща подруга, незважаючи на всю свою фанатичність до К-поп айдолів, поруч з ними так не поводиться. Це я знаю точно, адже вона одна із найкращих подруг доброї половини чоловіків-айдолів.

Вона не була зіркою, але вона була близькою подругою дитинства Кім Техьона.

Ві.

Мого хлопця.

Ага, саме так. Той хлопець, який вкотре, за світовими стандартами, номер один за красою.

І я.

Не сказати, що я не красуня, але чим вищий і популярніший мій хлопець, тим гірше себе почуваю я.

Колись у школі ми дуже близько дружили з ним. Справа в тому, що коли я перевелась, всі знущалися з мене, через те, що я була іноземкою, але Те і Сойон весь час підтримували мене і захищали.

І якщо спочатку я просто бачила в ньому мого друга і захисника, після першого ж поцілунку я зрозуміла, що його почуття взаємні.

Тому ми зустрічаємося вже багато років, наші стосунки міцні, як і раніше.

Ну, я сподіваюся.

Останнім часом я бачу його так рідко, що здається, що він просто вже не знає, як від мене позбутися.

Він рідко відповідає на смс. як рідко? Пізно вночі, пише, що втомився і лягає спати. Або що має тренування до ранку.

Тому зараз, коли мене колега запрошує на побачення, я навіть не можу виразно сказати йому, що в мене є хлопець, щоб той відстав.

Бо навіть пізно вночі, коли я в темряві поверталася додому, мене ніхто не проводив. Я ніколи не виставляла жодних фоток із побачень у соціальну мережу, і нікому нічого ніколи не могла розповісти про мого хлопця.

І якщо чесно, я втомилася чекати на нього.

Я продовжую любити його так сильно, що мені буквально боляче стає дивитись на його фото, відео, кліпи та інтерв’ю.

Мені хочеться нарешті відчути його сильні руки на моїй талії, відчути дотик його губ до моїх губах, на моїй шиї та ключицях.

І це лише мала частина з того, щоб я хотіла відчути поряд з ним.

Він був моїм першим, я була першою в нього. Це було трохи ніяково, колись смішно. Але ми довго готувалися до цього, розмовляли, все обговорювали.

Тому мені не було боляче. Мені було ідеально поруч із ним. І з кожним нашим разом ставало все краще і краще.

Гарячіше, глибше, спокусливіше.

І ось уже більше місяця ми не були близькі з ним. Здається, він уже знайшов собі з ким йому краще, ніж зі мною.

Будемо чесними, йому не приходилось шукати жіночої уваги. Він був найкращим у світі.

Так, я була з ним увесь час. І в моменти зльотів, і падінь. Була з ним за лаштунками, у нашій маленькій квартирі, у будиночку на пляжі Чеджудо та у наших батьків.

Але зараз мене немає у списку його справ.

І в цих безрадісних думках я сплатила рахунок, попрощалася з подругою і пішла до нас додому.

До квартири, де він майже не бував.

Я читала статті про ту квартиру та будинки, які він купував.

Наша маленька квартирка на околиці просто ніщо порівняно з тим, що він може собі дозволити.

І я ніщо, порівняно з тим, що він може отримати від свого нового життя.

На мій подив, коли я увійшла в квартиру, осторонь кухні горіло приглушене світло, ніби від свічок, а на підлозі був розсип пелюсток троянд, що вели до цього світла.

Тому, скинувши осіннє пальто та туфельки, я поспішила туди, де на одному коліні стояв мій Кім Техьон.

У руці тримаючи відкриту оксамитову коробочку, всередині якої була чудова обручка.

Від чоловіка, номер один у моєму серці.