57 експедиція за стіну.(розділ 8)
від undergraund_1Повністю озброенних розвідників, вийшли проводити люди. В перше за довгий час, люди кричали слова підтримки і з великими посмішками розглядали солдатів, які на конях терпеливо чекали поки їх випустять за стіну. Сьогодні буде не так спекотно і це тішило, але всі розуміли куди йдуть. Шая так точно. Кінь достався з норовом,чорний як крило ворона і виносливий з незчерпаємою силою волі. Він незадоволенно фиркав і бив копитом о землю.
– Лоло, давай без цього! – Знервовано каже дівчина і кінь просто ворошить вухами, не переставши фиркати і тим більше топтатися.
Зі стіни дають знак, що титанів біля воріт немає і першими випускають групу підтримки. Сміт Молодша оглядує натовп і не знаходить дяді, Ерена чи ще когось з оперативного загону. Натомість вона зустрічається поглядом з людьми, які не кліпаючи та перестав дихати замліли. В очах цивільних дівчина не переможна, герой, вона та, ким хотіли би бути вони самі. Щімить серце від того, що вона може в цей раз підвести їх очікування.
Відвернувшись, і тепер дивлячись тільки у перед Шая прокручує у голові вчорашній вечір, у кабінеті дяді. Він даже чаю незапропонував. Як тільки дівчина зайшла і вже думала розвалитися на м’ягкому дивані її тут же вхопили в обійми. Міцно зжали, що даже не поворухнутися. Ервін не часто таке коїв, точніше це був другий раз. Перший – коли племінниця йшла у військовий корпус, три роки тому.
– Вина мекнув, чи шо? – Намагалась віджартуватись Шая, але командиру було не до сміху.
– Я поставив тебе у задні ряди авангарду. – Сказав чоловік, те що Сміт Молодша знала вже як тиждень.
– Дякую що попередив. – так само серьйозно відповідає.
– Ти не розумієш. Це сама небезпечна зона. Авангард точно зіткнеться з титанами і так як ти позаду, тобі ніхто не зможе прийти на допомогу. Даже не побачать скоріше за все. – Командир прямо такі надихає своєю провадою. Перед вступом у розвідку він так само налякав всіх рекрутів і дивно, що настільки багато солдатів вирішили все ж таки присвятити себе розвідці. Шая хоче сказати щось, та Ервін продовжує – Але еліта буде захищати Ерена, тому таку важливу позицію я можу довірити тільки тобі.
– Ервіне, ти як завжди: і похвалив і налякав!
– Шая, Єгера захочуть викрасти і знаючи що наш ворог знаходиться у цих стінах, скоріше за все він буде і у наші експедиції, або піде слідом. Ти повинна бути пильною.
І зараз аналізуючи слова дяді, Сміт повністю поглинула у операцію. Вона буде позаду що б побачити того, хто перетвориться на титана. Вона зробить усе, що б схопити ту потвору.
Розвідка, нарешті, покинула стіни. Наказ: не вступати в бій без крайньої необхідності. При фікцації титанів пускати сигнальну ракету. Просуватися до лісу високих дерев.
Лоло гнав як скажений, йому подобався вільний простір. Приходилось даже гальмувати коня, що б не перегнати капітана Томаса, даже коли вони їхали скрізь покинуті будинки Лоло незбавляв швидкості. Він фиркав кожен раз коли Шая тягнула за поводдя, але слухняно робив те що хотіла наїздниця.
Група підтримки гарно справлялася, та через пару километрів розвідники могли покладатися лише на себе. Від чого майже одразу сигнальні ракети вкрили безоблачне небо. Червоне з ліва, червоне з права, червоне по центру.
Там, попереду були лише звичайні титани, тоді як у загоні Шаї, як тільки вони покинули будинки, всі одночасно почувши гул повернули голови у право. Хтось перетворився, та з такої відстані не зрозуміло. Сміт лише побачила як кінь підлетів і на тому місці з’явився титан. Велитень оглянувся і потім задравши голову вверх закричав.
– Що він робить? – Питає хтось, і всі вони не відривають очей.
– Зараз дізнаємось. – Капітан загіну випускає чорну ракету.
Кінь Шаї почав іржати і ще більше рватися у перед. Потім і сама Шая відчула цей гуркіт. Титан побіг паралельно загіну, а за ним з’явились інші титани. Все відбувалось настільки швидко, що майже половину солдатів правого авангарду розгромили одразу.
Розумний титан побіг тепер на них разом зі звичайними. Шая бачила що це жінка і вона була швидшою за всіх титанів, яких до цього вона знала. Лише один раз замахнувшись ногою та винесла всі повозки з провизією. Капітан з ще одним досвідченим солдатом намагаючись її зупинити думали підрізати ноги, але це курво стрибнуло у вверх і просто розчавило обох.
Далі стає щось дивне. Титанка підхватує за плащ одного з розвідників і піднявши перед своїми блакитними очима довго розглядає і після, просто викадає геть у голе поле. Потім, вона розглядає інших, трохи нахилившись і так само без сумнівів розправляється. Шая Сміт залишилась одна, і як казав Ервін, ніхто не прийде її спасати.
Великанка міняється в обличчі замітивши розвідницю. Не роздумуючи вона пробує рукою прибити дівчину, та кінь рванув вчасно у бік. Його похитнуло хвилею від удару по землі. Та він не зупинився і поніс всадницю у перед. План побачити ким являється титан провалився.
Серце скаженно колотало. Титанка неслась слідом за Шаєю. Вона не зможе відірватися, її ось – ось наздогонять. В голові жодної ідеї, але є маленький шанс затримати чудовисько, хоча б на якісь час, що б оперативна група в’їхала в ліс. Там Ерена зможуть захистити.
– Тікай. – Шепоче дівчина у самого вуха коня, і той у відповідь фиркає пригнувши вушки. А потім Сміт встає на ноги і розвернувшись клацає гачками у плоть титана.
Тепер едина опора, – це цей скажений велитень.
Швидка і розумна. Жінка-титан майже вхопилась за троси, а це означало б смерть і тому розвідниця на свій страх і різик відчепила їх і тут же пустила в м’язисті руки.
– Курва, хоча б зупинилася! – криво усміхнувшись, замічає дівчина і притягує себе до велитня.
З-під білявого волосся титанки стає видно жахливу посмішку, і такі самі без емоційні очі як у Колоса. Той хто в середені, не розуміє цінності людського життя. В середені справжньє чудовисько, яке заслуговує на смерть.
Шая не перестає дивуватись наскільки Вона швидка, леза вспівають неглибоко увійти в шкіру , як титанка знов хоче прибити дівчину іншою рукою. Приходиться знов спустити гачки, щоб змінити положення. Сміт Молодша робить трюк, який допоміг колись її вбити сімнадцятиметрового. Вона тягне себе до землі і потім декілька разів змінивши положення нарешті чіпляється за спину. Але велитень закриває долонью потилицю.
– Ти диви, яка розумна! – Розвідниця встромляє лезо у пахву, до якої пригнула без страховки і зараз трималась лише за мечи. Великанка кричить від болю і дівчина прикладає зусиль що б прорізати вниз, але…
Білявці вдається вхопити Шаю і та швиряє її у групу титанів, яка на полі доїдала залишки від ще не охолонувших тіл.
Все крутиться в очах, дерева, трупи і титани. Взявши себе в руки Сміт швидко думає що робити і пустивши гачок у спину дванадцятиметрового титана, боляче вдаряється, так що повітря виходить з легень, а з носу тече кров. Зробивши пару рятувальних вдохів Сміт оглядається. Один з коней пасеться поруч, щипає травку, поки титани пхають в себе людей.
Прикривши на мить очі, що б заспокоїтися Шая відчепляє гачок, а потім біжить вниз по спині, попутно засвистів. І коняка слухняно біжить до неї.
Титани реагують на свист, але не збираються покидати місце поки не доїдять всіх. Шая жене коня вперед, слідуючи за жінкою-титаном. Та відірвалася на добрих п’ять километрів, але її затримали наступні розвідники з лівого флангу.
Хоч би вона доїхала до того як їх вб’ють…
– Ну ж бо! – дає команду дівчина і витерши рукавом кров з лиця думає що робити далі. Вона кидає погляд у перед і побачивши ліс, трохи заспокоїлась. Ерен вже повинен бути там, потрібно їх попередити про цю потвору.
Кінь за пару хвилин наздоганяє велитня і Шая помічає Жана, який кидається під ноги титанки, не знаючи що ця курва дуже розумна. Думати немає часу, якщо Сміт не втрутится титанка розчавить хлопця і тому вона кидається слідом. Глибоко вдихнув розвідниця закручується створивши колесо з лез і проходиться по руці титанки, на цей раз доставаючи лезами до кісток. На що потвора невспіває відреагувати, і це дає змогу дістатися потілиці але Рейнар відштовхує Шаю геть. Намагається сам вдарити, та він сповільнюється і тому чудовисько хапає його рукою.
Сміт летить на едину опору яка є у чистому полі – маленьке деревце і боляче приземляється на землю, а Рейнару вдається вирізати пальці і звільнившись той хапає Жана. Біжить геть, навіть не дивиться на залишенних Арміна і Шаю, яку той геть не вбив.
Щось дивне відбувається далі. Жінка-титан не намагається їх добити, як це було на правому фланзі, вона зміює рух і біжить до центру, прямісенько у ліс.
Не давши і хвилини передохнути дівчина грубо піднімає Арміна, вона свистить підзивая коня і поки той біжить до них, уважно слухає хлопця. Який розказує що вона з’явилась з права, де на мапі Жана і Рейнера був відмічен Ерен, що вона шукала його і що зараз вона рухається у правильному напрямку.
Армін, не ображається, коли Сміт Молодша залишає його біля лісу з іншими розвідниками, а сама скаче галопом вперед до оперативної групи.
Як тільки Шая бачить велике м’язисте тіло, то переходить на пристрій маневрування. І вона не одна така. З кожного боку на чудовисько кидаються розвідники і та, як від мух відмахується від них. Шаю вражає, як холоднокровно титанка ловить за трос солдата і крутить його навколо пальця, а потім відпускає. Як навіть не глянувши кого вбила вона витирає кров з руки і біжить далі. Цієї мотивації достатньо що б хотіти вбити її самотужки.
– Гей!
На цей крик великанка повертається і на обличчі все та же мерзотна посмішка. Сміт вдається ранити в щоку, а потім повернутись на дерево і летіти уперед, готуючись на новий випад.
Загін Леві рухався занадто повільно. І знаючи це вони чомусь не переходили на ППМ. Майже всі солдати спостерігали за бійнею звернувши шиї назад, вони сперечались, та Сміт не було чутно з приводу чого. І це не важливо, вона зосередилась на свої задачи: затримати титанку, щоб дати втекти еліті.
Шая знов вилітає на зустріч, перед цим замінивши затуплені леза. Чудовисько не приділяло уваги іншим розвідникам, які намагались її затримати. Цілью стало схопити Сміт Молодшу, яка поки просто маячила перед очима. Потвора вириває гілки на які може приземлитися розвідниця, махає руками, намагається схопити трос і все одно не збавляє швидкості.
Та потім титанка спробувала з ноги вдарити і Шая скориставшись нагодою закрутилась що б прорізати ногу, таким же чином як пів години назад вдалося порізати іншу кінцівку, але новісенькі леза вмить ламаються об кристалеву броню.
Пастка. Великанка знала, що захоче зробити розвідниця.
Зі стегна, боляче вдаряючись Сміт почала падати вниз, та вчасно примітивши дерево відступила.
Неприємний дзвін, злякав половину розвідників. Глянувши на Леві, який тримав в руках ракетницю і зловивши його сталевий погляд, Шая фиркнула собі під ніс. За ці пару годин бою вона й забула що дуже зла на капітана.
Великі гачки пронзили титанку з усіх сторін, один майже зачепив і саму Шаю, бо летіла вона паралельно потворі. В мить стає ясним весь задум Ервіна і така таємничість. Вони хотіли її схопити. Нарешті. перемога.
Десятки розвідників осадили титанку з різних сторін, розвідниці не одразу вдається знайти дядька, який шаленими очима дивився на пійману здобич. Всі до одного радіють, та не втрачають пильність. Це найнебезпечніша істота і в любу мить можуть з’явитися інші.
Як чортик з табакерки поруч з командиром Ервіном зупиняється Шая. Чоловік уважно оглядує дівчину, і одразу робить правильні висновки по розбитому носу і вилиці.
– Бачу тобі є що розказати. – дівчина киває.
– Ервіне,- перебиває капітан Леві, який приземляється позаду Шаї.
Він оглядає дівчину, і та як і весь тиждень до експедиції гнівно сжимає губи. Вона була зла за прибирання, що капітан вирішив над нею познущатися, але поки нічого не могла протидіяти. Тому просто просто уникала зустріч з капітаном.
Закінчивши розмову, Леві проходить повз, зачепивши плечем Шаю і потім полетів до шиї титанки. Ще б трохи і з ноздрів повалив би дим, настільки роздратувалася дівчина.
– Ервіне…командире – добавляє, згадавши що зараз вона підлегла. І чоловік нарешті уважно слухає її – Вона привела титанів, чим знищила авангард з права повністю. А ще…
До вух доноситься звук брясканья металу і обидва повертають голову до Мікке з Леві, які намагаючись відрізати руки зламали всі леза.
– …вона може зміцнювати шкіру.
– Що ще. – Ервін відкрив рота, від почутого і даже дав знак мовчати Леві, який повернувся до них.
– Титанка вбивала виборочно. Я думаю…
Її не дає договорити звириний крик жіночої особи. Який лякає усіх розвідників. Сміти переглядаються і командир розуміє збентеження в очах племінниці. Вона кличе підмогу.
– Потім. Негайно готуйте вибухівку! А ти лети до загіну Леві і поповни запаси. Скажи нехай супроводять Ерена до міста.
– Слухаюсь.
Поки Шая летіла, титани дістались табору. Вона подумала, можливо дядько відіслав її що б убезпечити, та тепер вона не так ревностно до цього ставилась. Не після того як Ервін довірив її бути в кінці строю. Та й сил на це не було. Думки кружляли тільки навколо титанів. Вони повинні з ними покінчити.
Чим дальше дівчина летіла, тим меньше було чутно крики і звуки бою. На маленькі полянці розмістилася еліта, всі вони були в гарному настрою, зовсім не переймаючись за те, що відбувається у километрі від них.
– Шая! – Радісно кричить Оруєлл, і як зазвичай самодовольно щурить очі. – Ти бачила ту паскуду?! Командир Ервін неймовірний!
– Я летіла прямо за вами, звичайно я бачила! Та там все не так просто. Ця курва може призивати титанів, що вона й зробила. – випльовує дівчина. Гюнтер протягує воду, на що отримує вдячний погляд. Він терпеливо чекає поки розвідниця жадно проковтнувши половину пляшки продовжить. – Негайно супроводіть Ерена до міста, наказ командира.
– Треба зібрати провізію… – Гюнтер розглядає декілька повозок, які вспіли розгрузити на третину.
– Залиш когось цим зайнятись. Ерена потрібно відвести у безпечне місце.
– Дивіться! – Кричить Петра і всі повертають голови до неба. Зелений спалах. – Це, мабуть, знак зустрітися, нарешті з капітаном!
Її щасливе дівоче обличчя знов заставляє Шаю повернутися до думок, що між Петрою і Леві. Вона явно закоханна, та по Леві складно сказати. Він любить чистоту, а що до дівчат…
– Летіть. Я через пару хвилин наздожину.
Відмахується розвідниця і інші покидають її. Вмившись водою Сміт обтерається рукавом і потім міняє балони, добирає леза. Дає собі ще одну хвилину і рушає в сторону загіну.
Тиша змінюється візгами і криками. Волосся встає дибом. Будучи відірваною від всіх і не розуміючи що чекає по переду, Шая вертить головою із сторони в сторону. Вона швидко знаходить Гюнтера, який висів вниз головою з перерізаним горлом.
Шаї стало погано. Вона не могла в це повірити, не могла прийняти смерть побратима.
– Петра, швидко перегрупуйся!
Зовсім близько крик Оруєлла і скрізь дерева, нарешті, Сміт бачить титанку з лише одним оком і непрацюючими руками. Вона біжить у перед за розвідником, який намагається відволікти на себе увагу, а Петра не може зібратись. Просто дивиться на титанку і все. Не маневрує, не намагається втекти. Ось що трапляється, якщо постійно когось опікати і не давати боротися.
Із гнівом титанка ногою розчавила Оруєлла і вже поцілила на Петру. Виносливості можна позаздрити, та колись вони прикончать це чудовисько, а поки Шаї вдається схопити за руку Петру, коли титанка пинає ногою дівчину вверх. Від такого удару гачок який кріпився до дерева вискочив, і обох дівчат скрізь гілки підкинуло вверх.
Петра втратила свідомість. Що не давало змоги відпустити її і Шаї приходиться прижати дівчину до себе, а після на вдачу стріляти куди – небудь, адже вони досі падали і не можна було нічого розібрати.
Нажавши спусковий гачок їх почало підтягувати, значить за щось та зачепилися. Але в якусь мить пристрій перестав працювати і дівчата зупинилися, повиснув в десятках метрів над землею.
Тримати Петру ставало важко. Гачок вчепився у ствол дерева, але трос заплутався за декілька гілок перед ним, тому й їх не тягнуло далі.
– Петра! – намагаючись привести до тями, Шая кричала в вухо дівчини, та у неї з рота текла кров, і якось не природно вигнулись обидві ноги. – Тільки не кажи що ти відключилася!
У відповідь мовчання. Руки починали німіти. Десь далеко спрацював чиїсь ППМ, але Шая не вспіла нічого крикнути, що б привернути на них увагу.
Вона могла б відпустити Петру, але замість цього заставляла себе думати. Опустивши погляд на розслабленне дівоче обличчя, а потім на ноги в голові, нарешті, созріла ідея.
– Я тебе прошу, тільки не рухайся. – Петра і не рухалась. Прижавши до себе тіло, Шая опуталась в своєму тросі так, що б розвідниці були міцно прикуті одна до одної. А далі звільнила другу руку, якою дістала до ППМ Петри і пустила гачок до найближчого дерева. Лезом перерубивши застрявші троси дівчина випадково порізала і своє стегно. Світли штани почали напитуватись кровью.
Взвізгнув від нового падіння, Шая нажала на спусковий гачок і нарешті вони опинилися на гілці, де Сміт забрала у Петри робочий ППМ, а потім знов прив’язала без тямну дівчину до себе, тільки зручніше.
Летіти з ще одним пасажиром було набагато складніше. Руки Петри постійно за щось чиплялися, голова зменьшувала кут видимості, а тримати баланс було тим ще випробуванням.
Побачивши, як попереду в парі працюють Мікаса з Леві, Шая даже не думала приєднатися. Хоча й заздрість заставила сумно піджати губи. Акерман настільки рьяно кидалася на титанку, намагаючись захистити Ерена, що Шая задалася питанням наскільки ж сильно вона любить цього хлопця. Сама ж Сміт не уявляла що б так само емоційно за когось билася. Ну може за Ервіна, коли той стане старим і буде не таким швидким як зараз.
Сьогодняшній її трюк з рукою титанки тьмянів перед тим, що зараз виробляв Леві. Він взлетів вгору і тут же кружляючи за декілька секунд знерухомив жінку-титана. Те що Шая змогла зробити тільки з другого бою, від зробив за п’ять секунд. Очі, руки і ноги, він пройшовся по-всьому тілу. Є чому повчитися, треба визнати.
З ненацька вилітає Мікаса і з усієї дурі намагається вдарити по потилиці, але її вчасно відштовхує капітан і паралельно ріже щелепу. Такий маневр коштує травми ноги, стиснувши губи Леві дістає з рота титанки Ерена і відштовхнувшись летить вперед не помітивши ще двух розвідниць.
Зараз сама Шая легка мішень і тому не дивлячись на втому і не зручність наздоганяє Мікасу і Леві.
– Капітане! – Вирішує попередити про свою присутність дівчина і той двивиться на неї розширеними очима та відкритим ротом. З його лиця зпаровується кров. Шая уважно вивчає такі рідкі емоції. Він дивиться на Петру, потім на Сміт і дівчина розуміє чого він наляканий. – Вона жива.
Колить десь у середені, знає що це, але не хоче признаватися, тим більше з чого це Шая повинна ревнувати?
– Добре.
На початку лісу розвідники перегруповуються, грузять поранених і вбитих. Двоє зовсім юних хлопців сперечаються з командуванням, адже тіло їх друга не змогли забрати. Дивлячись на те, як Ервіну приходиться приймати такі рішення, її стає шкода дядю. Зовсім скоро і її буде чекати те саме…
Перед тим як рушити до стіни, Рейнар допомагає Шаї перев’язати ногу. Сміт не спускає очей з того, як біляк обережно обмотує рану бинтом, як питає чи не туго затягнув. Невже пару годин назад цей хлопець намагався її вбити? Все ж таки поки це припущення, немає доказів.
– Давай поїдемо разом, я підстрахую тебе! – Каже хлопець і Шая глянувши через плече з хвилину думає.
– Не треба, дякую.
– Ти поранена, хоча б сідай не на коня а в повозку! – наполягає Рейнар
– Там невистачає місця для тих хто без тями. Я поїду сама. Дякую за турботу.
Закінчує суперечку дівчина і тут же закидує ногу що б всістися на Лоло. Біль пронзила всю ногу, але Сміт стрималась від стогіну. Рейнар на мить глянув в сторону лісу, а потім пішов до Бертольда.
Леві їхав поруч з повозкою Петри, яка по троху приходила в себе, але дві зламані ноги все одно не дали б можливості передвигатись самостійно. Капітан каже що вона одужає, що все буде добре, та знає що Петра не скоро повернеться в загін. Така опіка каже багато про що і коли Леві ловіть Шаю на спостережені за ним Сміт різко відвертається і думає наздогнати дядю що б доповісти свої здогадки, але..
– Титани! -Кричить з повозки один з солдатів і всі дивляться назад.
Ті двоє розвідників що сперечалися все ж таки змогли забрати тіло побратима, але й привели за собою двух титанів. Один з яких був аномальним. Що б не бути вбитими, вони все ж таки викидають тіло і скачуть голопом до інших.
– Довбні! – ричить на них Леві. – Ми не зможемо тут відірватись.
Не довго думаючи, Шая розвертає коня. Вона несеться мимо тих двох розвідників і вчепившись в одного з титанів підлітає до потилиці. Після тієї курви, вбити звичайного здається таким легким. Даже аномальний, який махав руками в різні сторони швидко впав навзніч від удару дівчини.
Вона не помітила одразу що з правого боку підійшло ще троє. Відштовхнувшись для польоту, ногу пронзив біль і дівчина споткнувшись почала падати вниз. Швидко зібравшись, Сміт чипляється гачком в голень і ріже м’язи. Титан почав падати зачепивши ще одного.
Шая нажимає на спускові гачки, що б підлетіти вверх до останього, але спрацьовує лише один гачок.
Паливо.
Пристрій все одно, хоч і повільно дотягує дівчину до шиї велитня.
– Дідько!
Скрізь зуби вимовила дівчина і почала оглядуватись. Треба якось спуститися.
Попереду їхав розвідник і за поводдя тримав її Лоло. Розрахувавши приблизно траєкторію падіння дівчина добила останього титана і поки той непритомний падав, вона трималася за його вухо, а після підпригнувши гачком вчепилась у землю що б трохи допомогти собі, та паливо закінчилося остаточно, із-за чого Сміт боляче приземлилась на коня, вдарившись дупою.
Лоло встав на диби і гучно почав іржати привертаючи увагу. Шая, яка вспіла схопитися лише за гриву робила ще боляче коню, але той все ж таки встав на чотири ноги.
– Ну! У перед!
Скомандувала дівчина і вдвох вони наздогнали інших розвідників.
– Дякую тобі. – трохи заікавшись промовив хлопець і Шаї стало приємно. Але потім втрутився Ервін.
– Що ти хотіла доказати різикуючи своїм життям за ради тих, хто своє не цінує?! – Одразу починає чихвостити племінницю командир. Хлопцю, який це накоїв, стало соромно і він опустивши голову від’їхав подалі.
– Я ризикувала заради всіх, а не тільки тих двох! – Шая дійсно не розуміла чим провинилася, тому так грубо відповідала командиру.
– Ти розумієш що тут ППМ безсильно?!
Шая відкриває рот що б відповісти, та замітивши що за ними мовчки спостерігає Леві, вона забула що хотіла сказати і тому просто гучно видохнула повітря, як це робив Лоло. А Ервін, повільно закривши очі все ж таки заспокоївся і по-батьківськи добавив:
– Ти хороший воїн, але іноді краще не вступати в бій. Якщо досі хочеш стати капітаном, навчись думати як капітан.
Вечір.
Після лікаря, вечернього збору у Ервіна і читання наказів з верху Леві, нарешті, зміг піти у душ. Із-за Мікаси він буде безкорисним майже місяць, дівчисько таке ж не кироване як сам Ерен, хоч і талановите. Леві ненавидів працювати з новими рекрутами. Ти вчиш їх, виховуєш, а потім якісь титан дозволяє собі з’їсти первокласного розвідника. І так по колу.
Зачинившись на ключ, капітан почав роздягатися. Він хлопнув себе по нагрудні кишені і нащупавши кістку важко зітхнув. Мала не на жарт образилась. Весь тиждень робила вигляд, що не помічає його, а коли Леві запитав чого та не віддає честь коли його бачить, Шая тут же взмахнула правою рукою так, що вдарила по носу капітана і тільки потім її кулак торкнувся грудей. Явно зробила це навмистно і Леві думав цього буде достатньо, щоб повернутися до їх маленьких перепалок, але Шая все так же гнівно дивилася з-під лоба.
І чому це його взагалі турбує? Чому стільки уваги до одного дівчиська, яке даже не хоче в його загін? Леві зарікся не до кого не прив’язуватись, та кожен раз порушував обіцянку з новими розвідниками.
Хлопець зняв з себе весь одяг і закинувши рушник на плече вже збирався йти у душеву, та хтось посмикавши ручку, всунув ключа в замок і прокрутивши двічи штовхнув спиною двері. Спочатку Леві подумав що це Ханджі, але коли дівчина повернулась він ще раз тяжко зітхнув.
– Ну і звідки в тебе ключи? – Рекрутка з трохи відкритим ротом, та з піднятими бровами розглядала нагого капітана. Тусклий світ від свічок підкреслював м’язи рук і живота, його шия виявилась довшою, ніж виглядала з-під ворота. Шая закрила рот, згадавши наскільки безглуздо виглядав Леві коли був на її місті.
Вони зустрілися поглядами, очікуючи чогось одне від одного.
– Не буду заважати!
Сміт пригадала що досі зла, хоч і не так сильно. Вона наіграно підняла голову вверх і вже хотіла піти геть, як почула:
– Там декілька кабінок.
Капітан ще раз поглянув на малу, яка вагалася і попрямував в душ. Зайшовши в саму першу кабінку Леві не закрився шторкою, одразу увімкнув воду і втомлено прикрив очі. Він прислуховувався. Дівчина зачинила двері, і зашуршала одягом.
Насолоджуючись потоком води, хлопець спостерігав за входом. Як оголена рекрутка зайшовши повісила рушник і повернувшись обличчям здивувалась побачивши капітана. Вона зайшла у кабінку і гучно смикнула шторкою.
– Ти довго ще будеш повидитись як дитина? – Скріз шум води питає капітн і рукою проводить по волоссю.
– Не знаю! – Сміт посміхається, хоч і відповідає серьйозно, та цього чоловік не бачить. Вона намагається змити кров з пораненої ноги, яку зашили лікарі, чим робить собі боляче.
– І що мені робити?
Через деякий час, втупившись під ноги питає розгубленно Леві і не одразу отримує відповідь.
– Ну, потри спинку…
Вона мала на увазі що б він потер собі спинку, та капітан трохи подумавши вимкнув воду і зайшов в кабінку Шаї, яка стоячи обличчям до стіни мила голову.
Світла шкіра дівчини вже була прикрашенна тонкими шрамими, а деінде синцями. Він провів губкою по тендітним плечам і коли та злякавшись намагалася відсторонитися, Леві обійняв її за талію. Тепер він проводив губкою по ключицям, торкаючись грудей, він повільно спустився до живота.
Шая не ворушилась, зосередившись на цих дотиках, та коли Леві торкнувся губами шиї вона глибоко вдихнула. Сміт розвертається обличчям і в полутьмі вглядується в чоловіче обличчя. Такий самий серьйозний, як зазвичай, капітан обіймав її.
Провівши рукою по чорному жорсткому волоссю дівчина прибирає пасми від обличчя Леві, після чого встає на носочки і цілує, ледве коснувшись губ, а потім опускається. Відчуваючи як її зжимають в обіймах, вона скользить руками по плечам чоловіка поки не вдається так само міцно вжатися в чуже тіло. І тепер, поцілуй з глибокими рваними вдохами, запалюючий в середені обох бажання до більшого.
Рука Леві перемістилась зі спини дівчини на ключицю і повільно почала спускатися в низ досліджуючи кожний сантиметр розпаленої шкіри, а потім торкнувся самого гарячого. Він ніжно провів пальцями по набухшому бугорку і далі просунув їх в середену.
Зловивши новий всхліп губами, Леві продовжив свої маніпуляції, забувши про те що він намагається не прив’язуватись до людей, що вони можу загинути в любу мить і зробити боляче одне одному, але зараз їм буде добре. Зараз, коли Шая заглядає в його темні очі і просить більшого, намагаючись не стогнати від того, як він ласкає її лоно.
Капітан не витримує, коли її маленька ручка сжавши прутень починає рухатись, то в гору то вниз. Він закриває очі від ззадоволення і ричить.
Підхопивши Шаю під стегна він прижимає її до стіни. Вони дивляться один на одного, перед тим як Леві торкається губами шиї дівчини і та, в очередний раз, стогне.
Зупинивши солодкі пестощі , та допомагаючи собі рукою, він входить в таке вузьке дівоче лоно і світ звужується до цих грубих толчків, до стриманого стону до цього маленького відкритого ротика, на якому опухли губи від поцілунків.
Шая прижимає його ближче до себе і намагаючись вигнути спину уперається затилком у холодний кафель. Штовшаючись все глибже, Леві спостерігав як колихалися маленькі груди у ритм його рухів. Та потім хлопець зупиняється, притулившись своїм лобом до лоба дівчини він важко дихає заплющивши очі.
Занадто спекотно, занадто добре.
Опустивши на підлогу і розвернувши Шаю спиною, він притягує її до себе за стегна. Допомагає собі знов увійти в неї і продовжує, не так вже й швидко, вспіваючи цілувати у шию і на Шаю від цього накотує хвиля задоволення, та хвиля не накриває її з головою і дівчина очікує наступної, яка знову ж таки не робить те чого так бажає дівчина. Рекрутка опускає одну руку в низ і пальцями торкається набухшої плоті між складок, тоді як Леві все так же обдаровує її поцілунками, і грубими повштовхами. Нова хвиля нарешті поглинає її всю і відкинувши голову на плече капітана, дівчина як кошеня стогне починаючи техенько здригатися всім тілом.
Відчувши як член почало сжимати в середені Шаї, Леві сильніше до себе прижав дівчину і зупинився пару разів здригнувшись, а потім так само поклав свою голову на плече рекрутки. Яка пустим поглядом дивилася вгору.
0 Коментарів