Емма

Вхідні двері у будинок на Бейкер-стріт грюкнули, закриваючись за Шерлоком і Ватсоном, що перебували не в кращому настрої. Фокуси від Моріарті їх вимотали. Та далі за вішак Шерлоку і Джону пройти не судилось, вони обоє зупинилися, помітивши на вішалці жіноче пальто кричущо-яскравого кольору, приталеного крою.

– У місіс Хадсон гості? – скривився детектив.

– Мабуть, – знизав плечима доктор.

З кухні доносилися жіночі голоси, і Холмс, не церемонячись, зробив крок у сторону звуку, а товаришеві залишилося лише як завжди пройти за ним.

За столом хазяйка будинку привітно приймала нову квартирантку, наливаючи їй чай і пригощаючи печивом. Жінки, очевидно, порозумівшись, вже в усю обговорювали останні новини і телепередачі.

Перше, що помітив детектив, увійшовши на кухню, це сидячу спиною до нього мініатюрну блондинку з ідеальною зачіскою. Одягнена дівчина була в коротку сукню такого ж червоного кольору як і пальто, на ногах чорні туфлі на високій шпильці. Голос та мала дзвінкий і приємний слуху. Увесь цей образ вже з перших секунд викликав у Шерлока відразу. А коли невідома обернулася до них, і окинула його поглядом, Холмс і зовсім захотів відвернутися, але замість цього вимовив:

– Добрий вечір, пані.

– Здрастуйте, – процвірінькала блондинка, оглядаючи їх зацікавлено.

– Проходите, хлопці. Чаю? – Посміхнулася ще ширше Місіс Хадсон.

– Ні, спасибі. Ми на хвилинку, – живо відповів детектив, не дозволивши другу, що явно бажає чаю, погодитися.

– Добре, що ви заскочили. Хочу познайомити вас. Це міс Ема Флоренс. Вона винайняла нижню квартиру і тепер з вами буде сусідкою.

– Радий знайомству, – посміхнувся Ватсон.

– Ще як, – незадоволено пробурчав Холмс.

– Ви дуже мило виглядаєте разом, – посміхнулася Ема.

– Ми не пара. – пробубонів Джон.

– В цьому немає нічого такого, дуже добре коли люди люблять один одного, – продовжила вона.

– Ні, ми дійсно не геї, – ось вже і настрій Ватсона зіпсувався.

Бачачи це, хазяйка будинку поспішила перевести тему. Їй дуже сподобалася ця дівчина, і жінка хотіла, щоб у тієї склалися хороші стосунки з сусідами.

– Ема студентка. Вона вчиться на акторському, скоро стане відомою актрисою, – підморгнула вона квартирантці.

“Хіба що фільмів для дорослих”, – промайнуло єхидне зауваження в голові Шерлока.

– А ці молоді люди – Шерлок Холмс і Джон Ватсон, вони живуть поверхом вище. Сподіваюся, ви порозумієтеся, – домоволодільниця підлила чаю новій знайомій.

– Не сумнівайтеся, – удавано усміхнувся Шерлок і разом з другом вийшов геть.

Місіс Хадсон підбадьорююче поплескала Ему по плечу.

– Не сприймайте серйозно їх тон. Вони відмінні хлопці. Правда, дуже своєрідні.

– Я і не думала, – посміхнулася вона, – мені вони сподобалися.

Розсерджений Шерлок всівся у своє крісло і, діставши скрипку, почав розлючено водити смичком по струнах.

– Годі, Шерлок. Вона навіть дуже симпатична, – Ватсон сів навпроти. – Чого ти так сказився?

Гра різко урвалася.

– Ти не побачив відразу? У нашої нової сусідки інтелект акваріумної рибки, а голова набита блискітками і зірочками.

– Це стереотип про дурість блондинок? Я думав, ти вищий за це.

– Який ще стереотип? Подивися на неї. Послухай її мову. Менше всього я хочу, щоб акваріумна рибка плуталася під ногами і заважала мені працювати.

– Кинь. Ти чіпляєшся. – Скривився друг.

– Сходи сьогодні до Сари. – Сказав раптом детектив.

– Що?

– Переночуй у неї або купи беруші.

– Ти задумав виживати її скрипкою? – розсміявся Джон. – Ми на два поверхи вище. Навряд чи їй доставить це незручності.

– Гратиму внизу на кухні.

– Якби до нас заселився хтось обдарованіший, ти б зробив так само.

– Звідки тобі знати?

– Ти не любиш зайвих людей.

Ема злегка прибралася в квартирці, та пропахнула вогкістю від і до. Застелила свіже ліжко і розставила свої речі. Завтра повинні привезти трохи меблів. Вона купила її в комиссіонній крамниці, так вийшло набагато дешевше. Жити вона планувала тут хоч півроку, а там як вийде. Так що краще трохи облаштувати житло. Накинула шовковий халат цукерково-рожевого кольору і всілася перед дзеркалом. З хвилину дивилася у відображення, а потім незадоволено скривилася і закрила очі, борючись з ненавистю по відношенню до того, що бачила у відображенні.

За недовгий час їй вдалося абияк звикнутися з образом Еми. Злитися з особою наївної блондинки і перейняти її життя. Нехай Ема пробачить її за це. Але так вийшло.

З цією студенткою жінка познайомилася в потягу сюди. Дурепа розбовтала новій подружці, що їде в Лондон на навчання. Сирота, майже з усіма друзями у сварці з різних безглуздих причин, інші люди не сприймали її серйозно. Ідеальний варіант. Ніхто не стане шукати. Залишилося лише зійти з нічного потягу, пообіцяти показати їй коротку дорогу і розправитися в глухому підворітті, забрати усі речі аж до телефону і взуття. Благо розмір ноги співпав. Від трупа позбавилася украй професійно. Ніхто і ніколи більше не знайде її.

Наступним ранком купила дорогий парик з відповідним кольором волосся, і готово. Вона стала Емою Флоренс, справжнісінькою дурнуватою студенткою акторського.

Звичайно навряд чи їй вдасться ховатися так довго, але власна безпека того коштує, враховуючи те, що вона привезла сюди і що ще збирається присвоїти.

Ніхто не запідозрить наївну блондинку, що живе прямо під боком у детектива. Великі мудреці не кидають поглядів на таких. Їй же і краще.

З відображення на неї все ще дивилася невластивим її особі строгим поглядом дивовижна Емма. Потім, важко зітхнувши, стягнула з голови світлий парик. Розпустила своє чорне волосся і змила яскравий макіяж. Здавалося б, в її роботі повним повно мерзенностей, але прикидатися дурною виявилося найогиднішим.

Потім її чекав гарячий душ і тепле ліжко. Треба було гарненько виспатися. І ледве її голова торкнулася подушки, згори нестерпно голосно донеслися звуки скрипки. Сама мелодія несла роздратуванням за милю, хоч і була досить красивою. Ема поворочалась намагаючись заснути, але дуже скоро дійшла висновку, що це марно.

– Вижити мене надумав, кретин. – буркнула собі під ніс.

Потягнулася до косметички і, діставши беруші, позбавила себе музичних страждань на усю подальшу ніч.