Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Пролог

Почніть Що таке життя? – раптом поставила запитання маленька дівчинка. – Хто його знає, – ніжно відповіла її мама. – А життя може бути чим завгодно? – Я не знаю, ми всі живемо для чогось, у кожного своє призначення. – Тоді у квіточок теж є своя місія? – Звичайно ж, люба, у всіх вона є, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Яскраве та водночас разюче світло вдарило в лице. Незадоволено скривившись я відкрила очі злісно жмурячись. – Яка холера відкрила вікно у палаті? – це перше що спало на думку. Але як тільки шестерні в моєму мозку нарешті нормально запрацювали і я зрозуміла що перебуваю вдома у своєму ліжку, то від радості підстрибнула, але так що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Передмова (Betelgeuse)

Я живу тут вже давно, дуже давно і буду жити ще дуже довго. Ви спитаєте мене:  «Але ж ти не можеш жити тут вічність? Ти ж не безсмертний. А пані на ім‘я Смерть приходить за кожним». А я вам відповім: «О так, вона не забуває жодної душі. І про мене теж не забула». О так, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти як там?

Я напишу тобі про сьогоднішній день, розповідаючи, як сильно мене бісив таксист і як сміявся з його музичного смаку після. Як їхав з університету на гарному авто, в марці якого не розбираюся, тому шукав по номеру, до кого підсісти, хах. Я не почую в голосових повідомленнях сміху, смайликів, які ти так колись любив відправляти. Ти […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

0.1.

0.1. —так. А ну читай давай. Погляд чоловіка був настільки суровий, що здавалося — він тільки одним своїм поглядом може перетворити когось в купку жалюгідного пилу. —…. —читай кому говорю! Зібравшись з духом, тендітний голос почав: —….се…сей..серіоз. це серйозний. Потом.. —правильно, далі… —дисциплінт… дисципліна. Ее…с…саа…сакайбле…сакай.. —шо шо? Тіло почало тремтіли. —сс…ссс…еее…сокіл…вд, вдр…. —..знову на ті […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Тупіт двох пар ніг тихо розносився тихими коридорами. Усі студенти вже розбрелися на уроки по авдиторіях, лише ці двоє кудись спішили. — Біжи тихше! Нас ж засічуть! У відповідь дише засяяли золотаві іскри, складаючись у слова. “Сама знаю. Біжи давай!” Підземелля зустріли їх холодом та спертим повітрям. Їх мантії розвівались за ними, поки вони бігли […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1 частина. Франція

Ранок. Сонце ще тільки сходило, а дівчина вже була рада виглядам, що мерегтіли в ілюмінаторі літака. “Я в дома”— ця думка вбилася в голову юній пані котра тільки приземлилася в Франції, адже звідси походять всі її родичі, тут їх коріння. Попри все, радості на її лиці було багато. Хоч вона в Франції лише через те […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пар та кров–Червоний Терор!

Історія–є циклом. Вічнім уроборосом, що зжирає себе безцільно, щоб задовольнити голод свій. Вічний голод, якого не було. Ілюзія вибору. Зламані іграшки долі, що іменуються “розумними істотами”. Не існує цілей. Не існує сенсу. Існує лише фаталізм, у вічному сприйнятті долі. Смерть–ось що є причиною життя. Так воно було завжди. І це, не змінити, навіть через безсмерття. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ранок (замальовка)

Знову робочий день, Костя просинається від будильнику з першого разу, –вау, це мабуть через нічний дощ я так гарно виспався. Через не до кінця зашторене вікно видно, що хмари ще не ровіялися, а весняне сонце вже будить мешканців міста своїм сміхом. Хоч ще шоста ранку, але деякі люди вже кудись поспішають по калюжах, машин не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я невмію писати довгі фанфіки. Граматика просто покинула цей всесвіт. Щоб читати мою писанину треба бути непогано ознайомленим із текстом, бо я нелюблю писати прямо в лоба. Люблю скло. ( повторюю пункт 3, незавжди зрозуміло, що то спойлер, або навіть поцілунок) (Повторюю пункт 1.) Якщо берете ідею буду Рада почитати. Але бажано повідомити (*^^*) Дякую […]FavoriteLoadingДодати до улюблених