Як три підлітка грали в Кубач Квадратний ввечері замість саморозвитку

Саня – короткострижена, доскоподібна дівчина з русим волоссям та світло-карими очицями. Через широкі плечі, а також одяг з іменем, які притаманні і хлопцям, і дівчатам, багато людей не розуміли хто це. Її це смішило, але вона не звертала на це увагу. Дещо творча, любила трохи писати. Не зважаючи на те, що вже студентка, в душі велике плаксиве дитятко, якому легше сидіти в інтернетах, ніж поговорити з кимось в живу. Але вона позитивно мислить, багато людського спілкування їй і не треба для щастя. Великий любитель ігор, різних жанрів. Саме через ігри вона познайомилася з Гнатом.

Гнат – чорнобровий пустосміх. Він часто грає на публіку, показуючи типового мачо-хлопчака. Та коли він приходить додому, то сідає за підручники з історією. Історію він страх як любить, як і юмор. Ну і звісно історичний юмор) Він не боїться творити дичь, він любить увагу. Він не соромиться говорити про те що він дивиться, навіть якщо то порнуха або мега дитячі речі. Хоча у нього є деякі комплекси щодо його віку, те, що Саня старша за нього, сильно йому докучає, як і відсутність у неї юмору. Хоча в цій трійці він очевидно лідер.

Оксана – напевне одна із найщасливіших дічат в світі. Хлопці звертають увагу на білі кучері та глибокі блакитні очі, які неначе змінюють колір залежно від настрою, круглесенька відмінниця, хороша родина, милий характер. Але з чим їй не щастить, то з її “друзями”. Її доброту часто використовують невігласи, можуть підставити, образити і навіть не вибачитись. І той невідаючий янгол все одно пробачить те падло. Немає напевно людини, яку так легко обвести довкола пальця. Саня іноді каже, що Оксана їй нагадує матір, саме тому каже, що Ксю скоріше за все вийде за алкаша, який переконає її в палкому коханні.

– Короче, я піду посру, не сумуйте без мене, – в голосовому чаті ДС пролунав хлопчачий голос після кількох секунд мовчання.
– Тільки давай швидше, а то поки ми тут данж зачищаємо, то встигнеш лише облизня впіймати.
Саня, як майже 5 років грала в кубач, знала про нього всю теорію, але так досі грала розмірено, по старинці, часто помираючи. Гнат за 2 роки опанувався на рівні профі, саме тому підкалував цим Саню. Але їй було на це глибоко пофігу, вона ж вам не ПВПшер якийсь.
– Тобі оце не набридло за стільки років в це грати?
– Ксюх, ти граєш в це лише 2 місяці, ти не розумієш ще який це шедевр. Коли мені було 13 років, я знімала по ньому свої перші лейцплеї по ньому, як типовий школяр того часу. Я б показала, але я не Гнат, я не показую те, з чого крінжую.
– Я все чую!
– О, наш обісраний пан відгукнувся. Як сралося?
– Та не повірите, сру собі, аж раптом бачу – #@##@# та ##@#@# одружилися. У мене навіть фото є.
– Якщо ти знову скинеш ту стару британську карикатуру про тих диктаторів, то я тебе забаню.
– Ти мене вже банила, і нічого ж, живий.
– Сань, чого він така срака-мотика?
– Бо якщо він не буде нею, то тоді зостариться, засохне, розпадеться і дизинтигрує на кварк-глюонному рівні.
– Давай ми притворимося, що щось зрозуміли з її слів.
– Абсолютно з тобою солідарна.
– Я промовчу. Ксюх, а ти читала той фанфік, що я скидала в чат.
– Це ні.
– Зато я прочитав. Прикольно, але надто адекватно. Я думав там буде гей порно. Хоча розповідь про повстанців в сетензі фентезі теж непогане Х)
– Відколи це ти полюбив яой?
– Та я все життя його любив, читав з пелюшок, навіть ще коли букв не знав. Як ти могла не знати про це.
– Тебе лупашать там, не стій афк!
– Ой, бл@ть, падло ти. Я здається слайм чанк знайшов. Будемо будувати тут фармилку.
– Я знаю все про фармилки, але коли я їх будую, то вони не працюють. Чому вони в тебе працюють?
– Та того шо я профі супур дупер 3 тисячі.
– Якщо ти супер профі, тоді чому твоя база нагадує коробку з кругляку.
– Саня, ну що ти брешеш. Вона не нагадує ніяку коробку. Його база і є коробкою. Називай все своїми іменами.
– Яка коробка, це хороми з грузинського мармуру!
– А існує грузинський мармур?
– Звідки я знаю, я його лише зараз придумав. Треба погуглити. Може і існує.
– Я їсти хочу.
– Так іди пожри, чого сидиш?
– А реально, чого я сижу. У мене завтра семінарське, а я тут фігнею страждаю.
– Ти не страждаєш фігнею, ти займаєшся освоення ігрової программи, написаним двоїчним кодом.
– У тебе погано вдається пародіювати Саню.
– Не п@зди, Ксюх. Я вважаю, що я попав в точку.
– Гаразд, прощайте актор погорілого театру та рожева овечка. Якщо я завтра не вийду на зв’язок, то мене або прибив викладач, або прибило навчання. Якщо пощастить, то я в наступному півріччі не втрачу степендію.
– Саня поверни сотку.
– Я в тебе нічого не позичала -_-.
– Яка ти нудна.
– Щасти тобі. Я теж напевно скоро піду. Я не така стара, як ви двоє, мене змушують до десятої ночі вже спати.
– Добраніч Саня, добраніч Ксюх. Щасти вам.
– І тобі не хворати.

Звук відлючення від голосового ДС. Запанувала тиша…