Трахнути, одружитися, вбити (або як Усопп, сам того не усвідомлюючи, стає найкращою свахою усіх чотирьох морів) [TRANSLATION]

1.

 

— Це ж класика, — каже Усопп, — кожен справжній пірат хоч раз у це грав.

Санджі впевнений приблизно на вісімдесят відсотків, що Усопп вигадав цю гру. Просто бо це в його природі брехуна. Поряд сидить Намі, з її широкою посмішкою та записником у руках, і Санджі точно знає, що тут щось не так.

— Отже, — Намі повторює питання Усоппа, і її посмішка занадто прекрасна і невинна задля слів, що вона промовляє далі: — Трахнути, одружитися, вбити. Кого ти обереш?

 

2.

 

До цієї тупої гри є правила. Справжні, трясця, правила. Навіть не як ті від Світового Уряду, що вони ламають кожного дня, бо така вже робота в майбутнього Короля Піратів та його команди. Ці правила зобов’язують заплатити Намі здоровенну купу беррі у разі їх недотримання, і на борту Санні таке вважають дуже серйозною справою.

Намі виявилася надиво зацікавленою в цій грі. Хоча, з іншого боку, вона говорила про неї з тим же тоном, який дівчина використовує кожного разу коли збирається обібрати до нитки чергову довірливу жертву (читати як Зоро), тому, можливо, у цьому немає нічого несподіваного.

Правила, причеплені біля коробки зі спеціями під графіком миття посуду, були такими:

1) За можливості обирати членів екіпажу.

2) Лише одне ім’я для кожної категорії.

3) Якщо, і лише якщо, учасник гри надасть суттєву причину не обирати члена екіпажу, можна назвати іншу людину, яку Солом’яні Капелюхи бачили, знають або хоча б чули про неї або нього.

4) Вибір базується на суб’єктивних переконаннях, і будь-які ТРАХНУТИ/ОДРУЖИТИСЯ не мають бути прийняті як реальний намір. Це стосується тебе, Санджі.

5) Те ж для ВБИТИ. Це стосується тебе, Зоро.

6) Індивідуальні відповіді є конфіденційними і коштують 500,000 беррі за відповідь або 10% від вашого останнього грабунку, в залежності що більше.*
* Оплату здійснювати готівкою Намі.

Ні, таки її ентузіазм абсолютно логічний. Здається, Санджі побачив як очі навігаторки прийняли форму символа беррі. На його думку, вона все одно виглядає як ангел, через що він тут же робить їй комплімент.

Намі відповідає, що це не звільняє кухаря від гри, і вона очікує на відповіді до кінця тижня.

 

3.

 

За принципом виключення Санджі стає першою жертвою — Чопер не бере участі бо він юний, невинний і врешті-решт не людина; той телепень Зоро знову спить; Луффі, скоріше за все, навіть не підозрює, що ота штука між ніг в його шортах призначена не лише для ходіння в туалет; усі інші ж пішли досліджувати новий острів, біля якого вони зупинилися.

Санджі щиро сподівається на атаку морського дозору прямо в цей момент, аби лише вони відволікли Намі та Усоппа від цієї дурнуватої гри.

Ні, Санджі зовсім не проти такої простої і безпечної забавки (якщо не брати до уваги штрафи Намі). У нього ніколи не було складнощів із вибриками команди Солом’яних капелюхів. У порівнянні з оголошенням війни Світовому Уряду або з побиттям представників королівської сім’ї, щоб вони замість собак спустили на вас до біса сильного адмірала, цій грі дуже далеко до чогось прямо неприйнятного. Урешті-решт, він сумнівається, що фізично може відмовити Намі в будь-чому.

Проблема в тому що… У нього справді немає відповіді.

За природою Вінсмоук романтична особа. Йому подобається приносити радість всім навколо, і коли ощасливити прямо всіх не виходить, він задовольняється посмішками хоча б дорогих для себе людей. Так, йому більше до вподоби жіноча увага, але поміж галасливих клієнтів Бараті, що з’являлися та зникали як їм заманеться, він так і не навчився обирати улюбленців.

Намі вказує на друге правило.

Усопп пропонує обрати Зоро для ОДРУЖИТИСЯ, бо вони і так постійно сваряться як стара одружена пара.

Санджі погрожує написати ім’я Усоппа для ВБИТИ і порушити п’яте правило, саме в такій послідовності. В Усоппа дуже розвинений інстинкт самозбереження, і він одразу замовкає.

 

+

 

Брук ніколи не чув про цю гру, і це ще раз підтверджує Усопп-Брехун-Її-Вигадав теорію, але нікого це вже не бентежить. Санджі роздратовано видихає сигаретний дим, а Усопп задля власної безпеки не видає ні звуку.

Брук запитує в Намі чи покаже вона йому свої трусики, якщо він обере її для ОДРУЖИТИСЯ. За це він дуже швидко отримує від навігаторки по своїй кістяній морді.

Для ОДРУЖИТИСЯ скелет пише Зоро.

— Якого чорта, — ошелешено каже Санджі.

— Ну, Зоро-сан дисциплінований, авторитетний мечник, — пояснює Брук, — і будь-який достойний мечник є гарним кандидатом для одруження.

У цьому… Є своя правда, у манері говоріння мечників, або як там ще говорять люди, для яких нормальне привітання це зробити діру чи дві мечем у тілі співрозмовника. Неважливо. Санджі цивілізований і навіть не буде намагатися зрозуміти.

Брук не може назвати когось для ВБИТИ. Зате він цікавиться чи хтось обрав його для цієї категорії, адже він і так мертвий, йо-хо-хо, жарт про смерть!

Намі вдаряє його знову.

 

+

 

Френкі чув про цю гру, але не пригадує де саме, і Санджі підозрює, що від Усоппа.

Френкі також обирає Зоро для ОДРУЖИТИСЯ, і цим опускає себе на самий низ рейтингу улюблених людей кухаря.

— Тільки не ти теж, — Санджі обурено гарчить, бо Бруку приблизно мільйон років, і тому ще можна зрозуміти чому він вважає Зоро, з усіма його неандертальськими рисами, принадним кандидатом для одруження. Але ж Френкі це, типу, майбутнє. Кіборги це ж, по суті, живі роботи.

Тесляр знизує плечима:

— Він класний хлопець, те як він б’ється це просто вау, може допомогти мені принести на корабель будівельні матеріали…

— Я можу допомогти тобі принести на корабель будівельні матеріали, — Санджі перебиває, і дивується яким чином він дійшов до того, щоб змагатися із Зоро за руку та серце Френкі.

— Також, — продовжує кіборг, — він не з’їсть мене, якщо я відригну за столом після вечері.

Вінсмоук примружує очі на це. Ну. У хворобі та у здоров’ї, так. Але це? Це абсолютне варварство.

— Так, він класний хлопець, який розносить вщент перила на Санні кожного тижня, — наголошує Санджі, змінюючи свою стратегію. Якщо він не може перемогти, то Зоро теж має програти.

Його стратегія грає проти нього, коли Френкі запитує:

— До речі, а хіба не ти зламав передні перила вчора?

За це Санджі потрапляє під ВБИТИ.

Він думає вдарити ногою по перилам знову, просто так.

 

+

 

Робін одразу обирає Зоро для ОДРУЖИТИСЯ, бо бла, бла, бла, кодекс честі, бла, бла, щось-там по-джентельменські, ага. Санджі подумки вибачається за те, що не слухає її, але якщо він почне вдумуватися в те, що неймовірна Робін-чан говорить про Зоро як про хорошого чоловіка, то точно почне сперечатися, а це не в його принципах. Кухар ніколи не поставить під сумнів рішення пані, яким би дурним воно не було. Ідеальних людей не існує, і навіть Робін має мінуси.

Вона також ставить Зоро під ВБИТИ за те, що зруйнував її квітник, коли випадково впустив свою величезну штангу (яка аж занадто здорова і точно своїм розміром компенсує дещо не таке велике), і Санджі закохується у неї знову. Робін справді ідеальна.

Потім вона уточнює чи “Френкі” та “Кіборг Френкі” вважаються як одне і те ж.

— А чи є різниця? — каже Намі дещо спантеличено.

— Намі, — промовляє Робін, трохи нахиляється, спирається підборіддям на руку і таємниче посміхається, — у руках полягає вся різниця.

Робін вписує Кіборг Френкі під ТРАХНУТИ.

Санджі кліпає.

Усопп кривиться.

Намі має дивний вираз обличчя, один з таких як коли стаєш свідком удару між ноги якомусь нещасному.

Вони показово не запитують і повільно рухаються до виходу із кімнати.

 

4.

 

Підсумок гри такий:

Санджі отримує одне улесливе ТРАХНУТИ (він не вияснив від кого, і, якщо чесно, зважаючи на доступні варіанти Усоппа, Луффі та Намі, навіть не хоче знати). Робін має два (Намі підозріло опускає погляд на це). У Кіборга Френкі одне (він відкриває рота щоб запитати про уточнення “кіборг”, але одразу червоніє від усвідомлення і нічого не говорить). Одна людина для цієї категорії обрала Зоро (іу, хотів би сказати Санджі, але він достатньо мужній, щоб визнати що у такого вибору є логіка, зважаючи на прес та біцепси Зоро, якими мечник постійно світить через свою незрозумілу відразу до одягу. Клята печерна людина).

У Зоро аж п’ять ОДРУЖИТИСЯ.

Це буквально всі Солом’яні Капелюхи, крім Луффі (який, скоріше за все, навіть не знає що таке одруження), Чопера, самого Зоро та Санджі.

Якого чорта.

 

5.

 

Цікавість перемагає і Санджі платить Намі його десять відсотків.

Він дізнається, що Зоро обрав його для ВБИТИ.

Це взагалі недивно. Дідько, це найбільш очікувана річ в цій грі — небо блакитне, трава зелена, і Зоро ставить Санджі під ВБИТИ. Неважливо. Санджі досі не склав свій список, але він також написав би Зоро для ВБИТИ.

Намі запитує чи йому цікаво що у Зоро в ТРАХНУТИ й ОДРУЖИТИСЯ, і Санджі ввічливо відмовляється, бо його не хвилює з якою дівчиною мечник хоче переспати, і це не через якесь незрозуміле відчуття в його животі, чесно. Мабуть, це та симпатична пані з флоту, що завжди біля Смокера — Ташіґі-чан, чи як її. Ророноа завжди дивний біля неї, навіть якщо інші не помічають. Він як відкрита книга для Санджі в цьому плані.

Санджі виходить з кімнати і не задумується про це вдруге.

От же покидьок.

 

6.

 

Він все ж задумався про це вдруге.

І втретє. Потім вчетверте. І, хай буде проклятим його зрадницький мозок, вп’яте.

Уже до обіда Зоро з Ташіґі одружені і живуть в маленькій хатинці біля підніжжя гори із трьома зеленоволосими дітьми, яких Санджі не може ненавидіти, бо вони так посміхаються, коли дядько Санджі готує їх улюблені вареники з сиром.

Не те щоб щось не так із Зоро і Ташіґі як з парою. Добре, із Зоро завжди щось не так, бо це Зоро, і це вселенська несправедливість що саме у нього могла закохатися така вродлива пані як Ташіґі, але немає нічого прямо прикрого у такому союзі. Вони знайшли б спільну мову і годинами говорили б про свої дурні мечі та інші гострі довгі предмети, поки їх діти гралися б надворі на фоні синього моря та променів західного сонця, що падають на дерев’яні стіни їх хатини.

Він зупиняється, коли потік його думок врізається у проблиски здорового глузду.

Боже милосердний, у нього є проблема.

 

7.

 

— Морський дозор! — волає Усопп із воронячого гнізда, і Санджі прокидається, очі все ще затуманені, але він розрізняє три ворожих кораблі навколо, із зарядженими гарматами, які націлені на палубу Санні.

“Треба бути обережним зі своїми бажаннями”, — думає кухар.

Вінсмоук вибігає на палубу щоб краще роздивитися, і, хай йому грець, впевнюється, що Всесвіту до вподоби знущатися над ним, бо на борту найбільшого корабля стоїть Смокер.

А якщо тут є Смокер, то…

— Трясця, — бурчить поряд Зоро, і Санджі одразу помічає куди спрямований його погляд. Біля Смокера вже стоїть Ташіґі. Звичайно, Зоро в першу чергу побачив її. На тому кораблі близько тисячі солдат, а цей дурний мечник бачить лише її. Прекрасно. Чудово. Звучить як цікава романтична історія, щоб розказати їх трьом зеленоволосим дітям.

Господи. Його мозку варто вже припинити з дітьми. Це нездорово. Можливо, треба звернутися до Чопера.

Тисяча кровожерливих солдат швидко відволікають від уявних дітей Зоро і Ташіґі, тому скоро Санджі розчиняється у ритмі бою, майже насолоджується ним. Він вдаряє одного піхотинця по голові, ударом з розвороту зносить ще десятьох, відстрибує щоб уникнути кулю…

І стикається лицем до лиця з Ташіґі.

— Чорна нога, — вона звертається, готуючись до удару, але Санджі швидший.

Він не помічає як почав атакувати двох її охоронців, а потім ударяє правою ногою по мечу Ташіґі так, що вганяє його у стіну позаду, і таким чином блокує їй шлях до відступу. Санджі не б’є жінок, він ніколи не зашкодить дівчині, але в її випадку це навіть виправдано. Йому майже соромно за спробу піти проти власних принципів.

Усе одно він повинний зробити це. Повинний. Вона з морської піхоти, їх ворог, загроза. І є дещо, що йому потрібно дізнатися.

Санджі випалює, не думаючи:

— Трахнути, одружитися, вбити. Кого б ти обрала?

— А?

Він відчуває як червоніє, але дороги назад немає, тому продовжує:

— Із Солом’яних Капелюхів. Кого б ти обрала?

Ташіґі примружує очі і міцніше стискає свій меч:

— Пірате, ти знущаєшся?

Санджі сильніший, тому йому вдається запхнути клинок ще глибше у стіну.

— Вибачте, мадмуазель, але я не жартую з такими речами.

У Ташіґі вираз обличчя людини, яка безпорадно намагається зрозуміти яким чином її життя дійшло до цього, і чесно, Санджі повністю розуміє.

— Котись до пекла, пірате*. Я вбила б тебе.

[*примітка перекладачки: дослівно перше речення попередньої репліки звучить як “Well fuck you pirate”, тому фактично Ташіґі обирає Санджі і для категорії ТРАХНУТИ (FUCK), але трохи не в тому значенні].

Справедливо, на думку Санджі.

— А одружитися?

Вона намагається відповісти, стримуючись не сказати ще більше прокльонів, і її обличчя набуває цікавого відтінку червоного.

Замість відповіді виходить бурчання.

— Так, Ташіґі-чан?

— Не називай мене Ташіґі-чан, — вона гарчить перед тим як знову тихесенько промовити: — Ну, цей ваш мечник врятував моє життя тоді на Панк Газард.

Ташіґі червоніє яскравіше, і Санджі розуміє, що тут все втрачено.

У його уяві цього разу Зоро і Ташіґі мають чотирьох дітей, три дівчинки і один хлопчик, і це так кепсько, настільки, трясця, нечесно, що усі хочуть одружитися із Зоро, у якого недолуге волосся, недолуге обличчя і недолуге абсолютно все інше. Та що в ньому такого? Цей бовдур навіть не має критичного мислення. Він не заслуговує всіх цих вродливих дівчат, не буде дорожити ними та піклуватися так, як робив би це Санджі.

З іншого боку, а хіба вони знають Зоро? Він повний дурень, і, скоріше за все, має лише три вирази обличчя. Звичайно, Санджі може читати всі ці жести і знає, як він стискає і розтискає свою ліву руку коли бачить потенційно сильного суперника, те як Зоро чухає шию коли йому ніяково — але ж усі ті дівчата не знають цього. Вінсмоук не думає, що хоч хтось інший помічав це, і, не знаючи справжнього Зоро, як вони зможуть зробити його щасливим? Чи зможуть вони знайти його, коли загубиться? Чи будуть готувати його улюблену їжу кожного дня? Чи любитимуть вони його так сильно як Санджі..

Чекай.

Кухар зупиняється.

І дихає.

Ташіґі обурюється і вимагає повернути свій меч, бо вона вже відповіла на його дивні питання, але він цього не чує.

Він закоханий. У Зоро.

Санджі вдихає. Потім видихає.

Він закоханий у Зоро.

Перед очима знову хатинка на морському узбережжі біля підніжжя гори, але цього разу
вона належить йому із Зоро, а у двох з чотирьох дітей волосся біляве, і море навколо це Ол Блю. Уява розігрується настільки, що ця мрія здається настільки ж реальною як знаходження Ол Блю або становлення Луффі Королем Піратів.

Чорт, він закоханий у Зоро.

— Дідько, — щиро зізнається Санджі: — Я люблю Зоро.

— Що? — перепитує розгублена Ташіґі. Він сподівається, що вона не почула його через шум пострілів, брязкіт мечів та людські крики.

Санджі опускає ногу і відходить, приголомшений власним відкриттям.

Ташіґі спантеличено дивиться на нього, або йому так здається, бо не те щоб він зараз звертає увагу на те, що відбувається навколо. Як він може, після такого серйозного усвідомлення, з глузду можна з’їхати, він закоханий у Зоро…

Один із військових користується можливістю і пронизує легені кухаря мечем.

 

8.

 

Він пам’ятає як давився повітрям, подумки сміючись над тим наскільки це іронічно: жити на кораблі, оточеним безкінечним морем, щоб у кінці-кінців захлинутися кров’ю на поверхні. Здається, Вінсмоук уривками бачить блискіт металу, дурнувате зелене волосся і таке ж дурнувате обличчя Зоро, скривлене злобою та хвилюванням, та ім’я Санджі на його вустах — але Санджі впевнений, що придумав останнє. Романтичний дурень.

Він прокидається від знайомого запаху лазарету Чопера, від цієї незрозуміло приємної суміші ліків та солодощів. Намагається піднятися, наскільки дозволяє його перев’язаний торс, і помічає руде волосся Намі. Від цього йому тепліє на душі, але серце частіше битися не починає. Воно цього давно не робило через неї, Санджі усвідомлює.

Боже милосердний, він справді закохався.

— Санджі? — каже Намі, коли зустрічається з ним поглядом, і швидко встає: — Господи, ти розплющив очі, мені треба розбудити Чопера, Чопере…

— Не хвилюйся так, Намі-сан, — він промовляє і ловить її за руку, — усе добре. Дай лікарю поспати.

— Але ж, — вона починає сперечатися, проте вже сідає. Дівчина гладить його руку, і навіть цей легкий жест зачіпає якусь рану, бо в наступну секунду груди Санджі стискає кашель.

Здається, він виплюнув обоє легенів до того, як склянка води нарешті торкнулася його губ. Після кількох ковтків та пари глибоких вдихів кухар помічає винуватий вигляд Намі:

— О Боже, Санджі-кун, мені так шкода!

Він кашляє знову і намагається посміхнутися:

— Будь ласка, не вибачайся, Намі-сан! Твоє вродливе обличчя не повинне мати винуватий вираз.

Намі полегшено зітхає.

— Ти був без свідомості тиждень, — вона повідомляє. — Дозволь трохи попіклуватися про тебе.

Санджі шоковано дивиться неї.

— Тиждень, — він повторює. Тепер це почуття млявості стає зрозумілим. Санджі думав це через ліки, але виходить, що цього разу він зайшов занадто далеко у цьому танці зі смертю.

Його погляд мандрує лазаретом, намагаючись зрозуміти чи пропустив він щось важливе. Здається, усе на своїх місцях: довідники Чопера так само акуратно стоять на величезних полицях біля столу, а медичне знаряддя складене у тому ж кутку кімнати, у якому воно було раніше. Він дивиться на на маленький столик поблизу ліжка і не вірить своїм очам.

Там лежать катани Зоро — усі три. Санджі хмуриться: їх нечасто можна побачити не причепленими на пояс власника, і майже неможливо щоб вони були у різних приміщеннях зі своїм господарем.

— Так, Зоро був тут, — Намі відповідає на німе питання, написане на його обличчі. — Він був тут увесь тиждень, якщо чесно. Ми мали чергування, на всяк випадок. Ну знаєш. Якби ти…

Намі робить паузу та відводить погляд. Це здалося, чи її голос почав труситися? Вона продовжила:

— Коротше. У будь-якому випадку ніяких чергувань не було, бо Зоро відмовився тебе полишати. Впертюх. Так, просидів тут увесь час і пішов відлити саме у момент, коли ти прокинувся. Це йому за те, що нагарчав на мене, коли я запропонувала підмінити його першого дня. Він виглядав наче готовий витягти своє єдине око і залишити тут, якби таким чином зміг дивитися за тобою далі.

У Санджі в грудях з’являється дивне тепле відчуття.

— З іншого боку, це навіть мило. Те що він поводився як квочка на яйцях, — Намі додає з неоднозначною посмішкою, — або знаєш, як схвильований чоловік.

Санджі хотів би щось відповісти, але язик його не слухається. Мабуть, якісь занадто сильні ліки дав йому Чопер, бо ось він вже відчуває сонливість.

В очах темніє, і слова вириваються самі по собі:

— Так, з нього вийшов би гарний чоловік, — очі склеїлись, і от Санджі вже бачить хатинку біля підніжжя гори. — Я б з ним одружився.

Ліки Чопера реально сильні.

 

9.

 

Санджі через деякий час розплющує очі і відчуває сухість у роті. А ще деякий несвідомий страх. Це схоже на ті дні, коли він гуляв і пив занадто багато алкоголю. Зараз же це навіть гірше, бо хлопець пам’ятає кожне слово, що сказав Намі.

Кухар думає про те, щоб запитати Чопера про можливість евтаназії.

Що гірше — поряд сидить не ангел Намі, а остання людина на всьому білому світі, що Санджі воліє бачити зараз, після свого випадкового зізнання. Він не сумнівається, що Намі розповіла Зоро все — розповіла всім усе — і хоч його тіло вже більш-менш зцілилося від травм, Санджі впевнений, що може померти від сорому.

Він піднімається на ліжку, намагаючись придумати що сказати в своє виправдання:

— Зоро…

— Ти майже загинув, — перебиває Марімо до того, як Санджі закінчує речення, і бере його за руку. — Навіть не думай утворити таке ще раз, невдаха-кок.

Санджі втупив погляд на їх руки і дивується чи ліки Чопера могли виявитися щесильнішими аніж він уявляє:

— Яке це для тебе має значення?

— Ти сам знаєш яке, — майже бурмоче Зоро.

Санджі не знає, якщо чесно. Зоро йорзає на стільці, ніяково відводить погляд, і кухар остаточно не розуміє якого чорта коїться. Мечник з тих людей, що відповідають чесно і прямо, не задумуючись над тим наскільки це може бути грубо та недоречно. Його відповіді не бувають багатозначними та неясними — це більше в дусі Санджі.

— Яке?

Зоро відпускає руку, і Санджі дратує те як раптово холодно стало його долоні:

— Ну типу. Наші відповіді до тупої гри Усоппа.

Ага. Так. Санджі краще б наштиркнувся на ще один меч, аби лише не продовжувати цю розмову, тому він боягузливо починає шукати шляхи відступу і майже зістрибує з ліжка:

— Я зараз не в тому стані, щоб це обговорювати.

Але Зоро швидший і встигає спіймати його за зап’ястя — Санджі проклинає всі ліки в його крові за сповільнену реакцію:

— Ти куди зібрався?

— Назовні. Геть, — він перевіряє свої кишені вільною рукою і не знаходить сигарет. Дідько, йому необхідно закурити. — Якщо ти не помітив, я не був за межами цієї кімнати тиждень.

— Серйозно? — гарчить Зоро, стискаючи свої пальці на руці Санджі. — Це все, що ти хочеш сказати? Хіба ти не купував мої відповіді? Намі говорила, що ти — ну якщо ця відьма знову бреше…

— Я попереджав не називати Намі-сан так, — майже інстинктивно відсварюється кухар, вже більше зацікавлений тим, куди веде їх діалог. — Заради всього святого, про що ти базікаєш, голова-пліснява?

— То ти отримав мої відповіді чи ні? — пильно дивиться Зоро, поки його обличчя незрозуміло серйознішає.

Вінсмоук сходить з глузду. Зоро справді допитує його про це? Зараз? Про те, що Санджі хоче одружитися з ним, навіть коли знає, що Зоро обрав його для ВБИТИ? Коли знає, що Зоро не вважає його привабливим в усіх можливих сенсах, і скоріше волів би мати чотирьох вихованих дітей з гарненькою військовою пані?

— Ти поставив мене під ВБИТИ! — кричить Санджі, не в змозі зупинитися. — Якщо таким чином ти хочеш повідомити як ненавидиш мене, то не треба. Занадто складно як для тебе, Марімо. І, якщо тобі так цікаво, я не цікавився кого ти хочеш трахнути. Або затягти під вінець, — він замовкає, намагаючись перевести подих. — Задоволений?

Очі Зоро смішно розширюються, і він розслабляє свою руку на зап’ясті Санджі. Останній не упускає шансу і б’є мечника в груди.

Зоро вилітає за межі лазарета через двері з характерним звуком, і на декілька секунд Санджі сприймає це як перемогу, доки не помічає, що Ророноа так і не піднявся. Звичайно, він не вдарив настільки сильно, так? Кухар підходить ближче, а тим часом мечник починає заливатися істеричним сміхом.

— Тупий кок, — каже Зоро, коли Санджі достатньо близько, щоб почути. — Ти ревнуєш?

— Я тебе приб’ю, — Санджі гарчить, дуже сильно стараючись не червоніти.

Зоро спрямовує свій погляд на нього, і Санджі вже не впевнений, що з нього знущаються. Ророноа скоріше здивований… І наче радий?

— Ти ревнуєш.

У Санджі є близько тисячі варіантів як відсваритися, але всі вони зникають, коли Зоро хапає його за руку і змушує присісти навпроти себе. Їх обличчя дуже близько, і Санджі не може відвести погляд.

— Кухаре, — каже мечник, — якщо вірити Намі, ти обрав мене для ОДРУЖИТИСЯ. Це правда?

Санджі відмовляється відповідати, але його щоки зрадницько палають, і для Ророноа це достатньо. Зоро сміється, сильніше стискає його руку і притягує Санджі для поцілунку.

Якщо життя Санджі продовжить мати так багато несподіваних поворотів, він може померти від серцевого нападу ще у своїх юних 21.

Коли вони закінчують, Зоро не відхиляється. Замість цього він торкається лобом голови Санджі і кладе свою величезну руку на його шию. На червоному обличчі Марімо розтягнулася посмішка, одна з тих, що кухар бачить лише коли мечник п’є свій улюблений алкоголь, перемагає у складному двобої, або ж, Санджі розуміє, коли Зоро по-справжньому щасливий. І, якщо задуматися, що зараз саме Вінсмоук є причиною цього щастя…

— Я обрав тебе під ОДРУЖИТИСЯ, телепню, — каже Зоро, і ця образа губиться на фоні його щирої усмішки. — Написав тебе під усім. Вбити, трахнути, одружитися — настільки ти зводиш мене з розуму. Тупий, набридливий, неуважний невдаха-кок, — мечник знову цілує, дуже легко і швидко, залишаючи по собі поколювання на вустах Санджі. — Я закоханий у тебе.

Слова тріщать у грудній клітці кухаря, його серце калатає так сильно, що от-от вистрибне. Він відчуває ще більший прилив тепла на обличчі і хоче відвернутися, але Зоро бере його голову у свої руки і гладить великим пальцем по щоці.

— З тебе вийде найгірший чоловік у історії, — промовляє Санджі, бо може Зоро і є коханням усього його життя (від цього усвідомлення серце наче на момент зупиняється), але він усе одно не пропустить можливості подразнити мечника.

— Ага, — погоджується Зоро, сміючись, — Але я буду твоїм найгіршим чоловіком.

Санджі не вважає за потрібне з цим сперечатися і, з такою ж невпинною тахікардією, нахиляється для ще одного поцілунку.

 

10.

 

За умови цензури, яка передбачає замінити ТРАХНУТИ на ПЕРЕСПАТИ, одностайно було прийнято рішення, що Чопер достатньо дорослий і достатньо людина, щоб зрозуміти про що ця гра.

— Мені зовсім не приємно, що ви нарешті вирішили включити мене в цю гру, паскудники! — він каже із задоволеним обличчям, плескаючи лапами.

Лікар обирає Зоро для ПЕРЕСПАТИ. Буквально. Він думає про Зоро як про зручну подушку, яка зовсім не рухається коли спить.

А от з ОДРУЖИТИСЯ виникли складнощі.

— Ідея людських одружень досі незрозуміла мені, — Чопер пояснює. — У вас так багато критеріїв для цього. У нашому, оленів, випадку, для спарювання шукаємо просто когось, хто може забезпечити їжею.

І саме в цей момент, наче на замовлення, Зоро закидує величезну рибину на палубу Санні.

Чопер ставить Зоро під ОДРУЖИТИСЯ.

Санджі дуже хоче побитися головою об стіну, але його зупиняє Зоро, який швидко цілує кухаря і не дає йому виповнити свій план.

 

Покидьок. Найгірший чоловік у світі.

 

//////

 

Український переклад “Fuck, Marry, Kill (or, how Usopp becomes the best matchmaker of the sea without really trying)”, авторка adietxt на АО3

https://archiveofourown.org/works/16295300

Переклад опублікований з дозволу авторки.

Примітки авторки:

Цей фанфік пробув у моїх ґуґл документах три роки. Саме так. Три роки. Дуже багато чого змінилося в моєму стилі за цей час, і ця робота ніколи не мала побачити світло дня. Сьогодні я змінила свою думку — дістала цей фанфік з уявної запиленої книжкової полиці, внесла деякі зміни, і тепер ви маєте можливість це прочитати.

Примітки перекладачки:

Це моя улюблена робота по зосанам, тому обов’язково завітайте на сторінку оригіналу і залиште кудоса. Мій перший досвід перекладу, тому якщо щось не так — дайте знати у відгуках.