Розділ 5

Я кинулась шукати ручку та папір як тільки вийшла з ванної.

 

Мені потрібно знайти способи виживати, поки я залишаюсь Пенелопою.

 

У важкому режимі було складно підняти інтерес навіть на одиничку, а його зниження рівнялось смерті.

 

З другим сином герцога все ще гірше. Його інтерес вже від’ємний. Якщо його інтерес не стане незабаром додатнім, я помру.

 

Виникла необхідність в систематизації інформації, яку я наразі маю про гру.

 

На щастя, у “фальшивої леді” все таки були деякі речі, які призначалися їй як леді.

 

У великій кімнаті знаходилась розкішна книжкова шафа і стіл.

 

Не соромлячись, я підійшла до останнього і сіла. Потім змастила кінчик пера в чорнилі.

 

• Спочатку персонажі

 

Всього в грі було п’ять чоловічих персонажів.

 

Два сини герцога і кронпринц, чародій, лицар.

 

З початку у важкому режимі у них нульовий або від’ємний інтерес, тоді як у нормальному режимі у всіх по 30%.

 

Я почала записувати все, що пам’ятала на чистому аркуші.

 

Перший, Дерік Еккарт.

 

Старший син герцога, фактично молодий герцог. Дерік був типовим дворянином. 

 

Він зовсім не цікавився Пенелопою – був надто зайнятий підготовкою до становлення наступним герцогом родини.

 

Однак, він відчував глибоку зневагу і ненависть до неї, за те, що вона зайняла місце його рідної сестри.

 

В грі, Дерік рідко вбивав Пенелопу. Не дивлячись на це, він не забував карати її всякий раз, коли вона робила помилку.

 

Тоді гравцю видавали штраф, і обмежували вибір дій.

 

Як і сьогодні, я не можу покинути кімнату через вчорашнє покарання.

 

Ну і чорт з ним, наступний.

 

Молодший син герцога, Рейнольд Еккарт.

 

Він…ну, тут навіть немає що пояснювати.

 

Гіперактивний дурник, що ніколи не втрачає моменту зчепитися з Пенелопою.

 

Так як він був головним серед тих, хто знущався над Пенелопою, не дивно, що він почав це робити першим. Неймовірно, але через нього Пенелопа завжди відправлялась в покійний світ дуже незвичайним способом.

 

• Як я бачу ці двоє чимось схожі на зведених братів з мого рідного дому, чи не так?

 

Я перечитала те, що написала про цих двох.

 

В нормальному режимі, рути братів – найлегші.

 

Тому що у них була чисто “братська любов” до героїні, а не “романтичні почуття”, бо вони є родичами.

 

Як було сказано раніше, Пенелопа не була кровно пов’язана з цими двома. А це означає, що у неї є всі шанси отримати кінцівку, відмінну від тої, що була в нормальному режимі.

 

Однак я похитала головою.

 

Я намалювала великий хрест на їхніх іменах, що написані на аркуші.

 

• У мене немає відповідей до їх рут. Ці двоє безнадійні.

 

Попри те, інтерес Рейнольда з самого початку від’ємний.

 

Навіть не нульовий, одразу негативний.

 

Чому він має бути від’ємним?

 

Як і сказав автор:

 

• Це все не має сенсу, краще вже просто відмовтесь від кінцівки з Рейнольдом.

 

Як людина, яку нудить уже від слова “Оппа”, я вирішила, що не буду навіть намагатись.

 

• Наступний, кронпринц

 

Калісто Регулус, наслідний принц.

 

Інформація про нього у мене була тільки з нормального режиму.

Наслідний принц, що перестав цінувати своє життя через нещасні випадки в дитинстві, зустрічає подібну янголу головну героїню, котра зцілює його серце, після чого він піддає лиходійку Пенелопу заслуженої кари.

 

Це було справедливо, але для Пенелопи кронпринц був наче жнець смерті.

 

Він найчастіше вбивав Пенелопу у важкому режимі.

 

Я натискала кнопку скидання так багато разів в його руті, що навіть не пам’ятаю, що відбувалось тоді у грі.

 

• Краще мені не шастати поруч з місцями, де він може бути.

 

Я згадала ілюстрацію, де Калісто декілька разів перерізав мені шию.

 

У мене по спині пробігли мурахи.

 

Викреслити. Я раз за разом вимальовувала хрестик на імені кронпринца.

 

Далі я швидко перейшла до наступного.

 

Наступним був Бінтер Вернарді. Чародій і маркіз.

 

Він використовував особу як мага, так і маркіза.

 

В обмін на його інформацію і магічні предмети він зміг дізнатись, що протагоністка – загублена дочка герцога.

 

Після цього він отримує дані про лиходійку, що будує підступні плани. Далі він або попереджає героїню, або сам усуває небезпеку.

 

Окрім того, він був найбільш корисним персонажем, в плані отримання популярності і інтересу.

 

Він представив нашій увазі романтично-казкове чаклунство у нормальному режимі. Наймиліша людина, що допомагала головній героїні з тіні.

 

Але я не знаю, який він у важкому режимі.

 

Я захоплено вмирала від рук кронпринца і двох синів герцога і навіть не починала рут з Бінтером.

 

В будь якому випадку, він доволі багатообіцяючий, в порівнянні з трьома попередніми юнаками, тому я вирішила залишити його в списку.

 

• І останній, Екліпс.

 

Як лицар герцогської родини, Екліпс був селянином.

 

Одним ввечері, герцог, що гуляв по місту, побачив Екліпса, видатного фехтувальника, купив його, заплативши немаленьку ціну, і привів до себе, щоб зробити з нього партнера для спарингу.

 

Пізніше він стає наймолодшим майстром меча і отримує дворянський статус.

 

Екліпс – єдиний із п’яти чоловічих персонажів, з яким варто очікувати кінцівку.

 

Тільки він подобався Пенелопі до самого кінця.

 

Пенелопа була його останнім господарем, і я думаю, саме через це він менше всіх заважав їй залякувати головну героїню.

 

Хоча я ніколи не зустрічала його у важкому режимі…

 

• Хахх…На цьому етапі мені б нічого не допомогло.

 

Я глибоко зітхнула, дивлячись на вже написаний список.

 

У важкому режимі я орієнтувалася не дуже добре, так як мені постійно все заважало.

 

Навіть якщо я б у всьому розбиралась, я не можу припускати, що ці знання будуть мені корисні, тому що я не знаю, чи відрізняється ця гра від додатку в реальності.

 

Єдине що мені точно відомо – це те, що я помру, якщо інтерес чоловічого персонажа стане нижче нуля, і що мій час на досягання кінцівки обмежено. 

 

Церемонія повноліття Пенелопи.

 

Я повинна закінчити рут хоча б з однією з любовних ліній до цього дня.

 

Тому що, за сюжетом, в цей день з’явиться головна героїня.

 

“Бідна Пенелопа”

 

Вона втратила все через справжню дочку герцога, що з’явилась якраз тоді, коли вона офіційно стала дорослою.

 

Це був початок нормального режиму.

 

До цього я не могла отримати жодну кінцівку, а це означає, що скоріш за все мене вб’є один з героїв, навіть якщо я не буду вести себе як лиходійка.

 

І звичайно, не було гарантій, що я не помру ще в самому початку.

 

• ….Я не можу померти

 

Зтиснувши зуби, я задумалась про своє безрадісне майбутнє.

 

Так. Я не можу померти.

 

Я тільки втекла з цього жахливого дому. Я просто не можу померти в якійсь там грі.

 

• Я виживу, і ніщо мене не зупинить!

 

Мене чекає ранковий урок в школі.

 

Я не віддам своє життя тут і повернусь в те місце, якому я належу.

 

Дивлячись в невідому точку в просторі, я вирішила, що виживу.

 

Це було прямо тоді. 

 

Тук-тук

 

• Леді.

 

Людина, що з’явилася на порозі, виявився старий сивоволосий дворецький.

 

Він не входив, а залишився біля дверей, поки говорив.

 

• Його Світлість бажає вас бачити.

 

Знаю, він не бачив, чим я займалась, але мені все одно була неприємна его грубість.

 

В домі, якому я раніше жила, був менеджер.

 

Незважаючи на те, що цей менеджер, здається, недолюблював мене, він не вламувався до мене, як це зробив дворецький тільки що.

 

Окрім того, цей світ базувався не на демократії, а на класицизмі.

 

Скоріше, мені потрібно з цим змиритися, або мені потрібно буде щось зробити.

 

Але я не встигла нічого вирішити, як перед моїми очима з’явився білий прямокутник.

 

1. (Кидати предмети в кімнаті) Як ти смієш відкривати двері в мою кімнату без мого дозволу? Ти хочеш своєї смерті, старигань?”
2. Якщо йому є що сказати, нехай сам приходить!
3. (Уважно дивитись на нього протягом 5 секунд, потім встати) Добре.

 

“Ах”

Я знову забула про це. Про те, що я не в тому становищі, щоб злитись через те, чого хочу.

 

Але я також не хочу робити те, що мене змушує робити кожен з варіантів.

 

Я подумала і обрала 3 варіант, як сумно.

 

Інтерес інтересом, але з цим вікном вибору мені потрібно щось робити.

 

“…….Добре”

 

На щастя, герцог погукав мене саме в цей час.

 

Я заховала аркуші, на яких писала, якнайдалі в шафку, перед тим як встати з-за столу.

 

А потім пішла за дворецьким і вийшла з кімнати.

 

Я знала замок тільки по декільком ілюстраціям, тому я використовуючи можливість, уважно оглядала всі місця.

 

Замок був величезним, як деякі будівлі, схожі на європейські замки, які можна побачити у фільмах.

 

Кімната Пенелопи була на другому поверсі.

 

Всередині замку всі були чимось зайняті. Я зустріла доволі багато слуг, поки йшла по коридорам.

 

Очі робітників, що дивились на мене поки я проходила повз, не здавались добрими.

 

Однак я просто ігнорувала їх, не піднімаючи шуму.

 

Подібні погляди мене вже не зачіпають, я надто багато разів зустрічалася з ними, ще до того як з’явилася тут.

 

Дворецький, що йшов попереду, спустився на перший поверх і незабаром дійшов до прикрашених дверей.

 

Мабуть, це кабінет герцога.

 

• Ваша Світлосте. Я привів леді.

 

• Заходь 

 

Скрип.

 

Дворецький відкрив двері.

 

Я зайшла в кімнату, трохи нервуючи.