3

Дні проходили однаково: був тільки сон і згадування всього, що тільки можна згадати. Вона почала зі знання мов, адже невідомо де вона народиться. І чим більше знаєш мов, тим потім більше інформації можна найти. Колись для неї як рідна мова була одна мова, але тепер все змінилося. Вона відчувала, що тепер для неї немає різниці, навіть якою мовою думати: англійською, чи корейською, чи японською, чи арабською, чи італійською, чи болгарською, польською, чи білоруською, чи російською, чи українською. Всі мови стали рідними. Їй навіть нарешті вдалося вивчити китайську. Всі знання закарбувалися в пам’яті.

Моментами їй так хотілося зануритися у свої емоції: страхи, переживання, надію, радість, здивування, смуток. Але вона постійно зупиняла себе. Не зараз, коли вона може скільки всього запам’ятати. Народиться, тоді можна, хоч на декілька місяців зануритися у свої емоції та плакати скільки захочеться. Ніхто навіть не зверне на це уваги. А зараз на це немає часу.

Вона зрозуміла, що їй понад 8 тижнів, коли в неї не просто вже були руки й ноги, а зник хвостик. Можливо ще багато часу залишалося, але вона знала, що це не так. здається вона витратила тільки на мови десь 4 тижнів. А є ще скільки інформації.

Наступне що вона почала запам’ятовувати — це знання зі школи, а потім перейшла до університету та астрономії. В минулому вона не була достатньо відомим у своїх кругах астрономом і нічого визначного не досягла. Вона ніколи не робила ніяких відкриттів, не писала справді визначних робіт. Її просто знали, як милу людину, яка готова всім допомогти. А потім її знали, як найстаршого астронома. Можливо цього разу із всіма знаннями вона зможе кимось стати? Але це вже було не так цікаво. Для чого знову бути тим ким вона була? Можливо їй краще здійснити якусь іншу свою мрію? Не важливо. Спершу потрібно було народитися, виростити, а потім можна думати. Зараз це не важливо.

Далі вона зосередилася на всьому, що вона додатково сама вивчала: економіці, менеджменті, психології, астрофізиці, медицині та іншому. Вона запам’ятала все що знала по історії та своє життя. Запам’ятала все, що пов’язано з написанням автобіографії. Виявляється, якщо тобі злегка за 200, то люди купляють твою писанину як гарячі пиріжки. Так, на ній проводили дослідження, тому що було цікаво, як вона дожила до такого віку. Але в неї просто брали кров, волосся чи ще щось на аналізи. Це завжди було досить швидко. Вона ніколи не була проти. Навпаки, через це вона почала вивчати медицину, щоб зрозуміти про що говорять вчені.

І тільки після цього всього вона дозволила собі запам’ятовувати все що пов’язано з книгами, коміксами, мангою, аніме, мультфільмами, мультсеріалами, серіалами, дорамами, фільмами та іграми. Це був просто неймовірний пласт пам’яті. Більше навіть за всі її практичні знання. Все ж таки вона більш як два століття щось дивилася та слухала.

З часом море більше не здавалося морем. Це спершу перетворилося на озеро, а пізніше і на ванну, та ще і якусь маленьку. І вона розуміла, що час спливає все швидше та швидше.