перша і остання

У Мінхо завжди були великі стегна, які змушували хлопця дуже сильно комплексувати. І як би сильно він не худнув, вони завжди залишалися такими ж великими і м’ясистими. Це зоставляло за собою тільки розчарування і ненависть до салату, який він їв протягом місяців, замінюючи будь-яку їжу.

Мінхо дуже сильно комплексує через своє тіло.

У нього масивні ноги, округлі стегна, досить великі сідниці, а ще невеликий животик і такі пухкі руки. Він випробував багато дієт та виснажливих тренувань, втрачав багато у вазі і навіть ходив з невеликим дефіцитом, після чого був змушений лікувати наслідки. Знову набирав кілограми і стояв на терезах, відчуваючи, як сльози підбираються до очей.

Це дуже боляче.

Адже хлопець навіть ненавидить спорт, відчуваючи лише невдоволення і небажання при спробі займатися будь-якими вправами. Він достатньо ходить пішки і іноді робить присідання, але не любить ходити в спортзал і робити інші вправи. Раніше парубок займався танцями, щоб набути більш тонкої талії та витонченої фігури, але й це не приносило особливого задоволення. Під час тренувань голова лише сильніше паморочилася, а шлунок стискався від бажання поїсти.

Зараз Лі не виснажує себе дефіцитом калорій, виснажливими тренуваннями, не сидить на дієтах і не пам’ятає коли останній раз непритомнів – він їсть здорову їжу, але не може собі відмовити в тому, щоб раз на пару днів поласувати солодощами з горнятком кави. Він не втрачає ваги і не набирає, залишаючи свої форми стабільно великими. Щодня дивиться у дзеркалі на животик, обмацуючи його долонею, і піднімає ноги, щоб подивитися на великі стегна.

— Мда, — все ж таки виривається з його вуст.

Мінхо знову натягує джинси та велику толстовку, адже відчуває дискомфорт, коли одяг сильно обтягає його тіло.

Він постійно зазирає на кращого друга Джисона, щиро заздривши йому.

У Джисона хоч і є невеликі щічки, але ноги, мов сірники, і дуже худі зап’ястя, гарна талія. Хан користується популярністю у будь-якої статі, але не користується цим.

Щоразу, коли найкращий друг називає Мінхо красивим, то хлопцеві здається, що це насмішка. Це звучить так, ніби його намагаються втішити, бо знають про знають про комплекси щодо тіла. Адже у молодшого такі худі ноги, що постійно обтягнуті чорними скінами, дозволяючи побачити манливий просвіт між стегнами.

У такі моменти Лі переводить погляд на свої ноги. Потім відвертається убік і прикриває очі.

Єдиним порятунком Мінхо у цьому світі були програми для знайомств.

Насправді, це виглядало швидше іронічно і безглуздо. Щовечора хлопець проводив за тим, що заходив у додатки, де більшість хлопців опинялися або повними збоченцями, або ідіотами, що не могли зав’язати розмову.

В анкеті юнака стояло непогане селфі, яке дозволяло побачити симпатичне обличчя з ледь видимими вилицями, а в графі вага значилася “приємна повнота”. Хоча далі фотографії ніхто не заходив зазвичай, воліючи не читати дурні анкети. Таким чином, Лі вже неодноразово потрапляв у неприємні ситуації, коли, прийшовши на побачення, він отримував жорстку відмову через те, що партнер думав, що він “худощавий”. Такі слова били самолюбство тільки сильніше, а сам хлопець летів у чорний список зі своїми ж великими ніжками.

Якщо звичайний світ був нещадний до зовнішнього вигляду інших, то гей-спільнота була особливо жорстока.

Так що коли Мінхо побачив у повідомленнях симпатію від якогось Бан Чана, то вкотре приготувався свайпать вліво, і не помилився. З фотографій на нього дивився хлопець ангельської зовнішності з впевненим поглядом та гарними ямочками. У нього були густі кучері, і по фотографії в дзеркалі можна було зрозуміти, що собою являє чуже тіло. Гарні вени на сильних руках і широкі плечі — те, що було під толстовкою, могло вразити будь-кого.

Могло вразити будь-кого, включаючи Лі, який буквально сказав “ні” ангелу, свайпнув його вліво.

Тяжке зітхання вирвалося з грудей, адже щоразу, коли такі хлопці велися на його зовнішність, то вони велися на його обличчя. Мінхо провів у тіндері дуже довгий час, щоб розуміти, що якщо він почне спілкуватися з такою людиною ближче, то отримає жорстку відмову та знову розтоптану самооцінку.

Хочеш такого хлопця – відповідай.

Другий раз, коли Лі побачив того самого Бан Чана, то знову отримав від нього симпатію вже в іншому додатку. Юнак завжди приблизно запам’ятовував усіх, кого колись бачив. А людей з такою зовнішністю забути точно складно. У цій анкеті фотографій було набагато більше, можна було побачити усе і це дозволяло собі представити різноманітні непотрібності. І все ж цей австралієць знову висловив бажання поспілкуватися з ним.

І знову оримав ні.

Втретє Мінхо вже, якщо чесно, відчував якесь роздратування. Чан був занадто наполегливий і дуже гарний, якщо хлопець почне з ним спілкуватися і зрозуміє, що той ще й цікавий співрозмовник, то точно буде розбитий у разі чого. Він вирішує, що якщо старший настільки впевнений, він дасть йому шанс.

Зрештою, Мінхо ніколи й не брехав, завжди чесно зізнаваючись у тому, що у нього є зайві кілограми та великі стегна

 

Ну привіт.

 

ЛІ вперше за весь час, що проводить у тіндері, бере ситуацію до своїх рук і робить перший крок. Він бачить, що співрозмовник відразу читає його повідомлення, і відчуває легке хвилювання.

 

Привіт

 

Ти дуже наполегливий

 

Просто ти занадто гарний

 

Не хочу здатися жалюгідним, але я розчарую тебе

 

Тобі казали, що в тебе гарні риси обличчя?

Ти схожий на кошеня

 

Ти з усіма одразу так фліртуєш?

Чи ти просто хочеш переспати?

 

Я хочу сходити з тобою на побачення.

І ні, я вперше фліртую з кимось у тіндері одразу

 

Мінхо вважає, що Бан Чан дивний. Він виглядає як людина, яка відразу ж скине дікпік і буде писати різні мерзенні речі.

Але старший каже різні дурниці, які першими спадають йому на думку, і це змушує юнака підняти брови. Вони обговорюють фільм, який хлопець зараз дивиться, і молодший навіть скидає фотографії своїх кішок, які одразу сподобались його співрозмовнику. Зазвичай з іншими хлопцями розмова сходила нанівець вже через пару десятків хвилин після першого повідомлення, але вже минає пару днів, а він все ще спілкується з Чаном.

Австралієць каже, що Лі може не називати його хьоном, адже це незвично для нього. Постійно жартує, кидає різні фотографії та любить багато спілкуватися, не втомлюючись повторювати про те, наскільки ж Мінхо гарний. Він цікавиться, у скільки юнак ліг спати і чи встиг виспатися, завжди цікавиться, чи він поїв, і піклується про себе. Постійно відкривається і веде себе щиро, ніби йому справді цікавий Мінхо та кожен аспект його життя.

І, правду кажучи, у Лі таке вперше. Він спілкувався з багатьма хлопцями і отримав навіть досвід у парі-трійці нетривалих стосунків, але ніхто з них не ставився до нього так.

Програми для знайомств видалено після четвертого дня спілкування з обох телефонів.

***

 

Мінхо вперше зустрічається з Чаном майже через місяць спілкування. Їм двом здається, що час настав, а календар показує 31 серпня. Тепер юнак упевнений, що у разі відмови він, напевно, буде розбитим і йому знадобиться певна кількість часу, щоб прийти до тями. Адже впродовж їхнього спілкування він жодного разу не відчув себе самотнім, а якийсь сум і зовсім обходив стороною. Бан був цікавим, красивим, дбайливим, веселим, і йому подобалися Суні, Дуні та Дорі – буквально ідеальний чоловік.

За день до зустрічі Лі відчував сильне хвилювання. Відчував, як у животі скручується неприємний вузол, і постійно кусав губи. Наскільки б сильно його улюблениці не намагалися його заспокоїти, все одно ручки тряслися. Він знав, що від цього нічого не зміниться, але не їв із самого вечора. Знав і бачив, з якою людиною зустрінеться, адже Чан відправляв йому пару фотографій із зали, і відчував провину, тому що у хлопця накачена спина, сильні руки та кубики преса, — поряд із ним Мінхо почував би себе некомфортно, адже не хотів би ганьбити своїм зовнішнім виглядом.

На зустріч молодший приходить уже впевненішим, готовий, якщо що, одразу ж повернутись додому. На ньому легкий, звичний макіяж, велика толстовка та звичайні джинси. Коли перед очима видніється широка усмішка з глибокими ямочками, то в руках з’являється невелике тремтіння.

— У житті ти ще красивіший, — слова, що примушують подив відобразитись на обличчі і навіть перепитати, що сказав старший.

Мінхо вперше хтось, окрім Джисона, каже, що він гарний. Чан не каже нічого з приводу ваги юнака і постійно зазирає йому у вічі, з цікавістю розглядаючи обличчя.

Вони гуляють містом у вечірній час та обговорюють абсолютно все. Молодший думає, що точно не сподобався Чану, але не говорить і слова. Хьон йому дуже подобається, і нехай навіть це не взаємно, але хлопець переживе. Адже Бан не втік від нього з самого початку, і це вже гарний знак, чи не так? Але він і не зробив жодного кроку, щоб донсен зрозумів, що сподобався йому. А всі ці погляди та випадкові торкання зовсім нічого не означають.

Виявляється, що старший закінчує універ та працює віддалено, дуже цікавиться музикою і іноді навіть пише біти на замовлення. У нього теплі руки. Чи випадково торкається тильного боку долоні, чи ні — це не так важливо, але ще довго вибачається, на що Лі тільки посміхається і тепер уже сам проводить кінчиками пальців по чужому зап’ясті.

Це точно нічого не означає.

Вони сходяться на тому, що було б непогано зайти до одного з барів. Не те щоб хлопці зійшлися на бажанні напитися, але випити за знайомство пару келихів здавалося гарною ідеєю.

– Ти не голодний?

– Ні, я вечеряв, – нахабно, але дуже вміло бреше Мінхо.

Він завжди відчував дискомфорт, коли їв біля когось. Постійно прикривав обличчя, відчував, як червоніють вуха. Адже йому справді було некомфортно.

Вони пропускають по парі стаканчиків соджу за знайомство та стають повністю розслабленими. Лі все ще відчуває невеликий сум і досаду, але відразу ж лає себе, тому що з самого початок не міг нічого очікувати. Не мав права. Він бачить себе в дзеркалі кожен. Його зовнішний вигляд це пряма заборона, щоб бути поруч із людиною, котра зараз закинула одну руку за його спину, і широко посміхаючись, щиро сміється.

Час перевалив за північ, а бар наповнився невеликою кількістю компаній.

Через деякий час стегна Мінхо делікатно торкається велика долонь, привертая до себе увагу . Це змушує щоки хлопця побагровіти і схопити іншого за зап’ястя. Лі дивиться у чужі очі, помічая, як в такому освітлені вони виглядають ніяк не карими, а зовсім бархатно-чорними. Чужа рука, ніяк не виплутується із ніжного полону, а лише льне до внутрішньої сторони долоні Лі, малюючи кінчиками пальців круги на шкірі.

– Дозвольте мені вкрасти ваш перший поцілунок цієї осені? – тихо запитує Чан, присуваючись ближче.

Miнхo зависає, тому що чужий погляд спрямований на його вуста. Цей прекрасний хлопець із зовнішністю янгола, хоче його поцілувати. Той самий, котрого хлопець відшивав як міг і відштовхував від себе, зараз дивиться на молодшого, як на найцінніший скарб. Парубок вважає, що, якщо він зараз відмовиться від цього цілунку, то ніколи не зможе собі цього простити.

— Так.

Чан цілується настільки добре, що Мінхо забуває як дихати. Він радіє, що вони перебувають у віддаленому куті, що ніхто навіть не зможе помітити двох хлопців, які цілуються в кутку бару за ширмою. Молодший плутає пальці в кучерявому світлому волосся і лише притягує ближче, кусаючи чужі вуста. Вони не поглиблюють поцілунок, залишаючи одни одному тільки ніжні і чутливі дотики. Сильна рука злегка стискає м’яке стегно, і це робить змушує Мінхо розпливтись.

Мінхо розриває поцілунок і розуміє, що він, закохується в блиск ций чорних очей.

— Ти неймовірний, – слова, сказані з придихом, що змушують тонсена в черговий раз покритися рум’янцем

Лі вважає, що цей вечір занадто гарний, щоб бути правдою. Він не хоче розлучатись із Чаном, саме тому він кличе його до себе, дивитись Шрека. Хьон сміється, але погоджується, кажучи про те, що це найромантичніша пропозиція з усіх, які йому доводилось чути.

Мінхо розуміє, що в них однакове розуміння романтики.

Вдома, є три розбалувані, але дуже ласкаві кішки, які негайно прилипають до свого власника і ліниво подивляються на нічного гостя. Чан розташовується на дивані та включає мультфільм, поки молодший готує рамен, та валає у голові від того, наскільки особливим став цей вечір.

Мінхо сором’язливий, але під наполегливим поглядом, все ж таки змушений їсти. Схоже, що Бан через буркіт чужого живота зрозумів, що йому збрехали.

Але все одно нічого не сказав.

***

 

Їх відносини з самого початку розвивалися дуже швидко.

Вони поцілувалися на першій зустрічі, прагнули доторкнутися один до одного, щоб бути ближче, і постійно говорили, бажаючи не розлучатись один з одним. Мінхо не хотів відчувати самотність, тому він потребував великої уваги, і Чан міг це дати, ніколи не втрачаючи тем для розмови. У день першої зустрічі вони вже відчували ці взаємні почуття, рівнозначно сильні у кожного. Вже тоді провели добу разом, не відриваючись від розмов, і лягли спати разом на дивані, лише коли зійшли перші проміння.

Що здивувало Мінхо, так це те, що йому ніхто не пропонував сексу.

Він зустрівся з людиною, з котрою познайомився у тіндеру, через місяць знайомства, провів найромантичніший вечір у своєму житті і навіть ніхто не намагався зайнятися із ним сексом.

Вау

Вранці, коли Лі ще дрімав, його не залишили думки про те, що вся магія того вечора була лише сноведінням. Він навіть думав про те, що Бан залишить його квартиру, як тільки сонце піднесеться над містом. Але коли хлопець відкрив очі, час наближався до години дня, а за його спиною сопів старший, прижимаючись усім тілом до молодшого. Кішки спали на своїх ліжках, тарілки з-під рамен стояли на місці, а мультфільм крутився на повторі.

Наступні дні Чан не випускав юнака зі своїх рук.

Чан залишився кілька днів, тому що за сніданком Лі виглядав занадто сумним і домашнім; Занадто теплим і м’яким, щоб він дозволив таку красу відчувати себе самотньою.

Того тижня Мінхо забув, що таке самотність. Зрештою, думки залишались лише з найкрасивішою і світлою людиною, котра дарувала йому поцілунки і компліменти, не залишаючи його на самоті ні на хвилину. Ніби відчуваючи у йому потребував парубок.

Miнхо навіть не міг уявити, що хтось може ставитися до нього так.

Бачити захоплений, закоханий погляд у свій бік; відчувати ніжні дотики до свого тіла, до своїх стегон і талії, — це змушувало щоки червоніти. А також відчувати сором і ніяковість. Піджимати вуста та стримувати сльози, прибирати ніжні руки і відштовхувати від себе.

Нав’язлива думка, що крутилась у голові — Чану неприємно його торкатись. Йому апріорі не може подобатись тіло Лі, не може подобатись його цілувати. Кому сподобається мацати чужі складки?

Ця думка не відпускає на першій зустрічі, не відпускає і через пару днів, неділь та місяців їх відносин.

Мінхо не встигає прийти до себе, як вони вже святкують півріччя відносин.

Він все ще збентежений своїм тілом, і в таємниці від свого хлопця іноді голодує. З тих пір, коли він сидів на різних видах дієт, він знає, як це впливає на тіло; Він знає, що може набрати у вазі тільки сильніше, але все ж продовжує іноді пропускати їжу і голодувати, тому що відчуває себе мерзнотним.

Все стає лише гірше, коли він знайомить свого хлопця із Джисоном; Він готовий майже заплакати. Зрештою, тонкий Хан з його витонченими зап’ястями, та просвітом між стегнами, виглядає більш естетично поряд із сильним Чаном. Такі думки лише посилюють ситуацію, змушують замкнутись у собі та комплексувати ще сильніше.

Минхо практично скулить та пускає сльози на подушці щоночі. Думає, що він повинен знову танцювати і сидіти на дієті. І усе одно, що перейшовши своє здоров’я — але він буде виглядати поруч із своїм хлопцем відповідно.

А Чан продовжує говорити компліменти і дивитися так, мов його хлопець — найкрасивіша людина у цьому чортовому світі. Продовжує цілувати його обличчя і залишати укуси на внутрішній стороні стегон,залишаючи мітки на світлій шкірі.

Лі не може займатися сексом з хьоном. Думки, що він недостатньо красивий і сексуальний не дають це зробити. Він вже кілька разів займався оральним сексом із Баном і сам майже піднісся до небес через похвалу, що він отримував у відповідь.

Зрештою, австралієць був ніжний — він любив м’яко перебирати волосся свого коханого, зриваючись на тихі стони. Він ніколи не відводив очей від Мінхо, і варто було їх поглядам зустрітись, як старший сам покривався рум’янцем. 

Але кожен раз, як Бан вимовляв бажання зробити приємно і Мінхо, він зустрічався із жорсткою відмовою. Щиро не розумів у чому справа, блиск у його очах зникав, а Мінхо переводив розмову у інше русло.

 

Лі не був готовий, щоб Чан побачив його без одягу; Щоб дивився на широкі стегна, великі сідниці та кляті складки на животі.

 

***

 

– Я тебе не приваблюю? — зненацько цікавиться одного ранку Чан.

Мінхо давиться кавою і голосно кашляє, чим лякає старшого. Із подивом дивиться на коханого та зводить брови, не розуміючи чому це питання пролунало у їх хаті.

– Чому ти так думаєш? — поставив відповідне питання Мінхо, ковиряючись виделкою у тарілці.

Ще з найпершого дня Чан завжди був дуже прямий і чесний, чим, власне, і притягнув тонсена. Він ніколи не тримав в собі чогось і дуже тактовно, але прямо запитував або признавався в тому, що його хвилює. Власне, в першу зустріч з Джисоном він також помітив, що Ли помітно пов’янув, познайомивши свого хлопця з кращим другом. Але тоді юнак зміг тільки відмахнутися і сказати, що почуває себе не дуже добре. Вони навіть толком не попрощалися, а після поцілунку на прощання Бан міг бачити, як остаточно опустилися плечі коханого.

Це залишало багато питань і примушувало не спати всю ніч, роздумуючи про таку поведінку.

– Ми зустрічаємося вже майже сім місяців, і я не хочу здатися наполегливим, але, – повільно видає хен, не до кінця знаючи, як правильно сформулювати пропозицію, щоб не відштовхнути Мінхо, – за цей час у нас жодного разу не було повноцінного сексу, і ти так і не дав мені відсосати тобі. Тобто, я звичайно нічого не говорю, я радий, що ти робиш мені мінет, але я також хочу зробити тобі приємно.

У очах Чана тільки щирість і турбота – йому правда цікава відповідь, і він м’яко гладить чужий зап’ясток рукою, заглядаючи в обличчя.

Хен думає, що він не притягає Мінхо в сексуальному плані. Він думає, що не подобається молодшому і тому він не погоджується.?

Думає, що недостатньо хороший для Мінхо?

У Лі збивається дихання, і сльози відразу ж навертаються на очі, немов по клацанню. Щоки і вуха нещадно червоніють, а шкіра зовсім небагато палить. Юнак піднімає погляд і активно моргає, намагаючись відігнати сльози. Стискає долоню у своїй і розуміє, наскільки ж сильно зворушений цією турботою, цією підтримкою, цим ласкавим прізвиськом і таким затишним, домашнім старшим на своїй кухні.

– Я, – приголомшений намагається видавити з себе хоч слово, але тільки зривається на схлипи, поки перші сльози течуть по щоках, – пробач мене, хен.

Мінхо підтягує до себе ноги і прикриває лице руками, розуміючи, що не може стримати тиху істерику. Не хоче, щоб Бан бачив його таким – розбитим і повним комплексів, таким, що плаче на кухні за сніданком і що не вміє стримувати усі емоції.

– Мінхо, що таке? – відразу ж кидається до нього старший. Він опускає долоні на тремтячі ноги і сідає перед хлопцем, що плаче. І донсену навіть не треба дивитися зараз, щоб зрозуміти, наскільки ж сильне хвилювання відображається на чужому обличчі, – пробач, якщо я щось не так сказав, якщо хочеш, то ми більше не говоритимемо про це.

Навіть зараз Чан занадто хороший. Він занадто красивий, розумний і дбайливий, що навіть зараз не злиться, а шукає причину в собі, намагаючись зрозуміти чужі почуття.

– Ні, ти не розумієш, – тремтить голос Мінхо. Він робить вдих і витирає сльози, змушуючи себе трохи заспокоїтися і підняти погляд, – просто я негарний.

Остання фраза звучить напів пошепки, але все одно Бан може її почути. Спочатку не розуміє, як це в’яжеться з його питанням, але як тільки все складається в один пазл, то відразу ж осікає себе і присувається ближче, попросивши Лі подивитися на себе.

Заглядає в заплакані очі і почервонілий носик і не може утриматися від того, щоб не залишити поцілунок на коліні.

– Кошеня, чому ти так думаєш?

Минхо тільки підтискає губи і хмуриться, думаючи, що з нього знущаються, змушуючи сказати ці слова. Голос знову зривається, коли він відводить погляд, видавлюючи з себе скрипуче “я жирний”.

Вони зустрічаються вже більше напівроку, але юнак ніколи не признавався у своїх комплексах, адже немов боявся зайвий раз акцентувати увагу на своєму тілі. Ніколи не сприймав слова про те, який чудовий, прекрасний і дивовижний серйозно, – тільки проковтував сльози і утикався в сильне плече.

Взагалі, ні сам Чан жодного разу не говорив йому щось про його вагу або зовнішній вигляд, окрім ласкавих слів і компліментів, ні навіть друзі старшого, з якими той познайомив юнака, не відпустили жодного жарту з приводу того, як вони виглядають разом. Чанбин і Фелікс самі по собі були дуже милими і забавними, постійно доводили свого хьона до білого каління і тільки сміялися над цим. Вони не сказали нічого про форму Мінхо, не сказали нічого і про стегна. Немов ним було правда плювати, як він виглядає і яка у нього цифра на вагах.

Жодного разу за півроку Минхо не признавався Чану про свої комплекси, тому що боявся докорів. Розумів, що така хороша і любляча людина не зможе зробити йому боляче, але в глибині душі все одно боявся.

Бан не чує відповіді на своє питання і важко зітхає. Він міняється положенням з молодшим, тепер уже м’яко тягнучи його до себе на коліна, знаючи, що так зможе допомогти йому розслабитися і відчути себе у безпеці. Одна рука покоїться на талії, і Лі здригається, тому що його складки такі неприємні, а стегна такі великі. Але ось, хьон гладить його стегна, коліна і гомілки, ніжно проводячи по них рукою і вимальовує візерунки. Дивиться в очі і залишає поцілунки на щоках і уздовж щелепи.

– Для мене ти найпрекрасніший, – ще один ніжний поцілунок наздоганяє і кінчика носа, – мені подобається, як ти виглядаєш, – вилиці. – я вважаю, що твої стегна, твоя фігура і твої ноги дуже сексуальні, – губи торкаються мочки вуха, немов граючись, – коли я побачив тебе уперше, то подумав, що ти занадто хороший для мене, і сумнівався, перш ніж поцілувати тебе.

Мінхо судорожно зітхає і подається вперед, глибоко цілуючи старшого. Проводить язиком по його, прикушує губи і тихо стогне, коли сильні руки стискаються на його стегнах, підтягуючи до себе.

– Я кохаю тебе таким, яким ти є, – старший опускається поцілунками по шиї, злегка прикушувавши шкіру, але не залишаючи міток, – а ще я хочу з’їсти тебе.

Він відкидається на плече Чана і утикається в нього, міцно обіймаючи хлопця за шию.

– Я кохаю тебе, – широко посміхається Мінхо і цілує старшого знову, заздалегідь знаючи відповідь, — я завжди боявся признатися тобі в тому, що комплексую, – признається Лі, натягуючи рукави толстовки на пальці і відводячи погляд, – просто, – він підтискає губи, – я завжди переживав із-за того, як виглядаю поряд з тобою, і боявся, що я недостатньо красивий. Я пам’ятаю, як побачив тебе з Джисоном, і мені було так сумно.

– Чому, кошеня?

Мінхо обвиває руки навколо шиї хена і присувається до нього, залишаючи поцілунок на скроні і кінчику носа, злегка знизуючи плечима.

– Просто ти такий сильний і красивий, так що я думав, що Джисон з його красивими стрункими ногами виглядав би куди краще.

Чан стогне в голос від такої щирості і сильно стискає молодшого у своїх обіймах, поцілувавши його в плече. Якби він тільки із самого початку знав, які ж сумніви і страхи таяться в такій світлій голові, то відразу ж дав би зрозуміти, наскільки сильно донсен був для нього важливий.

– Але мені подобаєшся ти, а не Джисон.

– Зараз я розумію це.

Чан посміхається, показуючи спокусливі ямки, адже, дивлячись на збентежене обличчя Минхо і його трохи червоні щічки, розуміє, що той близький на шляху до прийняття себе.