Новий спадкоємиць Асгарду

1. Почніть писати…

   Пітер прокидається в ліжку Локі.

   «Де носить цього бога?!»

   Жарка нічка давала про себе знати тіло Пітера болюче нило.Регинирація працювала дивним чином, могла з легкістю відновити тіло після поранення вогнепальною зброєю чи зростити кічтку за годину, проте чомусь залишала засоси, синяки віл пальців и біль ще в одному місці мінімум на добу, якщо не на дві. Ледви-як піднявшись з простинь, молодий чоловік поковиляв у вбиральню, залишивши записку на комоді без уваги.

   Тепла вода бовела мускули до тонуса, и поверталася з вбиральні вже зовсім інша людина, з усмішкою на обличі та з розтріпанами кудрями він виглядав доволі мило.

   «Локі-бука залишив меня одного, хоч і обіцяв сеіданок в ліжко». Думав Пітер, выбираючи собі одяг в шафі, по ітогу зупинившись на: вільній футболці і шортах по коліно. На вулиці стояло літо, но сонце не пекло, а лиш приємно зігрівало.

   Вже в бурча бормоча собі чось під ніс, Пітер змінював простинь на ліжку.Скоро погляд хлопця зацепився за папірець на комоді.

   Акуратним, рівним почерком було виведено декілька срічок.

   ^Дороге моє пташенятко, Мы з Мстителями на завданні, тебя не взяли, бо ти спав надто мило.Не сумуй, обіцяю верерю.Твій принц.^

   Пітер образився за те, що його не взяли на завдання, но, так як він не знає де вони, а ПЯТНИЦя наврядчи йому скаже, робити нічого.

   — Пятниця, як давно Мстителі пішли на завдання?

   — Дві години, десять хвилин і пятнадцать сикунд тому.

   — Дякую за деталі, Ницю. — відповів юнак з усмішкою.

   — Як завжди будь ласка, Пітер. — Прозвучал беземоційний голос ШІ.

   «Схоже, сніданок прийдеться готувити самотушки»

   Кухня в башні рідко використовувалась за призначенням і то, чи Романовою, чи Паркером, Чорная вдова часто готувала російські жалілась , якщо комусь не сподобалось.

   — Нічего ты не розумієш в оселедці під шубою.

   Відкрив холодильник, Пітер знайшов лише: молоко и декілька яєць.Хлопець не залишився задоволеним, бо його пришвидшенному метаболізму цього явно було недостатьньо, и троки порившись в шафах, відкопав сухий сніданок з смаком шоколаду.

   Незабаром сніданок мав такий вигляд:

   Глазунья и миска з пластівцями в молоці разом із чаєм. Несподівано, але не знайшлось цукру, тому чай вийшав несолодкий і навіть трохи гірчив. Коли Пітер сів за стіл, він помітив молот Тора и дуже здивувався, бо той на завдані, а це його зброя. Вирішив віднести молот тому у комнату, павучок без особливих зусиль підняв молот одною рукой и направився в кімнату Тора.

   Коли мстителі повернулись в вежу, Пітер сидів в майстереі и розбирав шутери. Тор одразу направився в кухню.

   — Да не вкраде ніхто твій Мйольнір,- посміювався Локі з брата.

   — Вкрали! – Башню пронзив вій Бога грому.

   — Не дуже смішно. — сказав брат выще згадуваного.

   — Та не жартую я.

   — Це неможливо.

   Спокійно розбираю шутеры, Пітер почув вопель Бога грому и не подумавши крикнув: — Тор, він у тебя в кімнаті!

   Тому двічі говорити не треба і найшовги молот на ліжку, він спокійно выдохнув, но потім осмислив сказане Пітером и поквапився в майстерню.

   —Пітер, тольки не говори, щ піднял мій Мйольнір.

   От неочікуваності рука останього дьоргнулась и павутина из шутерів приснула Паркеру на обличчя.

   Злий обранцю Бога бешкетування відповів: — Не хочеш не буду.

   Цю розмову застав Локі та інші Мстителі, що прибігли на шум.

   — Схоже, у Асгарда новий спадкоємиць. —Не стримуючи сміх сказав Старк.

   — Що?! — спитав паук.

   Наступний день. Асгард.

   — Батьку, хочу представити тобі обранець Локі. Пітер ще не знайомився з Батьками свого коханого та відчував себе максимально незручно під пронизиючими поглядами.

   — Братику, ты забув договорити, що він спадкоємиць Асгарда. — З посмішкою додав брат.

   —О так! Пітер поднял Мйонір —, сказав Тор, чешучи шию від незручності.

   —Це правда, юначе? —, спитав Одін суровим голосом.

   —Так, ваше величносте. —, у відповідь мовчання, через декілька хвилин усі окрім короля і королеви накрутили себе до неможливості, поток думок зупинив голос Одіна:

   — Благословляю ваш союз, але престол залишається у Тора по праву крові.

   Два избраника видихнули, лиш один з них хотів правити Асгардом и це був явно не Паркер.