Фанфіки українською мовою

    Сонце за горизонт вечірній зайшло,

    разом з життям безтурботнім, власне моїм.

    Ранкові страх та сльози полонили мої сірі очі.  Проте, я втираю їх згодом.

    І розуміння відвідин, приходить час:

    краще погибель чекати буду я тут, на рідній землі, аніж на чужині.

    Не буду втікати, домівку полишати свою.

    Чому це я, повинна боятися якогось там горе-сусіда?

    Який ще й чомусь сказав, що це винна наша ненька Україна, і всю свою жорстокість проявив тимчас.

    Сподівання мої не руйнуються враз,

    розумію, що пощади від ворога чекати — ідея марна

    Проте, спробувати вирішаю, можливо вдачі моїй пощастить?

     

    0 Коментарів