Фанфіки українською мовою

    Айзава ненавидів незручні ситуації.

    На даний момент він сидить у ресторані разом зі своїм чоловіком і стежить за наркоторговцем, на якого поліція досить довго виходила. Наркоторговця в народі називають Босом, і як це стереотипно. Їм настільки впадлу вигадувати щось нормальне чи вони передивилися голлівудських фільмів? У будь-якому разі зараз вони під прикриттям на «побаченні», і це досить нервово, хоча Хізаші цього і не показує, Шота все ж таки частіше займався цим, і може вловити нервові сигнали.

    Хізаші сидів спиною до людини, за якою вони спостерігали, але двері добре проглядалися, Шота ж ідеально бачив чоловіка і двері. Той спокійно пив вино із келиха, навпроти нього сиділа жінка. Вона сміялася і іноді підморгувала. Нехай сам Айзава не міг чути, про що вони говорять, він знав, що на цій дівчині навушник, і вона записує все, передаючи до поліцейської дільниці в реальному часі. Такий самий був і в нього, щоб зв’язатися якщо раптом що.

    Поки він мирно розмовляв з Хізаші, намагаючись зробити атмосферу якомога м’якшою, він помітив знайомі фігури, що входять у двері. Це були його студентки, виключно дівчата, хтось був одягнений у сарафани, а хтось у сорочки. Вони весело перемовлялися, коли йшли до свого столика, що був бічним, дзеркально розташований тому, на якому сидить Айзава, а від того вони чудово бачать один одного. Ох, чорт

    – Заши, – мило посміхнувся Шота дивлячись на свого супруга – дозволиш, я маю декому написати

    — Звісно, ​​— розуміючи зітхнув Ямада. Він також помітив дівчат. Безперечно, чоловіки досить сильно відрізнялися від свого повсякденного образу. Хізаші сидів з невеликим пучком, у сорочці, і без окулярів, це максимально контрастувало з його виглядом на публіці, жодної кожи, жодних навушників. Шота ж сидів з хвостом на голові та костюмі, і, хоча це теж було для нього незвичайно, він живе з цими дітьми у гуртожитку, вони його впізнають, якщо побачать. А це або чутки, а чоловіки вже успішно приховують свій шлюб 4 роки майже від усіх, і розкривати його так, не найкращий варіант, або зірвана операція, а тут наркоторговець втече, і може зробити щось непердбачуване, якщо зрозуміє, що за ним стежили. Або й те й те. Краще просто попередити.

    «Яйорозу, будь ласка спокійна. У цьому ресторані зараз проходить операція із захоплення, і єдине, що я вас прошу, це не звертати на мене уваги. Помітили мене, не помітили, я – незнайомець. Якщо зрозуміло, продовжуйте ваш вечір, ніби цього повідомлення не було. Удачі повеселиться»

    І, здається, він написав це досить вчасно, бо Джиро його помітила. Її обличчя з легкого подиву перетворювалося на рум’янець на щоках, ніби вона застала щось надто особисте, тоді їй щось сказала Момо, і він міг чути з іншого кінця як дівчина видихнула. Знаючи Джиро їй би, просто було ніяково дивитись йому в очі, якби вона думала, що це справжнє побачення.

    – Воу, ти їх залякав Шо – Хізаші нервово посміхнувся. Айзава стиснув руки Ямади на столі.

    – Гей, все нормально – він почав погладжувати великим пальцем, намагаючись заспокоїти – коли потрібно буде йти, я скажу. Все добре, так?

    — Так, так просто… — Ямада відвів погляд — це незвично, ми загалом не часто бували в ресторанах, я не звик, я навіть як поводитись не знаю! Таке почуття що я все роблю неправильно та…
    Айзава другою рукою повернув обличчя чоловіка до себе, легенько погладжуючи великим пальцем.

    – Ти все робиш ідеально – Шота трохи посміхнувся – до того ж ти сам сказав, ми рідко бували на побаченнях, такі моменти ідеальні, щоб це виправити

    – Серйозно? – Хізаші підняв брову помітно заспокоївшись, у його голосі виразно чути сарказм.

    – Ну, – Шота відкинувся на спинку крісла – краще ніж нічого

    Ямада посміявся
    – Ти жахливий

    Вони просиділи ще якийсь час, коли на його телефон надійшло повідомлення.
    “Айзава-сенсей, ми якось можемо допомогти?”
    Враховуючи скільки часу пройшло з моменту, як він відправив смс, вони це довго обмірковували. Шота вирішив просто його проігнорувати, щоправда, його план порушило повідомлення від поліцейського. Стоп, повідомлення?

    «У нас вибило всю підслушку, згортаємося»

    Шота глибоко зітхнув, думаючи.
    Вони тільки планували цю операцію тиждень, що вже говорити про стеження. Якщо зараз не закінчити, ідеального моменту може не бути, або цей «Бос» просто втече якось дізнавшись. З іншого боку, якщо вони скрутять його без аудіозапису, у них буде недостатньо доказів, надто хороші у цього мудака адвокати, ні, їм потрібні незаперечні докази.
    Якби він міг якось записати те, що він чує… І на думку спала жахлива ідея. Шота, в будь-якій іншій ситуації, відразу б викинув її з голови, він би навіть не думав про неї, але вибору як такого, щоб точно прикрити злочинця, вони не мали.

    «Ні, тут мої студентки, одна має квірк, що може допомогти в підслуховуванні»

    Відмінно Айзава, давай, наражай на небезпеку своїх дітей.

    «Момо дай Джиро, нехай уважно прочитає. Мені шкода, що доводиться просити, але зараз екстрена ситуація, після того як ми з Ямадою вийдемо тільки ти йдеш за нами слідом, вдай що тобі терміново кудись треба. Візьми телефон, підключи свій роз’єм до диктофона на телефоні і, коли будеш впевнена, що це безпечно, ховайся недалеко від нас, ти побачиш чоловіків у костюмі, ти маєш записати що вони кажуть. Не хвилюйся, тримай нас з Ямадою в полі зору, якщо стане небезпечно негайно йди. Ти можеш відмовитись, і цього повідомлення ніби й не було, це ні на що не вплине»

    Шота поклав телефон на стіл. Це погана ідея, це жахлива ідея. Хто його взагалі смикнув? Так, Джиро гарна студентка, вона непогано ховається, але в стресових ситуаціях, вона може запанікувати. Якщо її помітять? Вона навіть не готувалася наперед.
    – Що таке, Шо? – Хізаші і сам напружився.

    — Запис вибив, я попросив Джиро взяти участь в операції.

    – Добре, – повільно простяг Ямада, він подивився в обличчя свого чоловіка – ми будемо поряд – впевнено додав він.

    — Так… – надійшло сповіщення на телефон – будемо

    ***

    Шота і Хізаші сховалися у вузькому і темному провулку між двома домівками, Джиро сховалася майже навпроти, за баком сміття, наскільки міг судити Айзава, трималася вона добре і впевнено. Йому варто трохи частіше її хвалити. Прихована камера Хізаші все ще працювала, тому він причепив її на кросівок і трохи висунув ногу з провулка. “Бос” з ще одним чоловіком були далі, в кутку між домівками. Вони на когось чекали.

    Під’їхала стара чорна машина. Вочевидь цей «хтось» довго чекати на себе не змусив, він, точніше вони, два чоловіки, вийшли з машини і попрямували до компашки Боса. Це тихо говорив йому Хізаші, бо сам Айзава був притиснутий до стіни. Йому треба було бачити місце де ховалася Джиро, щоб бути впевненим, що вона в безпеці.

    – Там щось відбувається – трохи нервово сказав Ямада – Шо, один іде сюди

    Шота і сам чув кроки, і єдине, що зміг збагнути його мозок, це тиха фраза «підіграй» кинута Хізаші, а далі він узяв обличчя чоловіка і поцілував. Ямада, дякуючи його кмітливості, притиснув Айзаву до стіни, відповідаючи на поцілунок. Кроки ставали голоснішими, нехай трохи сповільнилися, ніби людина щось зрозуміла чи почула. Айзава ненавидів такі моменти, якщо цей придурок піде далі, помітить їх і прожене, їм доведеться піти, а залишати К’єку на самоті, надто небезпечно. Шота відірвався від поцілунку і приглушено простягнув «м-м-м», якнайбільше «непомітно». Ямада опустився до нього на шию, намагаючись приховати обличчя, його било ледь помітне тремтіння, він зараз у легкій істериці, і Шота неймовірно добре його розумів.
    Незнайомець зупинився і трохи кашлянув, намагаючись привернути до себе увагу. Айзава знову затягнув чоловіка в поцілунок, зариваючись однією з рук у волосся, Хізаші дзеркально повторив, нерви були близькі до краю. Іди геть. єдина думка що крутилася у голові Шоти. Щоразу відриваючись від поцілунку він робив якомога гучніший вдих, щоб ця людина зрозуміла, що їм не до нього, щоб вона взагалі до них не підходила, щоб пішла. Незнайомець невпевнено почав йти назад, ніби прочитавши думки.
    Айзава відірвався від Ямади, вони глибоко дихали.

    Шота відкинув голову ударяючись об стіну.
    — Господи боже – з панікою в тремтячому голосі прошепотів Ямада.

    Айзава був із ним солідарний. Він звик робити багато для роботи, але не перед ученицею, його обличчя горіло, йому були потрібні колосальні зусилля, щоб говорити спокійно, і не закрити обличчя руками.
    – Джиро, все гаразд – прошепотів Айзава – якщо ти нас чуєш, все гаразд

    Судячи з погляду Ямади, він забув про дівчину. Чоловік зковтнув, Шота заспокійливо наводив кола по його спині.
    — Все добре, гаразд… Що бачиш? – спитав він Хізаші, той підняв погляд на провулок, радіючи, що можна думати про інше.

    ***

    Далі все пройшло відносно спокійно. Вони спіймали їх, коли ті ось-ось збиралися їхати, Айзава викликав групу захоплення, доказів повинно бути достатньо щоб посадити злочинців на років 25 мінімум, які б добрі адвокати їх не захищали. Коли все було більш-менш вирішено, він підійшов до Джиро, її вже оточили подруги. Коли вони взагалі прийшли?
    – Дякую, ти зробила неймовірну роботу – сказав Шота трохи присідаючи. Вона була на лавці зарита в плед. Дівчина кивнула, відводячи погляд, її обличчя почервоніло. Оу

    — Джиро, єм, ми можемо поговорити сам на сам? – Тепер і Айзаве стало трохи ніяково. Дівчатка перезирнулися, Міна хотіла щось сказати, але К’єка її перебила.

    – Так, це… – Вона проковтнула ще сильніше червоніючи – зайвим не буде.

    Дівчата підійшли до поліції, досить далеко щоб не чути, але досить близько щоб бачити.

    — Я… як я розумію, ти чула дещо, про що ти хотіла б поговорити? – Айзава потер шию, не відвертаючись, але відводячи погляд. Він ненавидів такі моменти, коли він повинен пояснювати щось незручне, тим паче дітям.

    Джиро несміливо подивилася на нього. Помітивши, що сенсею теж ніяково їй стало трохи легше, нехай і не сильно.
    – Так, коли, єм, вас мало не помітили, ну помітили, але, так, загалом, я нікому не скажу – дівчина сильніше стиснула кулаки на колінах дивлячись на них – я розумію, просто це трохи… дивно

    – Не те слово – Шота шумно видихнув майже перебиваючи. Він провів рукою по обличчю. Після секундного мовчання Джиро посміхнулася.

    — Та й я не розводитиму чутки! – ніби згадавши підірвалася дівчина – я розумію, це для справи і таке інше, я навіть дівчаткам не скажу!

    – Добре, – Шота подивився на дівчину – дякую – додав він про себе. Він страшенно поганий у діалогах. У цей момент до них підійшов Ямада і з ентузіазмом однією рукою обійняв Шоту, неприємно вдаривши по плечу, і Айзава був йому вдячний, тому що він гадки не мав, що йому треба говорити далі.

    – Відмінна робота! – Сказав він Джиро, широко посміхнувся і показав великий палець. К’єка відвела погляд ховаючи посмішку. Приблизно після цього підійшли й решта дівчат.

    — Так, до речі, Джиро, тебе можуть викликати для свідчень, якщо не хочеш, можеш відмовитися, сильно це ні на що не вплине – Айзава знизав плечима.

    Дівчата дивилися як їхні вчителі йшли від них.
    – Ну що? – З нетерпінням запитала Міна – Як все пройшло! Я впевнена ти була як у тому шпигунському фільмі!

    – Ну, насправді ні – К’єка подивилася на Міну – в сенсі я буквально ховалася за смітником

    – Це все одно було так сміливо з твого боку! – сказала Тору.

    – Ага, ти молодець – мило посміхнулася Момо, Джиро залилася легким рум’янцем.

    – Ага, а наші вчителі досить непогано грали закоханих – задумливо простягла Асуї – не знай я про операцію, навіть подумала б, що вони зустрічаються.

    – Так, Айзава-сенсей був таким милим з Ямадою-сенсеєм – зітхнула Урарака.

    – Не нагадуйте – К’єка впала в свої руки. Дівчата дивно на неї подивилися.

    – Чому? – З усмішкою потягла Міна – щось трапилося поки ти «просто слухала»?

    – Ні, ну так, але, я пообіцяла Айзаве-сенсею… – Джиро відкинулася на спинку лавочки сильніше загортаючись у плед.

    – Та гаразд К’єка! – майже благала Урарака – Нам ти можеш сказати! Ми нікому-нікому

    — Не варто – стала на захист Яойорозу – якщо К’єка не хоче, то нехай не каже, тим більше, що вона обіцяла

    – Саме так, це було б грубо – підтримала її Асуї

    – Ви нудні – цокнула Міна надувши щоки.

    ***

    Коли вони відійшли досить далеко, щоб їх не бачили, Шота дозволив собі спертися на плече Ямади.
    – Це було жахливо – простяг Шота, закриваючи обличчя руками – ніколи більше не братиму участі в таких операціях

    Хізаші засміявся
    – Та годі тобі! – Широко посміхаючись він тицьнув Айзаву в щоку – це було не так погано!

    – Ну, звичайно, – Шота закотив очі.

    — Ну, ми сходили на побачення – Хізаші трохи погладжував плече Шоти – провели час разом, а з нашим графіком це ціла подія! – Ямада поцілував чоловіка в лоба посміхаючись. – Ну так, трохи захопився, з ким не буває…

    Айзава подивився на нього вбивчим поглядом, у відповідь Хізаші лише голосніше засміявся, наче розповів щось смішне.
    .
    .
    .
    .
    .

    – Коментар після частини від авторки
    2 частина

    В мене вже написаний цей фік повністтю і я вам обіцяю, далі – краще! Ну принані мені так здалося)

     

    1 Коментар

    1. Nov 23, '21 at 22:30

      Цікавий початок, мені подобається! Я дуже рада читати фік про “Моїй геройській академії” українською, бо до цього не зустрічала (тим більше про улюблених Айзаву і Хізаші, їхні взаємодії дуже класно написані)

       
    Note