Небезпечні Наслідки

Тома вже давно стояв у кімнаті навколішки. Хвилин двадцять, а може, й трохи більше. Руки починало зводити, як і стегна, напружені статичною, нехай і нескладною позою. Він опинився в цій ситуації далеко не випадково, тому зараз абсолютно не хвилювався про своє майбутнє. Час наодинці з собою був важливою підготовкою до того, що відбудеться далі. Глибокий вдих, і повітря в кімнаті, таке ж статичне і спокійне, як і сама фігура, сколихнулося. Двері за його спиною відсунулися вбік, змушуючи м’язи, які до цього вже трохи розслабилися, знову напружитись. Таке бажане відчуття адреналіну в тілі вмить хвилею піднялося всередині. Напруження внизу живота і мимовільна, несмілива посмішка куточками губ видавали реальні почуття Томи: йому подобалося це.
Невизначене очікування на колінах змішалося з передчуттям сцени, нехай і не зовсім «правильної». Він знав, що не можна так чинити — виводити свого домінанта з себе, методично роблячи дурні помилки і навіть більше… Власне, за наслідки, пов’язані безпосередньо з його неуважністю і, побічно, з його брехнею та контрольованим хаосом, він зараз чекав покарання.
Аято завжди був справедливим і чесним, проте це не єдина причина, чому Тома не тремтів від страху коли чоловік зайшов в кімнату, сколихнувши повітря і ту тишу, що там царювала.
Тома відчував особливу прихильність до Камісато Аято. Набагато більшу, ніж звичайний слуга до свого пана. Це була не просто любов, а комплексне, багаторівневе почуття, що складається в рівних частках із усіх чотирьох видів кохання, змішаних з повагою. Він не обожнював Аято, але вважав за честь ставати перед ним на коліна не тільки за наказом, а й за власним бажанням. Слуга, коханець,фаворит чи сабміссив – він належав своєму господарю і поводився відповідно.

Приємно-тепла долоня ковзнула по плечу пальцями, вимальовуючи візерунки на голій шкірі. Ця ж долоня ковзнула ніжно по вилиці перед тим, як жорстко стиснути підборіддя, змушуючи Тому вперше підняти погляд і подивитися чоловікові в очі. Звичайно, у погляді домінанта був осуд. Суворий, неприхильний, він обіцяв Томі розплату за його дії. Але так само в улюблених очах розливався спокій, відносна миролюбність і, зовсім на краєчку блакитної райдужки – бешкетний блиск, що так солодко відгукується в душі Томи.

— Твоя поведінка останнім часом переходить усі межі, – промовив чоловік достатньо сухо. Він лише констатував факти, не більше. – У цьому є і моя вина — я не приділяв тобі достатньо уваги. Проте, я сподівався, що ти розумієш – мені хотілося б бачити в тобі не тільки нерозумного хлопчика, якому потрібен постійний контроль та нагадування про те, що входить до його основних обов’язків.

Тома піджав губи, сковтнувши ком, що перекрив горло. Голос Аято в такі моменти був твердим і терпким, осідав важкими краплями у свідомості. Він чітко давав зрозуміти, що Тома винний. Але, чорт забирай, як же це було гаряче!

— Я вас почув, пане Аято, — обережно заповнив паузу, що повисла в повітрі, мондштадівець, відчуваючи, як черговий спазм сковує стегно, змушуючи м’язи затремтіти. Від голови комісії Ясіро легка зміна у стані сабмісиву не сховалась. Різко перевівши погляд на кінцівку, він присунув до неї свій чобіт, дозволяючи металу пряжок торкнутися шкіри. Підтримавшм хлопця збоку, він віддав перший наказ:

— Можеш розслабитись і сісти.

Тома кивнув головою. Відчувши свободу від пальців, він з вдячністю опустився, дозволяючи сідницям торкнутися п’ят. Двадцять хвилин навколішки з рівною спиною і стегнами – не така вже і легка вправа.

— Стоячи тут, ти, безперечно, вже встиг обміркувати помилки у своїй поведінці і уявити покарання, правда? – поцікавився чоловік. Він, як ніхто інший, знав, як саме і про що думає його хлопець.

Тома кивнув. Звичайно, він уже встих між роздумами над своєю поведінкою уявити, як чоловік сідає на край матраца і, наказавши, спостерігає за тим, як Тома опускається до нього животом на коліна. Він уже встиг подумки відчути і долоню, що гаряче зустрічається із сідницями, і свист тростини, яку благородний пан опускає вниз, на нього. У такому разі його руки впиралися б у стіл або, ще гірше, — у власні коліна, а слідом за кожним гучним розсіченням повітря більша частина слуг будинку могла б чути схлипуючий подих і число. Він не озвучував ці думки, але Аято й сам знав, про що думає його хлопчик. Він бачив по цьому слухняно-нахабнуватому погляді, що хитрий хвостатий лис уже відчуває хворобливе полегшення від кожного ляпаса або удару. Він знав, що у фантазіях Томи він, не соромлячись, розсовує ноги і притримує власні коліна, поки Аято опускає свій батіг на його ніжні стегна. Безсумнівно, Тома встиг уявити навіть те, як віяло чоловіка, його особиста гордість та атрибут аристократичності, відчутно шльопає по шкірі рук або литок. Тома був спроможний на багаті і різнобарвні фантазії про порку. Але яке ж це буде покарання, якщо сабмісив його прагне отримати і поводиться справді невірно?

– От і славно. Лягай на ліжко обличчам догори.

У погляді юнака можна було прочитати здивування та інтерес. Він уже, здається, навіть почав побоюватися, малювати щось, але сьогодні Аято підготував хлопцеві щось гірше, ніж біль, який легко можна пережити. Якби юнак уважніше вивчав свого домінанта, а не копошився б у своїх фантазіях, то він помітив би сулію, яку приніс із собою Аято. Опустивши її поруч з Томою, що влаштовується на ліжку, голова комісії відійшов ненадовго в бік, щоб принести собі стілець і сісти зручніше. Через декілька секунд, коли хлопець ліг, нарешті, у правильну позицію, Камісато-старший озвучив свій план.

– Я планую пограти з тобою. Але є умова — ти не закінчиш. Взагалі. Якщо ти ризикнеш спробувати усвідомлено не послухатися — я вважатиму, що ти не поважаєш мене та мої рішення.

Тома напружився. Це було видно по тому, як живіт втягнувся сильніше і юнак, що так безтурботно відкинувся на матрац, трохи підняв голову, кидаючи на Аято збентежений погляд.

— Я б ніколи не наважився на таке, пане Аято… — слова чоловіка справді зачепили його. Мабуть, тільки їх вистачило б, щоб Тома вважав себе справді покараним. Не так вже й багато неприємних речей, які справді спричиняють дискомфорт і навіть завдають біль сабмісиву. І ось такий прояв сумнівів у його почуттях – саме одна з них.

— Я знаю, мій любий. Але останнім часом ти поводиш себе дуже неправильно і неприємно. Я знаю, що ти погодишся з моїми словами і діями зараз, але цього не достатньо. Маєш отримати гарний урок. Так що ніякого задоволення, поки що я не скажу тобі «можна». Якщо ти хочеш закінчити, ти попереджаєш мене. Ясно?

Всередині у Томи все стиснулося. Схоже, що цей вечір буде справді важким.

— Так, пане Камісато.

Чоловік кивнув і обережно провів долонею по оголеному животу, намагаючись розслабити сабмісива. Тома прикрив очі, намагаючи приборкати непокірне, прискорене серцебиття. Так, це було покарання, але хімія між ними нікуди не поділася від того, що чоловік незадоволений. Він може скільки завгодно журити Тому і вичитувати, але щоразу, коли його долоня рухається у напрямку до мондштатця – той буде сунутися ближче, шукаючи дотику, навіть якщо той принесе із собою дискомфорт. Кохання буває різним. Іноді воно ніжно погладжує шию і шепоче слова обожнювання, а іноді обпалює ударом різки, так само бажаним, як і поцілунки до та після жорсткої сцени покарання. Змазка прохолодними краплями впала зверху на член і відразу стікла вниз, забруднивши ліжко. Нерозумно було відволікатися на таку деталь — це явно не перша і не остання пляма на цьому матраці. Тома доклав зусиль, щоб сконцентруватися на теплі долоні на животі. Це допомагало не відчувати приємну, дражнячу прохолоду. Ніби дізнавшись про його підступний план, Аято її прибрав, даючи юнакові останні миті свободи від відчуттів. Після цього його рука почала ніжно пестити Тому.

Пан Камісато знав вже напевно, як саме його хлопчику буде приємно. Аристократична долоня, що охопила член Томи, ніжно розподіляла субстанцію, що полегшує ковзання. Тома ледь утримався від чогось схожого на муркотіння, остаточно розслабляючись. Адже це не важко — потерпіти якийсь час для господаря. Він уже проходив таке – Аято затримував на якусь мить ласку і вимагав прохання, перш ніж, поцілувавши в губи, завершити розпочате до кінця. Які ж солодкі оргазми накривали Тому в такі моменти… Ох…

Прикусивши губу, юнак розплився усмішкою від спогаду, змішаного з приємними відчуттями. Він збуджувався швидко. Навіть зараз власне тіло під умілою рукою Аято напружувалося, набуваючи форми та об’єму. Пан Камісато, влаштувавшись зручніше, теж із задоволенням спостерігав за тим, що відбувається. Особливо приємно було дивитись, як змінюється обличчя Томи. Зараз, таке розслаблене, воно виражало передчуття, легке зніяковіння і, мабуть, насолоду. Так, Тома був гарний і бажаний. Адже це лише початок.

Близькість оргазму настала лише за кілька хвилин. З кожним рухом чоловіка Тома відчував, як кров все сильніше приливає до органу, змушуючи його напружитися. А слідом почали накочувати і хвилі задоволення. Помітивши прискорення дихання холпця, Аято зробив ще кілька рухів і зняв з сулія невелике гумове колечко. Іграшка в руках голови комісії Ясіро легко пройшлася від самої головки і до основи члена Томи, щільно охоплюючи його, від чого юнак простогнав щось і навіть розплющив очі, щоб оцінити новий девайс.

— Розслабся, солодкий, лежи поки. Повір, краще лежи, поки лежиться, – порадив Томі Аято, дражнячи голівку і викликаючи бажаний стогін. Він обожнював таку чутливість Томи. Всього декілька хвилин, і він вже тихо скиглить, відповідаючи тремтінням на ласку.

– Мх… – протягнув Тома і слухняно відкинувся назад, дозволяючи чоловікові грати з його членом.

— Я… я… — голос юнака пролунав у кімнаті зовсім скоро. Відчувши, як підступає пекуча хвиля оргазму, Тома стиснув простирадло поруч, трохи прогинаючись і подаючись на Аято. Але долоня, що щойно пестила голівку і вхід в уретру різко зникла. Пауза.

— Тш… Молодець, що сказав. Вдих-видих, мій хлопчику… — голос, такий м’який, оксамитовий, перекочується хвилями. Він був приємний, якщо не зважати на той факт, що саме цей голос знаменував перерване задоволення. Нічого страшного… Тома може почекати разок. Він же це заслужив.

Зробивши слухняно пару вдихів та видихів, юнак знову удостоївся долоні на члені. Смазка приємно хлюпала щоразу, коли чоловік проходив по органу, пестячи його з усіх боків. А потім була ще одна спроба.

– Мхх … – зірвалося жалісливе обурення. Воно йшло звідкись зсередини Томи, на чолі якого вже виступив піт. Було так непросто лежати, розсунувши стегна і підставлятися під ласки, які припинялися в останню мить. Хлопець навіть встиг забути, що крім рук Аято існує ще одна маленька деталь, яка міцно тримає його в стані незавершеності. І на собі він це відчув чудово, коли по одному попереджувальному і тремтячому “мх-а-ах” чоловік раптом не прибрав долоню, а продовжив гладити. Середній і безіменний пальці найлегше продовжували масажувати головку, слизьку від мастила та особистих виділень Томи.

— Мій славний, мій хороший, — так дражливо хвалив його Аято, продовжуючи тортуру задоволенням. Серцебиття у вухах все прискорювалося, а жадібні стогін посипалися на головý комісії разом із благаннями про дозвіл закінчити.

— Будь ласка, майстре, прошу вас. Будь ласка… Ах! Будь ласка! — Тома, досить тихий, зараз уже не міг стримувати себе, тремтячи від бажання і збудження, що захлеснули його цілком. Нехай стіни зроблені з паперу і всі чують те, що відбувається, — це було неважливо. Він хотів цієї розрядки, мріяв про неї, тремтячи і присуваючись ближче, але Аято був невблаганний. Зі своєю теплою посмішкою чоловік продовжував пестити Тому, роблячи лише невеликі паузи, коли відчував клекотіння всередині тіла і те, як напружується пеніс під його долонями.

— Ні, любий мій. Не можна. Я не дозволяю, — спокійно відповів він на стогін. Давши своєму сабмісиву пару миттєвостей на відпочинок, Аято помітив, як блищить намистинка сперми біля самого виходу. Вона, мов перлина, виразно виділялася своєю білизною на тлі прозорого гелю, що стікає по тілу.

— Славний мій, я бачу, що ти ось-ось готовий закінчити… Так не піде. Але й напружувати довше твоє тіло не можна, – з якимось особливим тоном у голосі сказав голова комісії Ясіро, після чого став акуратно стискати член долонею. Тома все одно стогнав від хворобливого задоволення, але те, що робив чоловік, не нагадувало дрочку. Ні, він буквально видавлював назовні сперму, дозволяючи Томі трохи полегшитись, але при цьому так і не допускаючи бажаного хлопцем оргазму.

Працівник будинку Камісато в черговий раз видав гортанний стогін, відчуваючи, як тілом пробігає солодко-болісна хвиля. Аято виявився дуже жорстким, тому що це катування починало поступово зводити пасиву з розуму. На лобі виступив піт, через що пшеничні волосся приклеїлося до шкіри, завмираючи вологими візерунками. Міцно заплющивши очі, піро-хлопець намагався не дозволити собі порушити наказ чоловіка. Це було не легко. Від напруги та розчарування по щоці повільно скотилася перша сльоза, відразу підхоплена вологим пальцем Аято, що залишив на слід на шкірі.

– Тома, мій хлопчику. Мій милий, солодкий хлопчику, не треба так засмучуватися. Це тільки сперма, не сумуй.

Волога долоня пройшлася по лобку і низу живота, погладжуючи тремтливу шкіру, а пальці знову торкнулися голівки. Стогін Томи приємно пестив вуха Аято, доповнюючи чарівне тремтіння, від якого вже ліжко ходило ходуном.

Тома в його руках згинався і звивався, незмінно повертаючись на свою початкову позицію, щоразу доводячи, що не дарма він є особистим помічником і компаньйоном Камісато Аято. Навіть у такій ситуації, навіть збуджений до нестями і далі, він все ще слухняно робив те, що велено і сам повертався на позицію. З таким чарівним сабом навіть мотузки не потрібні. Це майже підкуповує пана.

– Будь ласка…. Майстре Аято, прошу вас… Будь ласка, — голосно стогнав хлопець, уже не соромлячись нічого і нікого.

– Ні милий. Я не даю дозволу. Це буде тобі наукою надалі. А тепер, будь молодцем… – пальці Аято знову зімкнулися на члені, повільно нагладжуючи його вгору-вниз.

— Пообіцяй мені, що не задовольнятимеш себе без мого дозволу.

— Мх… — простогнав Тома, жадібно вигинаючись і відразу падаючи на ліжко від чергового спазму задоволення, що народився з епіцентру внизу живота. Так близько і так нескінченно далеко.

– Ні, скажи мені. Я хочу почути це від тебе в голос, – наполегливо мовив чоловік.

– Так! Так! Пане, я не доторкнуся себе без вашого наказу та дозволу! – заради розрядки мондштатівець зараз був готовий на все що завгодно.

Аято вкотре прибрав долоню, посміхаючись і спостерігаючи за тим, як безсило тремтить хлопець, у якого вкотре забрали бажаний фінал з-під носа. Ще трохи змазки, рука, що погладила стегно як жест підтримки, і екзекуція продовжилася.

***

— Ні, любий, — лагідно сказав Аято, цілуючи вологу щоку Томи, — навіть коли ти вийдеш звідси, навіть коли залишишся завтра намальчи з собою — тобі все одно не можна подрочить і закінчити. Я хочу, щоби ти надовго запам’ятав цей урок.

Голова комісії Ясіро говорив з усією своєю любов’ю, ніжно погладжуючи змокле волосся юнака. Зараз він був такий вразливий і такий солодкий — виснажений, тремтячий від десятків обірваних оргазмів, не здатний звести стегна, так і не отримавший розрядку і при цьому — вологий від суміші змазки і власної сперми, розмазаної по тілу.

— Щоразу, коли ти стоятимеш у душі і думатимеш «зараз швиденько» — просто згадай… Ти ж МІЙ улюблений хлопчик. Ти не можеш просто так порушити дану мені обіцянку.

Аято ще раз торкнувся Томи губами, а потім ще й ще, обдаровуючи його поцілунками – нагородою за терпіння та мужність, яка юнакові знадобилася. Тома не міг адекватно сприймати реальність. Полегшення, пов’язане з тим, що кільце було знято, було неймовірним, але організм, накручений і заведений до краю, відмовлявся сприймати це фіналом. І все? Він так і не отримає?.. Щоправда, від однієї думки про оргазм ставало дискомфортно. Вся зона паху являла собою один єдиний гіперчутливий простір, дотик якого викликав стогін незалежно від його природи.

– А. І ще одне… – останні слова Аято шепнув вже в самісіньке вухо Томі, – це було «легке» покарання, тому що це твій перший раз. Ти ж не думав, що я настільки не здатний виконувати свої обов’язки, що все одно не впізнаю, що ти був винен у всьому спочатку. Тома, солодкий, якщо ти намагаєшся влаштувати фальсифікацію документів і замінити лист на несправжній — знай, проти кого граєш. І ніколи, чуєш, милий, НІКОЛИ не здумай маніпулювати мною, — голос з кожним словом набирав все більше і більше моральної ваги, придушуючи і так розпластаного зіркою Тому до ліжка.

— Якщо я зловлю тебе на цьому ще раз — обіцяю, тобі абсолютно не сподобається покарання. Якщо вважаєшь мене дурником, то будь готовий для наслідків, — Аято трохи відсторонився, спостерігаючи за тим, як обличчя Томи набуває напружено-схвильованого виразу. Мабуть, новини про те, що майстру відома правда, варто було трохи пом’якшити. Нікому не потрібно, щоб після такої інтенсивної сцени юнак опинився в моральному дропі або спіймав панічну атаку.
Так, це було покарання, але в середині динаміки і відносин. Тома – жива людина, причому не просто з вулиці, а дуже близька до серця голови комісії Ясіро. І він чудово вивчив свій урок зараз. Губи Камісато ще раз накрили губи Томи. Потрібно буде дати йому вихідний…

Слуга Камісато відповів на цілунок, полегшено видихаючи.