Надія

Цілунків полум’я не розірве снаряд,
Обіймів жар ніщо не спинить,
Не відведу очей, якщо почую град,
Сирена слів не перекриє.

Ми ще побачимось, послухай,
Слізьми ти ради тут не даш,
Весна згадає мирний грудень,
Та пролуна святковий марш.

У нас на двох ще все життя,
Нам рано про кінцеву думать,
Любов не кане в небуття,
Весільні пісні будем слухать.

Жахи міняють в нас нутро,
Ми вийдем в світ новими:
Зло перетворим на добро,
Та люди будуть тут другими.

Тут щезне ніч, розтане кров,
День подарує нову долю,
Зійдуть надією немов,
Соняшників жовте поле.

Цілунків полум’я не розірве снаряд,
Обіймів жар ніщо не спинить,
Все буде добре. І це факт.
Ні, ненька голови не схилить.