М’яке туше в біомах Білосніжжя.

UTF-8 = 28.01.2021 00:20

script11. <beginning>

Тривимірність. Роздоріжжя. Стежки перехресні.

Томлива метелиця. Доблесть безчесна.

У ритм втраченого пульсу.

М’ятні муари.

Сп’янювали взір творця.

Увінчували в тло сценарій.

Я мертвий?

Простір і час став бути безкінечність.

Я живий?

Вся свідомість, емоції, життя – все прагне до нуля, і все є вічність.

Я тут?

Замкнений в біомах розуму, що лежить у вибої посеред снігової дороги.

Я є…

Хто я?

Флагман зламаного фатуму,

Що біжить по стилету, чийому вікуванню призначено стати епілогом.

Так задушливо боляче… Зима вирізає на кистях морозні фрактали.

Так безнадійливо страшно… Проза нічної тиші. Не бійся снігу, він зігріває.

Так безмежно журливо… Екслібріс інших змусив втратити свою сутність.

І так тривіально: я розіп’ятий на хресті своєї нікчемності, я дав вуздечки в руки самої Смерті і пробудив на варті її могутність…

Її оркестр завше вражав витонченістю й лукавістю симфоній.

Ти розпливаєшся в бранлі безумства, ти впиваєшся сакральністю її величі, і виснажуєш себе трансцендентальною тонікою зловісності гармоній.

Ти захоплений. Благоговієш шахового короля в той час як сам лише один з восьми пішак.

Ти засліплений. Сузір’ями сутінків й гріхів, міріадами вигорілих зірок, що є плями болю та тортур на полотні історії, і спокуса привела тебе до шпигунських відзнак.

Зводь паладіум кришталевих чаянь, бо ти в Смерті на прицілі.

Спали нонсенс з уст в криптонімах і знайди втрачену постать, заживи шрами на окривавленому тілі.

Твори свою «божественну комедію», збудуй свій шлях мозаїки під торжество кантати.

Або прокинься одного разу під безпристрасний північний містраль і вияви себе розіп’ятим.

Вияви себе бездушним з охолодженим серця запалом.

Лишись колишньої сміливості, заглуши залишки своєї наснаги.

І тільки віддайся в танці ненависті, у попурі її цвіту.

Створи тераріум із семи смертних гріхів

Інакше… сам стань однією з найсмертоносніших людських заборон у світі.

Ось він твій лик, окаянний! Істина – інша тропа.

Не полеглий, а переможець. Особистість, а не юрба.

І нехай буде ознаменований хід історії, май ти карт-бланш на руках,

І нехай буде закінченим коло сансари і все інше перетвориться на прах!

Лиш у снах.

Останній подих на власних похоронах…

Тривимірність. Роздоріжжя. Стежки перехресні.

Він жив ніким, але помер, будучи собою.

Томлива метелиця. Доблесть безчесна.

Він переграв семантеми буття, за життя бився,

Але був відданий Смерті

Панною Судьбою.

script11. <ending>