Момент

Фік для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021, ключ: Поки ти тут.

– Ми можемо втекти, – шепоче Тоні між поцілунками. Пітер тільки киває і знову лине до коханих губ. Він знає, що грифіндорська відвага Старка не дозволить залишити поле бою ні за що.

– Я скучив, – відповідає йому Пітер. Останні три місяці хлопець ховався у багатому маєтку Старка, бо статус бруднокровця міг завести його прямо до Азкабану.

– Я теж, – поцілунки переходять в міцні обійми, вони стискають руки що є сили, і Тоні знає, що не зможе відпустити. Вони стоять на Астрономічній вежі під захисним куполом, який для багатьох стає надією. Але Пітер занадто розумний, щоб сподіватися, що захист надовго застримає Темного лорда.

– Мені страшно, – Пітер теж переходить на шепіт. Із кам’яних тунелів добре чути, як студенти бігають коридорами, намагаючись завершити всі свої справи, встигнути укріпитися сильніше, тільки б витримати битву, яка на них чекає. Батьки Тоні напевне вже прибули у замок, проте Старк не поспішає їх шукати, хоча знає, що для когось із них цей вечір може стати останнім. Страшно відпустити Пітера. Наче у той самий момент смертежери вб’ють його хлопця. Тільки б завдати болю синочку аристократа, чиї батьки не захотіли перейти на їхній бік.

– Усе буде добре, – Тоні цілує його у вилиці. Не можна давати таких обіцянок на війні, але Старк не може стриматись. – Я тебе не відпущу. Я буду поряд увесь час.

Брехня. Брехня. Брехня.

У запалі битви вони швидко губляться. Тоні спочатку намагається знайти Пітера, але смертежерів занадто багато, Старк ледве встигає вибороти своє власне життя. І коли тітонька Белатриса притискає Тоні до стіни і посміхається, хлопець знає, що йому кінець.

Марія, жінка, заради якої Говард колись покинув сім’ю і пішов проти Волдеморта, знесла чаклунку потужним закляттям. У той час Тоні вже дістався до сходів, тому Белу викинуло із сьомого поверху вниз. Начебто її підхопив чоловік і поніс далі згустком диму. Тоні не пам’ятав. Він дивився на матір і намагався втриматись від сліз. Хотілося сховатися у її обіймах, але вороги ніяк не закінчувались.

– Давай донизу. Ми знайшли Пітера. Орденівці гуртуються біля виходу, прикривають Гаррі. Побігли.

Жінка дозволяє собі короткий ніжний жест і одразу тягне сина донизу, кидаючи закляття на всі боки. Коли він бачить Паркера живим, Тоні готовий молитися.

– Виходь за мене, – голосно кидає він в якийсь момент. Бій паморочить голову, Тоні потрібно відволіктись від спалахів заклять і крові. Батьки зникли з поля зору, але Пітера він більше не відпускає.

– Тоні, ти божевільний, – сміється Паркер, але раптом його голос обривається.

– Круціо! – кричить хриплий голос. Паркер падає на коліна. Біль проймає все його тіло. Тоні кидається вперед, намагається знайти очима нападника, але його збиває з ніг паралізуючим закляттям.

– Дивися, як він помре, – чує хлопець шепіт біля самого вуха. Насправді побачити нічого Тоні не може, лежить на спині і дивиться у стелю, не в змозі поворухнути навіть пальцем. Пітер продовжує кричати, зриваючи голос, і Старк намагається зробити хоча б щось.

Миті поки Пітер кричить – найстрашніші в його житті. Момент, коли його крик обривається, здається суцільним кошмаром. Старк пручається з усіх сил, і закляття нарешті зникає. Тоні буквально молиться, коли підриває з підлоги змучене тіло. Ремус подає йому руку, але Старк одразу кидається до Пітера. Змученого круціатусом, але живого.