Лише одне слово

Робота написана для Осіннього Фікрайтерського З’їзду, за ключем “Залишся”

Нілу вистачило одного “залишся” від Ендрю, що викинути з голови настанови матері – тікай, ніде не зупиняйся, не дай себе зловити, забути все те, через що вона загинула, зрадити пам’яті про неї.

Ендрю знадобилося побороти всіх своїх демонів, що нашіптували йому, що Джостен, я і всі інші, візьме своє, награється і покине його, щоб сказати те саме “залишся”.

Але Ніл відчував, що єдиний з ким він у цілковитій безпеці, не змінюючи імена, зовнішність, міста, країни, з ким не треба переховуватися це – Ендрю, а демони самого Мін’ярда помилялися, Джостен став першим, хто справді переймався його почуттями, хто під тим самим “залишся” мав на увазі: “Ти неймовірний, я люблю тебе і хочу, щоб ти просто був поруч. І ми просто мовчали б. Або ти просто росказував про свої божевільні теорії про вторгнення інопланетян, чи апокаліпсис”, а не як Дрейкове: “будь тут, коли я повернусь з другом і ми повторимо це все ще раз, але втрьох”.

Лише одне слово і вони вже декілька років, після випуску Ніла, живуть разом в маленькому містечку з двома пухнастими неймовірно милими котами, але граючи за команди сусідніх штатів, щоб їхні “не стосунки” ніхто не розсекретив (і байдуже, що вони одружені) і, щоб після ігор Мін’ярд-Джостен було простіше вирішити хто (той, що в команді програвших) буде мити посуд до наступної гри. Щоб вони стали тими самими крутими дядьками, що привозять круті іграшки і дозволяють їсти стільки солодощів, скільки влізе для дітей своїх (лише Ніла) друзів.