Листи

Це моя перша робота, яку я нарешті осмілилася викласти. Критику приймаю.

Її нема. Вона стала водою. Для всіх це стало шоком. Було боляче дивитися на Кая. Він все своє життя піклувався за своєю молодшою сестричкою, та не зміг її вберегти, її забрала ж власна стихія. Іронія долі. Джей — вони мали досить тривали стосунки. Решта наших — вона була для нас як сестра, вона була подругою, одна з найкращих найкраща з винахідниць. Та для Коула її зникнення обернулося порожнечу в душі.

Щодня о 7 вечора він сідає за стіл та починає писати. Він пише все. Як пройшов день, що цікавого трапилося, як себе почувають інші. Це стало своєрідною терапією.

Після цього Коул прогулювався до моря та відправляв листа їй. З надією, що можливо у подобі води вона їх читає.
Сьогоднішній день не став виключенням. Він сидить за столом і пише лист, який можливо дійде до адресата.

“Сьогодні все без змін. Помітив, що мої листи стають як розповіді в кінці дня. Без вітання, без слів про те, як давно ми не бачилися (хіба це можливо, часом здається, що і листи не варто писати, вони все одно не будуть прочитаними). Знаєш, я постійно згадую наше знайомство. Як ти та Кай сиділи на вогняному драконі, яких я страшенно боявся. Дурне питання Джея про твій улюблений колір, його радість що це синій. Та важлива місія, яка нас очікувала. Ти обіцяла Каю, що чекатимеш на нього. І дочекалася всіх нас.

Я пам’ятаю спільні моменти в монастирі. Ти часто зникала, напевно, думала, що ніхто не помітить. Але ні, я помічав. Знищення монастиря та знайдення корабля, його ремонт, пригоди. Наше змагання з Самураєм Х, досі від спогадів болить спина, могла б жбурнути й не в стіну, печера ж все-таки. Твоє розкриття та моє зізнання, що я також хотів би мати таку сестру. Тоді ти дійсно була меншою сестрою, яка швидко виросла. Великий пожирач. Володар. Це була перша твоя жертва. Твоє обернення на темну. Ці кольори тобі неймовірно личать. Наш з тобою двобій. Перемога над ним.

Я пам’ятаю наше вчителювання. Екскурсія та нова пригода. Техно-леза та переховування. Я ніколи не бачив, що ти заїкалася, і це лише від питання про наших дітей. Я знаю що трохи не правильно сформулював, але відчував всю правильність своїх дій. Вперше ти помітила мене та мої принципи. Тоді я відчув сильну симпатію до тебе. Якась іскра загорілася, мені здавалося, що це взаємно. Я досі вдячний П.І.К.С.Е.Л.Ь за розкриття сумісності. В мене з’явився шанс поборотися за твоє серце. Зникнення Зейна. Наш розпад як команди.

Я пам’ятаю, як наші суперечки з Джеєм обернулися на Турнірі стихій. Ми збагнули, що наша дружба досі міцна і ми не вправі робити за тебе вибір. Ми знайшли Зейна перемогли Чана. Знову мир та спокій.

Я пам’ятаю отримання твоїх сил стихій. Ти дізналася, що є володаркою води. Ми боролися з привидами та лише вода могла перемогти їх. Я став привидом. Ти підтримала мене, хоча й самій було дуже складно. Ти мала в дуже короткий термін вивчити те, чого ми досягали тривалий час. Перемога вкотре була на нашому боці.

Я пам’ятаю те, що ти та Джей вважаєте лише своїми спогадами. Обман Джея. Його бажання через які нас переслідували та забрали двох з наших. Наші пригоди на острові. Далі бажання і я не пам’ятаю, що було далі. Твоя гибель від отрути Тигрової вдови та бажання Джея повернути все назад.

Я пам’ятаю День спочилих. Я думав, що це кінець для мене, ні це виявилося лише початком. Твої обійми я зберігаю у пам’яті досі.

Я пам’ятаю боротьбу з Руками часу. Повернення ваших батьків. Зникнення сенсея Ву…

Щось я забагато пишу. Нічого продовжу вже завтра. Мені потрібно поквапитися, якщо я хочу віддати тобі листа у звичний для нас час.

До зустрічі.

Коул”

Дописавши листа, Коул скрутив його та вкинув до пляшки. Сказавши друзям, що в нього пробіжка на березі океану він пішов до неї. Лише Кай проводжав поглядом свого друга, знаючи, що в нього на душі.

Море. Тихе та спокійне. Саме тут на хвильку отримує свій спокій Коул. Свого листа він скручує і кладе у пляшку. Та відкидає максимально далеко. Ще трохи він дивиться на обрій. Сонце сьогодні дуже яскраве. Постоявши трохи він піде додому, і так і не помітить як за ним слідкує майже прозорий силует дівчини, якій він пише свої листи.