Зачекай мене там. Трохи про минуле

Склянка недопитої води по інерції полетіла в мирно спляче тіло, на щастя, не розбившись і не позіравши його.

– Блять! – далеко не тверезому хлопцеві зовсім не сподобались такі дії зі сторони наляканої Саші

– Олег, йоб твою мать! Ти шо бляха тут забув взагалі?! – зауважувати на іронічність цієї фрази часу не було, і хлопець чудово це розумів, тому почав швидко збирати розкиданий одяг, аби прикритися хоч чимось.

– В тебе щось є? Я знаю що в тебе щось є! – він в паніці бігав по кімнаті, розкидуючи все, що бачив на своєму шляху, з надією знайти хоч грам такого омріяного порошку.

– Ти ж обіцяв. – на очах вже ледь помітно виступили сльози, але істерику зупинити вже було не можливо – Ти мені сука обіцяв! І що тепер? Бігаєш по моїй квартирі в пошуках дози? Молодець! Так блять тримати! – саркастичні оплески, не додали і долі гумору цій ситуації.

– Це ти в усьому винна, ти! – хлопець підійшов до Саші занадто близько, через що у тої почалася паніка, яка зараз здається такою маленькою проблемою, що дівчина цього майже не помічає – Ти мені зрадила! Ще й з ким? З моєю ж сука матір’ю! – це було зайве. За кілька секунд, Олег вже котиться по сходам, відбиваючи всі, і так майже мертві органи, а Саша, ловить першу, за останні 2 роки панічну атаку.

Він ніколи не зрозуміє, чому Саша йому “зрадила“. Не зрозуміє і те, що ґвалтувати можуть не тільки 40ка річкі чоловіки…

*** 

Сашенька радіє. Радіє так, як ніколи до цього. Її хлопець – людина, яка, як здається дівчині єдина її підтримає в усьому, дозволила в нього пожити. Вона його не любить по справжньому, і ніколи не любила, але турбота і підтримка – це те, заради чого вона здатна терпіти все. Майже все. Він їй як друг, брат, як найближча людина в світі, але як хлопця вона його не сприймає, хоч і доводиться робити вигляд. Засуджувати дівчину – достатньо дурна витівка, як мінімум тому, що її щойно виперли з дому за “неправильну” орієнтацію, і було б дуже недалекоглядно з її боку наступати на ті ж самі граблі знову, а як максимум, тому, що їй лише 15, і справжнє кохання в такому віці – велика рідкість.

Переїхала до нього швидко – у неї просто не було вибору: або вона живе на вулиці, або не обдумує місце проживання довше двох хвилин. Враховуючи небезпеку ночівлі на бульварі в 15 років, вона, звісно ж, обрала друге. Це здавалося їй логічним – вона чудово знає його маму, що відноситься до неї так добре, що іноді здається: люблять в тому домі її більше ніж самого Олега, що дуже лестить дівчину.

– Ооо, Сашенька, дівчинко моя, як же я давно тебе не бачила, що ж це ти вирішила зайти до нас, вже так пізно, батьки турбуватись не будуть? – мама Олега, як завжди зустрічає дівчину, відразу ж починаючи накладати на стіл.

– Мам, тут таке діло – хлопець не знаючи, як сформулювати речення, благаюче дивиться в очі Саші, шукаючи підмогу

– Мене трошки з дому виперли, можна я трохи в вас поживу? – в звичній для себе манері, допомогла вона

– Йой, що ж робиться – жінка театрально схватилась за голову – звісно, Сашенька, звісно, зіронька моя, залишайся скільки потрібно буде

Тітка Олена готує як ніхто смачно, тому про недоїдену їжу за столом, ні в кого і думки не було. Після вечері, коли матір проганяє свого сина робити геометрію, жінка дістає ту саму домашню самогонку, про яку саша мріяла останні декілька днів.

– Ну що, Саш, розповідай – Ольга наливає напій в рюмку, як завжди до країв – за що ж це тебе з дому то виперли?

– Ой, та з батьком посварилась, а мама вже втомилася мене захищати перед ним, це мало колись трапитись – розповідати реальну причину дівчинці не хотілось, що і логічно, враховучи, що житиме вона у хлопця, котрий по-справжньому її кохає.

Вона робить ковток, потім другий, і в очах темніє.

– Ні.. – падаючи на підлогу, в голові у дівчини було лише одне “тільки не ви, будь-ласка, залишіться позитивним персонажем в моїй історії”, але вимовити це, їй не вдалося, здається, що вже ніколи і не вдасться

Наступне що вона пам’ятає, це благання про допомогу, чужі пальці на своєму тілі і всередині нього, права рука, що так сильно стискає горло, що дівчина ледь не втрачає свідомість, наказ мовчати, біль, яка розходиться ехом по всьому організму, Олега, який зайшов до кімнати, удари від хлопця за “зраду”, вишвирювання за волосся на вулицю, і дощ. Тієї ночі, Сашенька ночувала на лавці в парку, але це останнє, що її турбувало.

Ідея потонути в холодній воді, прийшла так само швидко, як і реалізація її в життя. Холодна вода, мала отверезити, але надала ще більше бажання закінчити почате. І ось, вже за декілька хвилин, літня, біла сукня намокла, і разом з бездиханним тілом ринула на дно. В її історії, нема позитивних персонажів.

*** 

В паніці і безвиході, дівчина телефонує Андрію. Тому самому, який врятував її в ту ніч, тому єдиному, який знає про це.

*** 

– Саш, Сашенька, Саша блять! – хлопець бив її по щокам в надії що це просто сон, він зараз прокинеться, і дівчина напише йому, пропонуючи випити – Ні.. ні ні ні, ти не можеш отак вмерти, не можеш, чуєш? Не можеш! – Тремтячими руками, Андрій викликає швидку, ні на секунду не відходячи від дівчини.

Чекати, доки з палати вийде лікар – болісно довго, він вже встиг перебрати в голові всі можливі сценарії, як от, двері палати відкриваються, сивий чоловік виходе, знімає маску, направляється до хлопця і вимовляє омріяне “жива”. Андрій так швидко, як тільки може, підскакує з місця, летить в палату і рине в обійми дівчини

– Все таки один позитивний персонаж є.