Ведмежа суперечка

Чорт.

Як вона могла так обкладатися?

Хоча в принципі логічно. Глемрок Фредді – аніматронік, популярний маскот з Мега Піца Плекса, біса популярний серед підлітків і дітей. Та навіть серед дорослих! Ось як
він виграв цю чортову суперечку, хоча швидше за все не без допомоги Грегорі.

Тепер вона сидить в охоронному офісі, а перед нею на столі, заваленому різним мотлохом, лежить та сама ганебна піжама. Чи як там Грегорі її назвав? Кігурумі?
***

Був добрий день. Звичайний осінній теплий день. Дітей особливо не було так багато, і

Глемрок Фредді про це знав.

Адже діти ходять до школи, у тому числі його суперзірка.

І йому нудно. А ще сумно, адже з Грегорі набагато веселіше, але дитині потрібна освіта та знання і чудово це розумів. Але нудьгувати за ним можна?

Коли він побачить свою суперзірку, то обов’язково обійме його. Він уже не бачив його три дні. А це критично багато!

Зараз він сидить у своїй кімнаті, чекаючи зустрічі з Грегорі, ну чи може бути з Ванессою, яка прийде і скаже, що Грегорі втомився чи щось подібне.

Через секунду після перевірки у власній системі, важкі двері. У кімнату потрапив хлопчик з темним каштановим волоссям і карими очима.

– Фредді! – підбіг хлопчик і обійняв його, поки той стояв з усмішкою.

– Привіт, суперзірка, – піднявши в повітря хлопця сказав радісний ведмідь побачивши його. – Як твої справи? Як пройшов твій тиждень?

– Все чудово! – відповів йому хлопчик, притулившись до його холодної металевої шиї.
Дівчина зі світлим волоссям зайшла до його кімнати і жадібно вдихнула повітря.

– Грегорі, тобі правда варто бігати повільніше, – промовила тихо дівчина, подивившись на ведмедя і хлопця, який усміхався, обіймаючи його за шию, – Мені ще наступного тижня роздавати листівки про швидкий виступ у Мега Піца Плекса. – Зі стогоном промовила вона. – І чому боти йдуть на діагностику, а половина співробітників хворіє?

Грегорі тим часом уважно спостерігав, як блондинка обурено бурмотіла, щось ботах та співробітниках, а також за роботом ведмедем, який уважно слухав, як обурювалася зеленоока. У Грегорі з’явилася цікава ідея.

Хлопчик щось прошепотів на вухо ведмедеві від чого той мило смикнув вушка. Після цього Фредді суворо подивився на хлопчика, який тихо хихотів.

– Ну, давай, Фредді. – тихо прошепотів на вухо ведмедеві з усмішкою кароокий. – Це не так уже й страшно! Просто придумай щось невинне і дуже смішно-миле.

Фредді міг визнати, що кілька разів у своєму житті це робив, але з персоналом у закладі… Особливо з Ванессою…

– Ну, будь ласка, – жалібно проскулив Грегорі.

Ще один суворий погляд від задумливого ведмедя, але цього разу в його очах промайнули якісь вогники. Грегорі не міг сказати точно, але він міг поставити ставку, що так виглядає Фредді, коли той щось задумав. Він точно не знав, що, але Грегорі сподівався, що він не забиратиметься в кімнаті Монті.

– Гаразд… Але ти теж це зробиш, суперзірко. – відповів ведмідь на дивовижний погляд з боку Грегорі.

– Про що ви там шепочіться? – просила зеленоока.

Вона намагається не подати, що не чула, що Фредді сказав до цього. Дивлячись йому прямо у вічі, вона розуміє. Цей чорт забирай Фредді Фазбер, щось задумав. У його очах блищать дивні незрозумілі для неї вогники.

– Офіцер Ванесса, – мило, як завжди звертається Фредді до дівчини. – Давайте я допоможу вам роздати листівки наступного тижня. – Він робить паузу, випускаючи маленького хлопчика зі своїх ведмежих лап.

Темноволосий хлопчик дивиться на ведмедя з блакитною блискавкою на грудях незрозумілим поглядом. Так само робить і світловолоса, вона то дивиться на Грегорі, який так само занурений у роздумах, то на Фазбера, який якби мав людське обличчя, то він би посміхався.

– Я дуже вдячна, Фредді, – відповідає вона після невеликої паузи, все ще не розуміючи, що на неї чекає. – Але хіба в тебе немає свят чи концертів на тижні? У мене листівок ціла тумбочка в офісі охорони.

– На наступному тижні в мене правда є свята, але їх не так багато, концертів не планується найближчим часом. – Відповів на її запитання аніматронік, – Але у мене є одна пропозиція … – Він лукаво подивився на здивовану повороту подій Ванессу. –

Той, хто більше роздасть листівок, той отримає свою – його перебила Ванесса раптовим питанням до ведмедя.

– Почекай, почекай … Ти хочеш посперечатися зі мною на щось? – Дівчина раніше до цього сперечалася зі своїми друзями, це виходило, ну як сказати, досить жорстко, але все завжди добре закінчувалося. Ванесса чомусь завжди щастило, і вона вигравала, хоч вона сама навіть не знала чому.

– Ну так. – коротко відповів їй ведмідь. – Так ось, – він розвернувся і пішов до невеликого трюмо, яке було поставлене в його кімнаті, відкрив невелику скриньку і дістав звідти дві шарудливі упаковки в яких на вигляд лежав одяг. – Якщо я роздам більше листівок, і ви програєте, то, – він простягнув ту саму упаковку в руки Ванеси – ви одягнете це.

В упаковці лежала піжама, яку вона місяць тому бачила у топі продажів, у сувенірній лавці.

Та сама дивна піжама з Фредді.

Вона виконана якісно, ​​на капюшоні є вушка ведмедя з однією сережкою у вушці і намальована блакитна маска з червоною обведенням, невеликий милий носик і невеликі очі-гудзики по верх маски. Загалом повна копія Фредді Фазбер, просто її можна носити на собі або спати в ній.

Ванесса взяла піжаму, яка була ще запакована, почавши крутити її у себе в руках.

«А чи варто?» – задумалася зеленоока, подивившись на піжаму, а потім на ведмедя, який власне підійшов до Грегорі і простяг йому цю піжаму.

Власне, Грегорі спостерігав за розмовою між дівчиною та роботом-ведмедем та йому ідея Фредді – сподобалася. Грегорі захотілося, щоб Ванесса обов’язково вдягла це.

Чому?

Та тому що Ванесса корчить із себе дорослу самостійну, жінку, а сама розчулюється картинками кошенят і цуценят! Фарбує нігті в рожевий колір і мріє пофарбувати волосся у стилі «райдуга».

Він знає. Він знає, чим вона займається.

Коли є опікуном маленького задиристого
хлопчаки, готуйся – він мститиметься за те, що ти виконав або не виконав.

І у Грегорі з’являється усмішка на обличчі, коли той дивиться на піжаму у своїх руках і на Ванессу, яка, швидше за все, потрапила на повну.

– Я думаю, я приймаю виклик, Фредді. – відповіла дівчина.

Ну ти навіть не уявляєш, чим це закінчиться.

Даремно ти погодилася на суперечку.

***

Весь чортовий тиждень Ванесса витратила на роздачу листівок, допомогу Грегорі з домашнім завданням, доводячи та забираючи його зі школи, перевірку поверхів у Мега Піца Плексі вночі.

І вона сподівалася, що одягати чортів костюм не доведеться.

Даремно сподівалася.

Під кінець тижня або ж з ніч по суботу на неділю, Фредді і Грегорі повідомили їй те, що вона програла суперечку і повинна надіти піжаму.

Заради справедливості, тому що Грегорі підбив Фредді затіяти суперечка між нею, Грегорі теж повинен був одягнути цю піжаму.

Коротко Грегорі та Фредді загнали її прямо в кут.

І це їй не подобалося.

Хоча вона повинна визнати, що дизайн піжами виглядав мило. В принципі, їй спочатку сподобалася піжама, але купувати їй не хотілося. Грошей у неї на картці і в гаманці не так вже й багато.

Тепер вона сидить в охоронному офісі, а перед нею на столі, заваленому різним
мотлохом, лежить та сама «ганебна піжама».

Вона також на всі 100 відсотків упевнена, що Грегорі якось на це вплинув.

Він злопам’ятний і вона про це знає.

Доведеться це зробити.

Вона бере упаковку в якому акуратно складена піжама і йде переодягатися.

***

Грегорі не був певен, чому Фредді змусив його одягнути це, але піжама йому подобалася.

Адже Грегорі просто попросив Фредді пожартувати з Ванесси, але він навіть не
очікував, що вони укладуть суперечку.

Зараз стоячи в кімнаті його улюбленого аніматроніка-ведмедя у його тематичній
піжамі він відчував, як Фредді пожирає його поглядом, а він у цей час
відводить очі та його щоки червоніють.

– Зірко, ти виглядаєш чудово! – Зробив аніматронік Грегорі комплімент,
при цьому піднявши його у повітря і посадивши на власне плече.

Грегорі через швидкі рухи ведмедя на початку пискнув від несподіванки.

Тепер Грегорі одним спритним рухом відібрав у Фредді його фірмову
капелюшок, одягнувши його ж на голову собі.

Фредді від цього вчинку почав голосно сміятися, адже його розсмішив цей
вчинок його зірки.
– Тепер я теж ведмідь. Прям, як ти! – промовив Грегорі хіхікаючи. –

Залишилося почекати Ванессу … – тихо сказав хлопчик, клацнувши по носі Фредді.

Через секунду після сказаного карооким хлопчиком відкрилася металева
двері і в неї увійшла одягнена в піжаму нічна варти.

На її щоках усипаними ластовинням виднівся рум’янець. По її обличчі було

Відомо, що дівчина і збентежена, і роздратована цією ситуацією.

– Ванессо, я радий вас бачити! – сказав Фредді побачивши Ванесси. Його вушка, то
опускалися, то піднімалися.

Вона почала повільно підходити до ведмедя та його «сина ведмежа».

Зупинившись перед Фредді та підняла на нього очі і з усією суворістю
спитала: «Ти задоволений?».

Той почав голосно сміятися з цього питання.

Він притяг до себе і обняв її великою лапою за плечі.

Ванесса намагалася вибратися з його міцних обіймів, але нічого не виходило.

Їй довелося упокоритися і підключиться до сміху Грегорі та Фредді.

«Яке щастя, що ви маєте.» – думали кожні з них, сміючись та обіймаючись.