Я чекатиму на зустріч

Поки Зеленський був у відключці, йому наснилося, як 17 червня 2019 року після других Паризьких переговорів Макрон на прощання поцілував Зеленського в обі щоки. Це було так приємно бачити і відчувати…

Раптом він прийшов до тями. Над президентом навислі люди : чоловік в лікарняній формі, охоронець, Макрон і Олена Зеленська. Володимир зрозумів, що його поклали на диван. «Цікаво, як я тут опинився… Пам’ятаю тільки як сидів в туалеті, потім зайшов Еммануель… Про що ми розмовляли? І все ж таки, як я тут опинився? Макрон сам мене виніс чи когось покликав?»- пронеслося в голові.

-Що сталося?- промимрив українець. Голос виявився дуже слабким, розмовляти було доволі складно.

Лікар цикнув на нього:

-Тихо! Вам зараз не слід багато розмовляти, Вам потрібен спокій і тиша, бо організм зазнав виснаження. Ваша нервова система зараз не в нормі, обов’язково зверніться до свого лікаря, нехай він пропише заспокійливе.

-А це навіщо?-тільки зараз Зеленський помітив біля себе крапельницю.

-Месьє Володимир, я ж кажу. У Вас зараз перенавантаження майже всіх систем організму, йому не вистачає поживних речовин. Ми дали Вам заспокійливе, так що єдине, що зараз треба, – це відпочивати і не нервуватися. Добре?-посміхнувся лікар.

Його англійська була не дуже гарною, тому президенту знадобилося декілька зайвих секунд, щоб проаналізувати його слова. Потім, зрозумівши, що дати нормальну чітку відповідь він не в змозі, Зеленський просто кивнув. Лікар наказав усім вийти, щоб дати президенту відпочити. Диван був дуже комфортабельним, тож Володимир швидко забувся сном.

Сон був дуже дивним. Володимир почув, наче хтось зайшов до кімнати, де його поклали, і почав тихенько наближатись. Дійсно, це був сон, бо лікар наказав нікому не турбувати Володимира.

Трохи відкривши очі, він побачив Макрона.

«Тоді це точно сон, і мені він подобається»- подумав Зеленський і продовжив уявляти, що спить – було цікаво дізнатися, навіщо до нього прийшов Еммануель, хоч і не справжній.

Француз сів на край дивану і ніжно поцілував Володимирів лоб, попередньо прибравши з нього неслухняне волосся.

«Яке диво від того заспокійливого. Бачу сон, а відчуваю все, як наяву».

Макрон пошепки пробурмотів :

«Милий Володимир… навіть уві сні ти надзвичайно красивий. Цікаво, чи згадаєш ти потім наш діалог в туалеті? Вибач, що змусив тебе нервуватися, і хочу, щоб ти знав : я ніколи так не турбувався, ніж у той час, коли ти був непритомний. Не лякай так більше, будь ласка… Я люблю тебе і…

Почувши останні слова, Володимир відкрив очі і сказав тихим від знесилює голосом :

-Якщо це сон, то це прекрасний сон. Ніхто ж не дізнається, навіть якщо я попрошу тебе поцілувати мене,так?

Еммануель посміхнувся найлагіднішою посмішкою з тих, які коли-небудь бачив Зеленський.

-Ні, Володимире, вибач. Це має бути не так,- і він знов провів рукою по волоссю українця.

-Ну от, навіть мій сон мене обламав. Нічого, переживу. На добраніч,- на цьому сон закінчився, і Володимир проспав без сновидінь до самого ранку.

Вранці, коли лікар впевнився, що президентові вже краще, Зеленські попрощалися з усіма і відправились додому, і ввечері того ж дня Президент України отримав повідомлення з незнайомого номеру.

Це повідомлення містило такий текст :

«How are you? (Emmanuel)»

Володимир здивувався, і запитав у співрозмовника, чи це дійсно французький президент. За декілька хвилин він отримав кумедне селфі Макрона.

Це змусило Зеленського зареготати. Він надіслав фотографію у відповідь і написав, що в нього все пречудово.

«Звідки у тебе мій номер?»

«Попросив у Олени, вибач. Просто хотів спитати дещо особисто, неофіційно».

«Зрозумів. Ну тоді питай»

«Володимире, ти пам’ятаєш, що сказав мені вчора днем в туалеті?»

«Ні. Щось погане?»

«Ти зізнався мені у коханні, а потім назвав мене гоміком»

«Серйозно? Якщо ти жартуєш, то це не смішно. Якщо не жартуєш, це жахливо. Ти мене вибачиш?»

«Це чиста правда, але вибачатися слід мені, бо перед тим, як ти втратив свідомість, я намагався тебе поцілувати…»

«Омг. Вибач, що я втратив свідомість»

«Я, напевно, зараз почервонів»

«Я червоний з твого першого повідомлення»

«Олена знає?»

«Так. А Бріджит?»

«Нещодавно здогадалася»

Півроку президенти переписувалися і неофіційно розмовляли по телефону, як підлітки. Вони вчили одне одного словам зі своєї мови, обмінювались світлинами і свіжими новинами своїх держав, за цей час стали один одному майже рідними.

10 грудня 2021 року їм довелося провести офіційну телефонну розмову з приводу безпеки кордонів України, адже ситуація тільки погіршилася. Еммануель Макрон пообіцяв зробити все, що в його силах. Обом було так дивно чути голос коханого, розмовляючий так діловито й офіційно.

Президенти Франції і України домовилися обговорити питання Донбасу на особистій зустрічі 15 грудня, для бесіди було обрано Брюссель. На зустріч також було запрошено Федерального канцлера Німеччини, Олафа Шольца.

«Олаф… таке кумедне імя, – написав Володимир Еммануеля після дзвінка. – Я дивився з дітьми мультфільм, і там так само звали сніговика. Цікаво, чи знає про це канцлер?»

«Ха-ха,- відповів Макрон, – до речі, у мене є невеличка пропозиція. Як щодо того, щоб провести одну неофіційну зустріч після переговорів у Брюсселі?»

«Я тільки за, милий Еммануель. Я так давно тебе не бачив. Тільки от де ти плануєш провести цю зустріч так, щоб не поповзли плітки?»

«Я хочу запросити вас із дружиною на чудову виставу в Парижі! Ми з Бріджит вже придбали чотири квитки на «Notre-Dame de Paris» 16 грудня! Мені здається, це буде цікаво. До того ж, Бріджит буде дуже рада побачити Олену, а я буду дуже радий побачити тебе»

«Це чудова ідея! Я чекатиму на зустріч!»