Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ж/Ч

    Повільно падало те листя
    полум’яне
    І його кістки холод сковував
    уранці.
    Він десь далеко в полі.. Не один,
    Його закружить вітер в
    своєріднім танці.

    Хотів би він тримати її руки
    В своїх руках, та замість цього,
    Стискає міцно він лиш автомат.
    Воліючи не пам’ятати вже нічого.

    В окопах, тихо посміхнувшись,
    Дивився він на неба ту блакить.
    І тихо проспівавши колискову,
    Він сподівався, що вона спокійно
    спить.

    В його душі було місце для
    всього,
    Для сонця, хмар, для неї, для
    квіток,
    Та зрозумів він, що давно там
    поселився
    Лиш вітер, що все знов веде в
    танок.

     

    0 Коментарів