Глава 59: Роздоріжжя

У Гнізді знову безпечно – цього було достатньо, щоби Альда з донькою повернулися. Проте щойно вони наблизилися до кварталу, де знаходився один із входів у самоназвану республіку Птаха, як перед…

Глава 58. Плітки й жертовник

“Вітаємо вдома, лорде Аркеллсон!”, – мер Вотерфорда радісно потис руку Хеммінга. Магістр байдуже кивнув і пробурмотів щось віддалено подібне на подяку.  Далі була довга промова про те, як все місто…

Глава 57. Дещо про звичаї двору

“Як думаєш, йому сподобається?”, – у голосі дівчини, яка звернулася з цим питанням до сусідки по казармі, не було, здавалось, жодної чіткої емоції. В Ордені, де пройшов її новіціят, а…

Глава 56. Крила й храм

“Ти вмер”. Він лежав на підлозі тренувального залу й дивився на жінку, якій вистачило двадцяти секунд, щоби збити його з ніг і приставити клинок до горла. “Ну, ти встаєш чи…

Глава 55. Стерв’ятник

Гаряча вода з ароматом хвої огортала його тіло. Дві геть юні служниці розтирали по його шкірі якісь незрозумілі, але дуже приємні за відчуттями олії. Дівчата геть не соромились оголеного хлопця…

Глава 54. Про відвертість

«Вставай. Віддихаєшся – станемо ще раз», – Вікторія подала руку братові. Сандро, ледве втримавшись на ногах, відійшов до стіни й сповз по ній униз. Його витримка помалу ставала трохи кращою…

Глава 53. Єдине бажання

«Сехмет не бажає бачити вас», – Хен Нетер не приховувала насолоди, з якою промовила ці слова. Попри те, що Ілінка відкрито казала і їй, і Аврелії про своє велике кохання…

Глава 52. Про скрипку й очікування

Пляшка з залишками віскі розбилася об дзеркало на стіні. Воно, власне, теж розбилось, засипаючи уламками підлогу покоїв рудого магістра. Його це не надто засмутило – він чудово знав, куди цілився.…

Глава 51. Про умови й умовності Внутрішнього Кола

Засідання Внутрішнього Кола славилися своєю нестерпною затягнутістю – традиція вимагала дотримання повного церемоніалу. Порядок привітань, порядок висловлення, порядок місць у залі – все мало власне затверджене кодексом місце. Хеммінг не…

Глава 50. Хен Нетер

Сонячне проміння потрапляло досередини крізь бійниці й заламувалось у системі дзеркал під куполом, освітлюючи храм у південній вежі замку. Декієна несміливо зробила крок уперед – коридор, який вів від дверей…