Silver_M
Фанфіки
16
Розділи
26
Слова
27.7 K
Коментарі
11
Читання
2 h, 18 m
-
– Мені повторити ще раз? – Марія відірвала губи від краю чашки й нервово дзенькнувши нею, поставила ту назад на блюдце. – Ні, я зрозумів тебе. – Лев Костянтинович зняв окуляри. Не дивлячись на студентку, що сиділа навпроти, помасажував пальцями перенісся. – Тоді чому, чорт…-
883 • Ongoing
-
-
Зелений автокар мчав головним шосе столиці, проте виїхавши на заміську дорогу, водію довелося збавити потужність. За дзеркальним склом віконниць машини пропливали пейзажі ще не викошених полів та лісосмуг вперемішку з блакиттю літнього неба. Двигун замовк, зупинившись біля…
-
693 • Ongoing
-
-
В розкішних кріслах, прикрашених вишивкою, сиділо двоє студентів. Кожен з них займався своїми справами. Хлопець, чиє волосся виблискувало золотом в денному світлі, схилився над столом поряд й робив помітки на чисельних аркушах, яким було вже замало місця на стільниці. Шатенка в…
-
1.6 K • Ongoing
-
-
Що я роблю? - Питала себе Настя, дивлячись на крихітних пішоходів з даху 20-поверхівки до якої її привела зазначена геолокація. Вона мала готуватися до лекцій, а тепер дослівно чарівним чином опинилася тут. І хто з викладачів повірить в історію про живу істоту з перстенника,…
-
761 • Ongoing
-
-
Після довгих, наповнених метушньою ранків, на землю спускається благодатний вечір, що поступається місцем тихій ночі. В Лондоні починаються небезпечні для життя звичайного населення ігри. В них є тільки одне правило – виживи або помри. На вулиці виходять озброєнні діти й…
-
779 • Ongoing
-
-
– Отже, що ми маємо? – Локвуд ляпнув по кухонному столу руками, висунувшись уперед і нависаючи над усіма нами. – Тихше хлопче, увесь чай мені розльопаєш. – Фло Боунс дзвінко розмішувала маленькою ложечкою цукор на денці чашки. Потім гучно відсьорбнула. – Ми маємо скупе досьє…
-
4.0 K • Ongoing
-
-
На вулиці цебенів дощ, стукаючи у чорні шибки. Блискавка вдарила по електролініям і світло в домі зникло. Та це нічого, в темряві я теж добре бачу, завдяки моєму фаху. Повільно обійшла простору вітальню і піднялася сходами на другий поверх садиби на Портленд Роу 35. Рип-рип. Під…
-
4.0 K • Ongoing
-
-
Мене розбудив дивний шум й мерехтіння, що ковзало по напівприкритим повікам. Почувся важкий металевий дзвін. Відлуння відкритої вуличної хвіртки змусило мене підскочити й остаточно прокинутися. Вони повернулися! Підхопивши з вішалки плащ, вибігла на холодний ґанок в…
-
4.0 K • Ongoing
-
-
Небо нагадувало темний оксамит усіяний зірками, коли я мимоволі задивилася на нього крізь віконницю шинку. Тут смерділо пивом і чоловіками усіх видів та підвидів, що можна було знайти на вулицях Везувії в будній день. Вони грали в карти, пліткували й раз по разу подивлювались в…
-
1.4 K • Ongoing
-
-
Примітка: іноді мене й на романтичні вірші пробиває) Перший раз публікую десь поза межами моєї творчої шухляди, тому прошу виправити мої очевидні помилки щодо оформлення, якщо такі є. А пам’ятаєш те місце на мапі? Куди нас дід твій возив, на жовтому наче сонце пікапі. Де…
-
211 • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 Далі
