djavelinkar
Фанфіки
0
Розділи
6
Слова
16.3 K
Коментарі
8
Читання
1 h, 21 m
-
– Скільки тебе можна чекати? - запитала подруга, коли вони з Вів'єн зустрілися на порозі університету. – Тяжка була ніч, тож я все проспала, - відповіла дівчина. – Знову ридала через двійку місіс Сміт? - засміялася Еліс. – Ні, я робила домашнє завдання, - закотила очі…
-
– Мам, це моя дівчина, Емма, - сказав хлопчина. Дівчина ж не знала куди себе діти і як себе поводити. Перед нею стояла та сама жінка з клубу. Жінка, з якою вона цілувалася. Жінка, губи якої вона хотіла відчути знову. Жінка, яка вже тиждень не виходить з її голови. Минулі…
-
– Що ти зробила?! - запитала подруга. – Ти мене почула. – Я хочу бути впевненою, що я собі це не придумала. – Не придумала, я поцілувала її, - Емма сховала своє обличчя в долоні. – І що тепер? – Я не знаю...я нічого не знаю. – Тобі сподобалося? – Дуже, в цьому і проблема. Я в…
-
– Що відбувається? Ти останнім часом сама не своя, - сказав Кіліан тяжко дихаючи, адже лише оговтався після їх сексу. – Просто багато проблем з навчанням, не можу розслабитися, - брехала дівчина. – Можливо, я можу чимось допомогти? – Наврядчи, в нас різні профілі. – Моя мама…
-
Реджина намагалася зв'язатися з дівчиною. Вона писала, дзвонила, та все було в пусту. Емма не збиралася відповідати. Вона й не відповідала Кіліану, що намагався витягнути її на вулицю, погуляти, чи просто провести час разом. На все в неї були відмовки. Вона була в своїй…
-
– Ви кликали мене? - заходячи в кімнату до викладачки запитала Мануелла. – Так, проходь, сідай. Дівчина ніяково сіла на край ліжка. Вона чекала подальших слів викладачки, але вона мовчала, дивлячись у вікно на нічне місто, що не зважаючи на пізній час, досі жило. Купа людей…