Чи варто перекладати твори росіян?

Це запитання виникає в українських фанфікшен-спільнотах частіше, ніж може здатись. Особливо тепер, коли багато українських авторів та читачів активно шукають альтернативу російськомовним платформам, і частина спільноти розглядає ідею “перенесення” улюблених творів із ф*кбука, фа*фікуса тощо. Але чи це правильний напрямок? І взагалі — чи варто перекладати твори авторів із країни-агресора? Давайте спробуємо розібратися.

У 2022 році російська культура для багатьох українців перестала бути нейтральною. Навіть ті, хто раніше спокійно читав або дивився російське, почали ставити собі запитання: а чи нормально це зараз? У цьому новому етичному контексті переклад творів росіян — це вже не просто мовна дія. Це вибір — культурний, моральний, а іноді й політичний.

Безумовно, є російські фанфіки, які написані талановито, з глибоким опрацюванням сюжету, стилю, персонажів. Багато хто сумує за певними історіями, які колись справили враження. Але важливо пам’ятати: хороша історія — ще не причина автоматично робити її доступною для нової авдиторії.

Ми часто бачимо ситуації, коли перекладені твори на українських ресурсах містять згадки про фублі, xednaY, російські реалії, які просто не адаптовані. І все це — у творах, які позиціонуються як “локалізовані”. Читач бачить не лише художній текст, а культурну інтервенцію, яку просто загорнули в українську обгортку.

Ще один важливий пункт — авторські права. Багато російських авторів не давали дозволу на переклад. Навіть якщо це фанфік, не забуваймо: це все одно чиясь інтелектуальна праця. Публікувати без дозволу — це неетично. Особливо якщо мова йде про твори, автор яких відверто підтримує війну або мовчить, коли мовчати не можна.

Переклад — це праця. Адаптація — ще більша. Іноді перекладач мусить буквально переписати реалії, щоби зробити твір прийнятним для українського читача. Ви готові витрачати свій час і сили, щоб переробляти твір людини, яка не поважає вашу країну, мову і культуру?

Чи нема чогось кращого?

Наша відповідь — є. І буде більше. З кожним днем українських творів стає все більше. Українські автори пишуть, діляться, публікують. Деякі з них колись перекладали інших — тепер пишуть самі. Тому питання звучить не “чи варто перекладати росіян?”, а “навіщо, якщо у нас уже є свої?”

Якщо дуже хочеться перекладати — перекладайте англомовні фанфіки. Величезна кількість якісних творів на англомовних та багатомовних платформах доступні для перекладу (часто з дозволу авторів, які раді новій аудиторії). Таким чином, ми не просто “не годуємо ворога”, а збагачуємо український сегмент фанфіків міжнародною якістю.

Фанфікшн — це сила культури. Наша культура варта того, щоби будувати її на нашій мові, наших цінностях і нашому досвіді.