My lover boy

Рімус застогнав, зігнувшись на м’яких подушках свого ліжка, відчуваючи неймовірно ніжне печіння від розтяжки, перш ніж звалитися на спину, почуваючи себе скоріше калюжею розтопленого масла, ніж людиною. Майбутні іспити позначились на ньому, і він вирішив вчитися старанніше, хоча на вулиці була зима, а точніше різдвяні канікули, та й було ще кілька місяців у запасі. На додаток до всього цього стресу, кілька днів тому був повний місяць, і тіло все ще неприємно нило. На щастя, Сіріус переконав його трохи прилягти, і Рімус був вдячний за це більше, ніж міг би визнати.

На вулиці повільно падав сніг, і яскраво-помаранчевий захід сонця вже починав меркнути. Це було заспокійливе видовище, і Римус дозволив спокою огорнути себе, перш ніж натягнути свій м’який джемпер і, зітхнувши, вилізти з ліжка. Як би він не любив цей спокій, він також наповнював його тугою по чомусь або, в даному випадку, по комусь.

Хлопець, якого він шукав, сидів на підлозі упершись у диван, мабуть, витаючи у своїх думках, попутно витріщаючись у камін вітальні. Рімус сів навпочіпки і поставив руку на плече хлопця, що змусило того здригнутися.

– Привіт. – Він винувато посміхнувся. – Вибач, я не хотів лякати тебе.

– Та ні, все добре. – Сіріус похитав головою і вперся у Рімуса.

– Я ніколи не бачив тебе таким розслабленим.

Сіріус просто знизав плечима, змушуючи Рімуса здивуватися ще більше. Він не звик, щоб такий буйний хлопець був таким спокійним. Навіть коли він втомлювався, йому завжди вдавалося жартувати і до чортиків дратувати всіх довкола себе. Рімус вперся головою в Сіріуса і важко зітхнув.

– Цікаво, де всі? – Сказав Рімус ні до кого особливо не звертаючись.

– Вже одинадцята година, мабуть, спати пішли. – Голос Сіріуса був настільки мрійливим, ніби він був не з цього всесвіту. Рімус промимрив у відповідь, притискаючись ближче до Сіріуса, але цей теплий момент був перерваний, коли Сіріус з новонабутою енергією схопився і взяв Рімуса за руку, підтягуючи його.

– Гультяй? Що ти робиш?

– Давай, всі сплять і в нашому володінні ціла вітальня. Ми потанцюємо,  Муні! – Сіріус витяг програвач із секретної половиці, де вони зберігали всякі маглівські речі, які протягли контрабандою проти шкільних правил.

– Що? Але Сіріус, що якщо нас зловлять із ним? До того ж ти знаєш, що я не вмію танцювати. – нерішуче відмовлявся Рімус, не стримуючи посмішки.

– Навіть коли співає Фредді Мерк’юрі? – Кімната заповнилася ніжною мелодією Good old-fashioned lover boy і Рімус наклав оглушливі чари, не бажаючи нікого будити. Сіріус підвівся і схопив його за руки, підспівуючи, коли почав грати приспів.

Ooh, love, ooh, lover boy

What’re you doin’ tonight, hey, boy?

О, любове, о, коханцю,

Що ти робиш сьогодні ввечері, гей, хлопче?

Він підморгнув Рімусу і притис його ближче, обхопивши руками.

Set my alarm, turn on my charm

That’s because I’m a good old-fashioned lover boy

Збуди мене, збуди мої чари,

Адже я майстерний старомодний коханець

Нерішучий голос Рімуса приєднався до Сіріусового, і він злегка погойдувався в такт музиці, дозволяючи хлопцеві спрямовувати його. Він дозволив Сіріусу заспівати наступний куплет, відчуваючи, як його серце забилося швидше, коли Гультяй впевнено глянув йому в очі, ніби слова означали для нього більше, ніж текст пісні. Зазвичай Рімус не звертав на це уваги, але цього разу він дозволив собі сподіватися і не міг зупинити те, що, як він знав, було яскраво-червоним рум’янцем, що розтікається по його обличчю.

Він засміявся після спроби Сіріуса закрутити його. Трохи присівши, щоб зрівнятися з хлопцем, Римус теж закрутив його, тільки цього разу успішно. Почувся приспів.

When I’m not with you

Think of you always

I miss you

Коли я не з тобою

Завжди думаю про тебе

Я сумую за тобою

Тон Сіріуса змінився, його обличчя пом’якшало. Він поклав руки на шию Рімуса і присунувся ближче.

When I’m not with you

Think of me always

Коли я не з тобою

Думай про мене завжди

Рімус відповів. Його руки мимоволі перемістилися на талію Сіріуса і їх лоби зіткнулися.

Love you

Кохаю тебе

Сіріус нервово проковтнув, чекаючи на його відповідь.

Love you

Кохаю тебе

Як він міг відповісти інакше хлопцю, якого любив? Хлопцю, який був його єдиним довше, ніж він знав. Хлопцю, губи якого були на його губах. Хлопцю, який так ніжно баюкав його обличчя, наче це було щось дороге для нього.

Рімус віддалено почув голос Фредді після інструментальної частини, але він не міг зосередитися на чомусь іншому, крім Сіріуса, що важко дихав поруч. Очі, спрямовані на Рімуса, просто сяяли.

– Я люблю тебе, Муні. Дуже дуже сильно.

– Гультяй… – Рімус видихнув, здавалося, тихіше за шепот. – Я люблю тебе. Завжди любив.

Сіріус притулився неймовірно ближче і провів великим пальцем по маленькому шраму на щоці Рімуса.

– Правда?

– Правда.

Everything’s alright

Just hold on tight

Все добре,

Просто тримайся міцніше

Раптом Сіріус наспівав слова напівзабутої пісні, і Рімус міцніше стиснув його талію з сліпучою усмішкою.

That’s because I’m a good old-fashioned lover boy

Адже я майстерний старомодний коханець

Вони закінчили пісню разом, перш ніж знову знайти губи один одного, гублячись у відчутті тепла та комфорту.