9

Обедайя Стейн вірвався в кабінет Тоні Старка навіть не стукаючи.

— Що будеш віскі чи коньяк? — запитав Тоні, не звертаючи уваги на Стейна.

Чоловік оглянув кабінет і його володаря, який сидів за столом, на якому стояли дві пляшки алкоголю.

— Поки що відмовлюся. Зараз тільки день. І в мене ще багато роботи, — відповів Стейн підходячи до Тоні.

— То якщо не збираєшся пити, то чому так швидко забіг в кабінет? — запитав Старк.

— Тримай. — Стейн поклав між пляшками папку з документами. — Потрібна твоя згода.

— І що це таке? — Старк обережно взяв папку, так неначебто вона ось зараз вкусить його.

— Тобі потрібен асистент, — сказав Обедайя.

— Ти знову про це? — Тоні відкинув папку. — В мене є Пепер. Її вистачить.

— Тут в документі план конкурсу, — сказав Стейн.

— Я не збираюся будь-кого підпускати в свою лабораторію. Тому скільки раз говорити, що я це зовсім не схвалюю! — Тоні розвернувся до стіни, на якій висіла картина якогось там відомого художника, та підняв бокал з віскі і став повільно пити.

— Все ж таки подивися. — сказав Стейн.

Тоні зробив ще один глоток віскі.

— Все ж таки тобі…, — сказав Стейн.

— Я бачу ти від мене не відчепися. Будеш так приходити і бумбіти, заважаючи мені приємно проводити час з розумною людиною?

— Саме так. Поки ти хоч не подивишся всі документи, — сказав Стейн. — Добре, я піду.

— І нічого не скажеш, що я буду тут на самоті пити?

— Я б приєднався, але робота чекає.

Стейн ще раз оглянув кабінет та вийшов. Старк проводив його поглядом, і зробив глоток віскі.

— Що вони всі так причепилися до того асистента? — запитав собі Тоні.

Старк ще раз глянув на папку. Зробив ще один глоток алкоголю і не хоча відставив бокал, взяв в руки папку та відкрив її. Через декілька хвилин він кинув папку на стіл.

— Хто таку дурницю придумав? Що завдання для тестування. Мені це все не подобається. Якось ще придурка візьму на роботу. А мені потрібна нормальна розумна людина.

Старк знову взяв бокал, зробив глоток віскі та задивився на стіну.

— Джарвіс, — сказав Тоні, але ніхто не відповів йому. Старк задумливо оглянув кабінет. — Це не моя лабораторія. Потрібно тут також дати Джарвісу доступ до всього. Ось це нормальний асистент, а не те що мені пропонують. Тільки потрібно ще попрацювати над ним. — Старк зробив глоток віскі. — Думаю я можу з ними погратися і доказати всім що ніхто не підійде на роль мого асистента. Тільки потрібно зробити нормальні завдання, а не те що мені пропонують. Хоча це можна використати, як перший рівень. А далі… Ви зустрінетеся із мною. — Старк усміхнувся.