саме зараз.

— Я буду спати у ванній.

— Бакі, я не кусаюся.

— А це ще не доведено.

Тобі не вперше ділити нічліг з кимось із колег чоловічої статі. Ви з Семом і Стівом були нерозлучні, тож ділити кімнату на трьох (іноді й на двох) стало звичкою, до того ж це було весело. Сьогоднішня ніч не мала стати винятком. На жаль, вам із Бакі доведеться ділити не тільки кімнату в мотелі, а ще й ліжко. Сама кімната була неможливо вузькою, сірі стіни тиснули, а маленький телевізор не додавав і грама затишку, поруч стояло потворне бежеве крісло. І немає нічого жахливого в старому ліжку з пошарпаним матрацом. Проблема тільки в тому, що вміститися там потрібно не одній людині, а саме двом.

Після вступу в Месники, ви з Барнсом за лічені дні знайшли спільну мову. Зазвичай мовчазний, похмурий і таємничий, він ставав зовсім іншим поруч з тобою. Бесіди на різні теми могли затягнутися на довгі кілька годин, з кожним разом ти все більше і більше розуміла, що не хочеш просто дружити з Солдатом. Ти бачила в ньому більше. І тепер божеволіла від внутрішньої паніки, бо — о Боже! — ви все ще не переступили межу друзів, а тут спати разом. Сем був в курсі того, що відбувалося у твоєму серці, і всіляко намагався підштовхнути тебе до Бакі або сам натякав йому. Згодом почуття охололи — це ти так думала до сьогоднішнього дня.

— Я піду до Сема. Думаю, він не буде проти, якщо залишусь у нього. — Бакі завмер у дверному отворі з сумкою в руках. Він збентежено опустив погляд на підлогу.

— Джеймс Б’юкенен Барнс, ми не будемо бігти до Сема тільки через… цю ситуацію, хм. Ми дорослі люди, тож можемо розібратися самі. — Ти жартома закотила очі та почала розпаковувати речі. — Ми обоє тут помістимося.

— Та мені все одно, якщо чесно. Просто я думав, що ти будеш переживати через це.

Будеш чи ні — покаже час. А попереду у вас для цього ціла ніч.

00:13

На щастя, до півночі ви безцільно блукали вулицями невеликого містечка. Ноги трохи боліли від відсутності відпочинку, але ти ігнорувала це, оскільки компанія Барнса була як ніколи приємною. А до моменту повернення до готелю ти встигла про все забути. Поки не кинула погляд на холодне ліжко.

Поспіхом зав’язавши волосся в неохайний хвіст, ти обернулася до Солдата, який вийшов з ванної кімнати. З довгого чорнявого волосся стікала вода, залишаючи темні сліди на футболці, сам же чоловік не звертав на це уваги та почав наводити порядок серед речей у спортивній сумці, як тобі здалося. Раптом він забурмотів собі під ніс незадоволеним тоном.

— Не у всіх є суперслух, не міг би ти говорити голосніше?

— Хочу постригтися, волосся заважає. Чорт…

Барнс спробував прибрати пасма, що заважали, вбік, але вони наполегливо продовжували лізти в очі. Він голосно зітхнув і сів поруч на ліжку, а ти стримувала сміх. Такий він милий!

— Можу я допомогти?

— Я нізащо не довірю тобі своє волосся.

На це можна було образитися. Бакі навіть обернувся, щоб переконатися в рішучості твоїх намірів. Але трохи заспокоївся, коли ти провела долонею по його плечу.

— Іди сюди.

З якоїсь причини він підкорився, і тепер ви сиділи обличчям до обличчя. Твої пальці обережно зібрали його волосся на маківці та намагалися зачесати його в одному напрямку. Через ритмічні заспокійливі рухи Бакі прикрив очі, на його губах з’явилася легка посмішка. У комфортній тиші ти заплела дві косички й дивувалася тому, як у чоловіка може бути таке м’яке і приємне на дотик волосся. Він точно не користується ніякими косметичними засобами, в той час, як ти обливаєшся всім, чим можна. Тобі навіть здалося, що Бакі почав муркати в якийсь момент, але списала це на свою уяву.

Раптом пролунав стукіт у двері, ви підскочили від несподіванки. Хто міг турбувати вас посеред ночі? Сем застиг у подиві і явно збирався щось сказати, але вигляд Барнса з наполовину заплетеним волоссям здався йому… дивним — це найменше, що він міг подумати. Ти розкинулася на ліжку, а мокрий Бакі стоїть з якоюсь незрозумілою зачіскою. Сем однозначно з’явився в невідповідний час!

Через кілька хвилин ти закінчила плести коси та на повну милувалася зробленою роботою. Солдат був готовий дозволити тобі робити це з ним щодня, адже він ніколи раніше не відчував такого спокою і ніколи не отримував масаж голови. Це було приємно, навіть більш ніж приємно.

— Дякую. Виглядає дуже красиво.

— Ти ж навіть не дивився в дзеркало, — ти засміялася у відповідь.

— Мені не треба нікуди дивитися, щоб це знати.

Ви витріщалися один на одного, знову опинившись у тиші. Чекали, хто зробить цей перший крок, зламає стіну невидимого сорому. Першою заговорила ти, про якусь нісенітницю, адже ви в першу чергу друзі, значить базікати можна про що завгодно. Але ця розмова ставала все більш особистою та інтимною, не через тему, бо вам належить провести ніч разом. І не тільки за обговоренням якоїсь книги чи фільму.

01:25
(краще б Бакі таки спав у ванній)

— Окей, а який твій улюблений фрукт? Ти запропонувала пограти в «Двадцять запитань», які потім трансформувалися в «Сорок», а там і у безліч інших. Ви сиділи лицем до лиця, обмінюючись різними фразами та думками.

— Слива.

— Правда?

— Так, її зручно очищати, — він знизав плечима. Ти здивовано підняла брови.

— Ти вибрав його тільки… тільки через зручність? Або мені здалося?

— (Т.і.)…

— Чорт забирай, ти неначе старий дід!

— Агов, де повага до старших?

Суперечка через таку безглузду тему викликала у тебе сміх, Барнс швидко його підхопив. З кожним наступним питанням дужче хотілося спати, повіки стали важезними, а ти зручніше вмостилася на ліжку. Бакі хотів запропонувати лягати спати, але твій інтерес не вщухав, і було б по-блюзнірськи все так обірвати.

01:57

— Ну-у-у…

— Ем…

— Я можу… — заговорили ви в унісон, потім дружно зареготали.

— Давай ти перша, — наполіг Барнс і поступився тобі першістю у виборі сторони ліжка. Ти закрутила головою.

— Ми обоє дорослі, тож…

— …по-дружньому будемо спати разом, — закінчив він твою фразу.

— Ага, як два бро.

Боже, ну чому на думку спало це дивне слівце! «Бро». «Гей, бро, давай спати разом?».

2:37

— Спиш, (Т.і.)? — М’яко запитав Бакі. Він не був упевнений, чи ти заснула, і не хотів будити, якщо ти все ж таки спиш. Затримавши подих, вслухався в тишу і прораховував ймовірність того, що почує щось у відповідь.

З горла вирвалося хрипке микання. Ти потроху занурювалася в сон і міркувала повільніше.
— Що таке, Бакі?

— Хотів сказати, ти хороший друг, — збентежено зізнавшись, він не став повертатися обличчям до тебе, свердлячи голу стіну готелю очима.

— Ніхто не любить підлабузників, — позіхнувши, ти почала крутитися під ковдрою в пошуках більш зручної пози. Він не міг бачити, але точно знав, що ти зараз посміхаєшся. Секундна тиша і: — Дякую, Бак.

Незабаром ви обоє занурилися в сновидіння, зігріті теплом і присутністю одне одного. Спочатку задрімала ти, потім сам Барнс, вслухаючись у твоє тихе сопіння.

3:24

Ти неохоче розплющила очі, відчуваючи активні ворушіння поруч на ліжку. Це був ніхто інший, як Бакі. По правді кажучи, він не так вже й сильно крутився, просто ліжко було замалим для вас обох. Ти ледаче протерла очі, відчуваючи, як минули останні крихти сну, і потягнулася до Солдата, ледь торкаючись його плеча. На його обличчі застигла гнівна гримаса, брови зведені разом, а губи відкриті. Тишу порушувало тільки невиразне бурмотіння, яке ти, навіть сильно прислухаючись, не могла розгадати та скласти в одне ціле.

— Гей, — ти м’яко потрясла його за плече. Один раз, другий, поки не отримала відповідну реакцію.

Бакі нарешті відкрив очі та був здивований тим, чому ти раптом збудила його. У його голові пазл склався лише секунд через тридцять.

— Це все кошмари, — тихо відповів Бакі, стиснувши губи. Його людська рука потягнулася до тебе, на секунду він завагався і все ж прибрав пасма волосся, що впали на твоє лице. Занадто ніжний і інтимний жест, але його більше хвилювало те, свідком чого ти зараз мимоволі стала. — Не переживай і краще відпочивай, (Т.і.). Зі мною все добре.

Кивнувши, ти востаннє подарувала йому дбайливий погляд і відвернулася, щоб повторно увійти в примарні сновидіння. Але через п’ятнадцять хвилин дива так і не сталося. Ти хвилювалася через Бакі, а він переживав через твої хвилювання.

— Поговоримо? — пролунав твій голос у тиші.

— Не хочу, — зневажливо відповів він. Не те щоб не довіряв тобі, скоріше не хотів ускладнювати усе між вами ще більше. Барнс хотів, щоб ти, врешті решт, заснула і припинила думати про нього. А він завжди був у твоїх думках, не потрібно навіть надприродної здатності, щоб це зрозуміти. — Річ не в тобі, я просто…

— Бак, все добре, — твій голос не звучав переконливо, а ось рука, яка злегка стиснула його плече на знак підтримки, так.

Інстинктивно підсунувшись ближче, ти відчула тепло його тіла і заспокійливу ауру. Він притулився до тебе на маленькому ліжку, скорочуючи відстань, що залишилася між вами.

3:35

Його голос розбив тишу.
— Т.і.?

— Що таке?

— Не можу заснути. Навіть не хочу, — зізнавшись, він ще ближче притиснувся до тебе. Голова лежала на твоїх грудях, поки ти пальцями перебирала темні пасма.

— Ми можемо і не спати, — припустила ти.

Рука перейшла на його сильну спину, торкаючись м’язів під одягом, а він танув від кожного твого дотику. Як було б чудово провести отак всю вічність, разом, тримаючись один за одного в непристойній для друзів близькості. В обіймах людини, якою він захоплювався, яку обожнював більше за всіх на світі. Але рано чи пізно ніч підійде до кінця і все стане на свої місця.

4:01

Він безтурботно дрімав, як і раніше, лежачи половиною тіла на тобі. Уві сні Барнс здавався набагато молодшим і надзвичайно спокійним, на відміну від його звичайної насупленості. Зараз він майже не ворушився і не балакав, але ти не могла заснути. Пальці ніжно гладили його спину і хотілося, щоб він завжди був таким безтурботним і милим.

— (Т.і.)? — гукнув він у напівдрімоті, обіймаючи тебе за талію. Від звуку ти здригнулася, адже була впевнена в тому, що хоча б один з вас відпочиває.

— Так, Бакі?

— Ти чудова, — сказав він, задоволений своїм одкровенням.

В ідеалі, міг би знайти момент доречніший і більш підхожий для цього. Але саме зараз це було вчасно, і він був радий скинути тягар з плечей. Бакі ледь стримувався, щоб не вибовкнути зайвого весь цей час на місії. Можливо, варто було влаштувати романтичну вечерю при свічках, зізнатися під зоряним небом або під час вечірньої прогулянки.

Ваша вечеря при свічках насправді перетворилася на кіномарафон під піцу і різні снеки, які ти завжди їла замість звичайної їжі. Зізнань під зоряним небом так і не було, адже щоразу місяць ховався за грозовими хмарами, ніби сам Тор посилає блискавки з небосхилу. Усі балачки були про невідомість майбутнього, спільного чи роздільного, адже кожен супергерой рано чи пізно потрапляє до небуття.

Ідеальний момент для Бакі був саме зараз.

— І ти неймовірний, Бакі, — ти посміхнулася.

— Ні, не по-дружньому, — буркнувши, він відсунувся і сів на ліжку. Щоб вилити тобі душу, він повинен бачити твої рідні очі. — У сенсі… хочу танцювати з тобою, хочу вибирати одяг під колір твоїх очей. Ти розумієш? Хочу, щоб ми належали одне одному. Ти — моя, а я — твій Бакі. — З кожним словом його голос ставав все тихіше, схожий на шепіт. — Я хочу все, що у тебе є. Хочу бути поруч, коли ти плачеш, хочу бачити, як ти смієшся з моїх жартів. Хочу, щоб ти відчувала себе настільки красивою, наскільки мені комфортно поруч з тобою. — Ти відчула дотик його людської руки до щоки і пригорнулася, закриваючи очі від прекрасного теплого відчуття. — Все це. До останнього подиху.

В очах Барнса танцювали благання і захоплення. Слова, які він говорив, йшли прямо від серця, колись холодного і закритого, а тепер дуже крихкого. Слова, які він говорив, були немов мантрою, яку він повторював перед сном щоночі або годинами практикувався перед дзеркалом. А ти завмерла і не могла дихати, не знаходячи слів. Цей момент ти безліч разів прокручувала в голові, тільки у фантазіях зізнавалася саме ти, вкладаючи кожну частинку своєї душі в любовні ридання. А зараз…

— Я кохаю тебе, Бакі, — промурмотіла ти, подаючись вперед, щоб торкнутися його губ м’яким поцілунком.

Через деякий час ви обоє змогли, нарешті, спокійно зітхнути й заснути, зігріті обіймами та теплом тіл одне одного. Тягар зник з ваших плечей, з сердець і над головами більше нічого не нависало. Після довгих і важких місяців, що минули в зневірі та очікуванні, ви змогли зрушити з мертвої точки та отримати щасливий фінал, аби почати все спочатку, але вже удвох. Більше не потрібно чекати, не потрібно ховатися та чекати вдалого моменту.